Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37

Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/internya/-1870-1871-1872-1870-): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Міжнародне Аняме (国際アニャメ) | Telegram Webview: internya/1872 -
Telegram Group & Telegram Channel
🗒 Так як наразі особливої новинної тряски немає, а пости робити хочеться + мені скучно - вводжу нову рубрику - огляд японської міфології, адже бажання зануритися у цю надцікаву тему у мене було вже давно, а зараз якраз з'явилася нагода.

Першим міфом, який започаткує цю рубрику буде - Кітсуне

🦊 Кітсуне (狐) — це міфічні істоти в японському фольклорі, відомі своєю здатністю перетворюватися на людей, зазвичай на красивих жінок, і вводити в оману людей. Вони можуть бути як добрими, так і злими, залежно від обставин. Одна з найвідоміших легенд про кітсуне — це історія про Тамамо-но Мае (玉藻の前).

🎖Згідно з цією легендою, золотиста дев'ятихвоста лисиця, яка раніше чинила зло в Індії та Китаї, втекла до Японії. Там вона прийняла образ прекрасної жінки на ім'я Тамамо-но Мае і стала фавориткою імператора Тоба (鳥羽上皇). Вона була надзвичайно розумною та чарівною, але з часом імператор почав хворіти.

🪨 Двір запросив відомого медіума (陰陽師) для розслідування, і він виявив, що Тамамо-но Мае насправді була перевтіленою лисицею. Після викриття вона втекла, але її переслідували та вбили в районі Насу (那須). Після смерті вона перетворилася на камінь, відомий як Сешшьо-секі (殺生石), який, за легендою, випускав отруйний газ, здатний вбити будь-кого, хто наблизиться.

🤷‍♂️ Ця легенда підкреслює двоїсту природу кітсуне в японській культурі: з одного боку, вони можуть бути шкідливими брехливими створіннями, а з іншого — шанованими посланцями богів, особливо в шінтоїстських святилищах Інарі (稲荷神社), де лисиці вважаються священними.

🎎 Окрім легенди про Тамамо-но Мае, в Японії існує багато інших оповідей про кітсуне. Наприклад, у місті Ріюґасакі (龍ケ崎) в префектурі Ібаракі є святилище Оннака (女化神社), пов'язане з легендою про лисицю, яка перетворилася на дружину чоловіка на ім'я Чюґоро. Після багатьох років щасливого шлюбу вона зізналася в своїй справжній природі та зникла, залишивши після себе дітей. Ця історія відображає тему кохання та самопожертви, притаманну багатьом японським легендам про кітсуне.

🏰 Інша відома легенда пов'язана з будівництвом замку Аідзу (会津) у префектурі Фукушіма. Під час зведення замку будівельники стикалися з труднощами у визначенні належного плану. Одного разу вони помітили сліди лисиці на снігу, що утворювали ідеальний контур для замку. Слідом за цими слідами, вони успішно завершили будівництво. Ця історія підкреслює роль кітсуне як провідників і захисників.

🦊 Кітсуне також класифікуються за різними категоріями в японському фольклорі. Наприклад, існує поділ на добрих лисиць, відомих як "дзенко" (善狐), які приносять удачу та захищають людей, та злих лисиць, "яко" (野狐), які можуть шкодити та обманювати. Дзенко часто асоціюються з богом Інарі та служать його посланцями, тоді як яко вважаються дикими та небезпечними.

У різних регіонах Японії існують місцеві легенди про кітсуне. Наприклад, у місті Оджі (王子) в Токіо є святилище Оджі Інарі (王子稲荷神社), відоме своїми зв'язками з лисицями. Тут проводяться фестивалі, присвячені кітсуне, де люди одягаються в костюми лисиць і беруть участь у парадах, вшановуючи цих міфічних істот.

Що можна сказати у результаті?

✏️ Кітсуне займають важливе місце в японській міфології та культурі, символізуючи як обман і хитрість, так і захист та удачу. Їхні легенди відображають складність людських відносин і моральних уроків, роблячи їх невід'ємною частиною японської спадщини.

国際アニャメ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/internya/1872
Create:
Last Update:

🗒 Так як наразі особливої новинної тряски немає, а пости робити хочеться + мені скучно - вводжу нову рубрику - огляд японської міфології, адже бажання зануритися у цю надцікаву тему у мене було вже давно, а зараз якраз з'явилася нагода.

Першим міфом, який започаткує цю рубрику буде - Кітсуне

🦊 Кітсуне (狐) — це міфічні істоти в японському фольклорі, відомі своєю здатністю перетворюватися на людей, зазвичай на красивих жінок, і вводити в оману людей. Вони можуть бути як добрими, так і злими, залежно від обставин. Одна з найвідоміших легенд про кітсуне — це історія про Тамамо-но Мае (玉藻の前).

🎖Згідно з цією легендою, золотиста дев'ятихвоста лисиця, яка раніше чинила зло в Індії та Китаї, втекла до Японії. Там вона прийняла образ прекрасної жінки на ім'я Тамамо-но Мае і стала фавориткою імператора Тоба (鳥羽上皇). Вона була надзвичайно розумною та чарівною, але з часом імператор почав хворіти.

🪨 Двір запросив відомого медіума (陰陽師) для розслідування, і він виявив, що Тамамо-но Мае насправді була перевтіленою лисицею. Після викриття вона втекла, але її переслідували та вбили в районі Насу (那須). Після смерті вона перетворилася на камінь, відомий як Сешшьо-секі (殺生石), який, за легендою, випускав отруйний газ, здатний вбити будь-кого, хто наблизиться.

🤷‍♂️ Ця легенда підкреслює двоїсту природу кітсуне в японській культурі: з одного боку, вони можуть бути шкідливими брехливими створіннями, а з іншого — шанованими посланцями богів, особливо в шінтоїстських святилищах Інарі (稲荷神社), де лисиці вважаються священними.

🎎 Окрім легенди про Тамамо-но Мае, в Японії існує багато інших оповідей про кітсуне. Наприклад, у місті Ріюґасакі (龍ケ崎) в префектурі Ібаракі є святилище Оннака (女化神社), пов'язане з легендою про лисицю, яка перетворилася на дружину чоловіка на ім'я Чюґоро. Після багатьох років щасливого шлюбу вона зізналася в своїй справжній природі та зникла, залишивши після себе дітей. Ця історія відображає тему кохання та самопожертви, притаманну багатьом японським легендам про кітсуне.

🏰 Інша відома легенда пов'язана з будівництвом замку Аідзу (会津) у префектурі Фукушіма. Під час зведення замку будівельники стикалися з труднощами у визначенні належного плану. Одного разу вони помітили сліди лисиці на снігу, що утворювали ідеальний контур для замку. Слідом за цими слідами, вони успішно завершили будівництво. Ця історія підкреслює роль кітсуне як провідників і захисників.

🦊 Кітсуне також класифікуються за різними категоріями в японському фольклорі. Наприклад, існує поділ на добрих лисиць, відомих як "дзенко" (善狐), які приносять удачу та захищають людей, та злих лисиць, "яко" (野狐), які можуть шкодити та обманювати. Дзенко часто асоціюються з богом Інарі та служать його посланцями, тоді як яко вважаються дикими та небезпечними.

У різних регіонах Японії існують місцеві легенди про кітсуне. Наприклад, у місті Оджі (王子) в Токіо є святилище Оджі Інарі (王子稲荷神社), відоме своїми зв'язками з лисицями. Тут проводяться фестивалі, присвячені кітсуне, де люди одягаються в костюми лисиць і беруть участь у парадах, вшановуючи цих міфічних істот.

Що можна сказати у результаті?

✏️ Кітсуне займають важливе місце в японській міфології та культурі, символізуючи як обман і хитрість, так і захист та удачу. Їхні легенди відображають складність людських відносин і моральних уроків, роблячи їх невід'ємною частиною японської спадщини.

国際アニャメ

BY Міжнародне Аняме (国際アニャメ)






Share with your friend now:
group-telegram.com/internya/1872

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Artem Kliuchnikov and his family fled Ukraine just days before the Russian invasion. Just days after Russia invaded Ukraine, Durov wrote that Telegram was "increasingly becoming a source of unverified information," and he worried about the app being used to "incite ethnic hatred." DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries. In a statement, the regulator said the search and seizure operation was carried out against seven individuals and one corporate entity at multiple locations in Ahmedabad and Bhavnagar in Gujarat, Neemuch in Madhya Pradesh, Delhi, and Mumbai. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences.
from tr


Telegram Міжнародне Аняме (国際アニャメ)
FROM American