💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. Oh no. There’s a certain degree of myth-making around what exactly went on, so take everything that follows lightly. Telegram was originally launched as a side project by the Durov brothers, with Nikolai handling the coding and Pavel as CEO, while both were at VK. On Feb. 27, however, he admitted from his Russian-language account that "Telegram channels are increasingly becoming a source of unverified information related to Ukrainian events." The regulator took order for the search and seizure operation from Judge Purushottam B Jadhav, Sebi Special Judge / Additional Sessions Judge. Telegram was founded in 2013 by two Russian brothers, Nikolai and Pavel Durov.
from tr