“Правий популізм в Україні: програма для лібертаріанців” by Don’t tread on Ukraine https://link.medium.com/Av5JiuAQ18

“Лібертаріанство і освіта” by Don’t tread on Ukraine https://link.medium.com/hXm7bfVWq9

Три відмінності між Конституціями США та України, про які ви не знали!
👁 Про це не розказують у ЗМІ!
https://youtu.be/-gmT-M87q-8

У цей день, рівно 139 років тому, в українському місті Львів народився великий економіст, продовжувач традицій австрійської економічної школи — Людвіґ фон Мізес.
Мізес захищав і пропагував ідеї свободи в часи розквіту тоталітарних режимів, критикував соціалізм.
Внесок нашого земляка у лібертаріанство важно переоцінити, адже саме його учні стали основними теоретиками лібертаріанства й один із них, а саме Гайєк, отримав нобелівську премію по економіці у 1974, а інший, Ротбард, написав книгу-маніфест лібертаріанських ідей.
На честь Мізеса було названо інститут у штаті Алабама, США.

Як досягти вільного суспільства?

Багатьом важко зрозуміти, як в Україні ми могли б досягти вільного суспільства. У цьому дописі я поясню декілька способів, як наблизитися до ідеального лібертаріанського суспільства.

Інструкція
Ті, хто вже відстоював ідеї свободи, повинні, у дусі рекомендацій Ротбарда, віддалятися від “культури заголовків”. Ми, хто віримо у вільний ринок та вільний розум, повинні взяти участь у розмовах з усіма, хто готовий слухати про принципи свободи. Нам потрібно згуртуватися та інформувати, писати книги, створювати громадське суспільство, бути відкритими щодо своїх ідеалів і продовжувати дізнаватися більше про власні теорії, щоб краще зрозуміти їх самі, а не виписувати безглузді крилаті фрази і нічого не робити .

Мирне виховання
Люди, які вірять в принцип неагресії, повинні зробити все можливе, щоб зрозуміти його повністю. Сюди входить повністю виключення використання та загрози агресії проти інших людей, а особливо дітей. Застосування сили проти найбільш беззахисних людей у суспільстві не відповідає лібертаріанським принципам. Навчати сліпому підкоренню владі означає віддавати розум своєї дитини державі ще до того, як почнеться їх доросле життя. Замість того, щоб бити своїх дітей, навчіть їх ставити під сумнів авторитет, навчіть їх мирному вирішенню конфлікту. Виховання дітей, які, природно, критично сприймають державу, призведе до того, що люди, які нам потрібні, повільно знищують примус та агресію держави.

Демонстрація
Останній спосіб досягти кінцевої мети свободи та права власності - показати іншим наші переваги. Залучення до добровільної торгівлі, інноваційних продуктів та послуг, які роблять державу відверто застарілою, є прекрасним способом довести іншим, наскільки процвітаючим і практичним може бути вільне суспільство.

Як не можна досягти вільного суспільства
Ми не повинні, як це робить " Антифа ", "Традиція і порядок" та інші групи, що використовують інструменти насилля, прагнути просувати наші цілі шляхом агресії. Як ми можемо зайняти принципову позицію проти застосування сили, проте використати її на шляху до вільного суспільства?

❗️ Радянський режим вбиває

83 роки тому в урочищі Сандармох органи НКВД розстріляли понад тисячу людей, серед них – більше ніж 300 українців.

Жертвами сталінського терору стали найкращі представники української інтелігенції. Зокрема були розстріляні режисер Лесь Курбас, письменники Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та Марко Вороний.

Радянська влада десятиліттями намагалася приховати свій злочин. Тепер це хоче зробити путінський режим – фабрикує справи проти істориків, закриває доступ до архівів і публікує фейкову інформацію.

Стерти правду про сталінський режим не вдасться. Ми ніколи не забудемо про тисячі невинних, вбитих у Сандармоху!

«Успішний» соціалізм в країнах Скандинавії від Невідомий Лібертаріанець

Хтось ще вважає що соціалістичні методи призводять до С̶С̶С̶Р̶ ̶К̶и̶т̶а̶ю̶ ̶К̶у̶б̶и̶ ̶В̶е̶н̶е̶с̶у̶е̶л̶и̶ соціалістичного раю?

Хочу наголосити, що росіяни не підлягають під принцип неагресії, тому...

В непростий час, коли ракетний терор кацапської погані поновився з новою силою, Ми готові представити вам новий лонгрід.

Сьогодні Ми познайомимо Вас з постсоціалістичним переходом в Угорщині. Які особливості мав цей процес? Які наслідки він мав не тільки для країни, але й для усієї Центральної Європи?

Відповіді на ці запитання дізнаєтесь, прочитавши статтю за посиланням. 😏

Австрійський цикл: введення в австрійську економічну школу.

Зазвичай, знання про австрійську школу обмежуються розумінням того, що її представниками є радикальними прихильниками вільного ринку,  економічного та політичного індивідуалізму, а хтось лише віддалено чув меми про анархо-капіталізм та лібертаріанство. Проте "австрійство" це не лише меми, а серйозна школа думки, що має свою історію, методологію та серйозний науковий доробок.

У серії "Австрійський цикл" ми познайомимо вас з критикою марксизму, лібертаріанством, перевагами вільного ринку, психологією американського інвестора напередодні Великої депресії та риторичним питання "Що держава зробила з нашими грошима?".

Історія школи починається у другій половині XIX сторіччя. Ще тоді молодий Австрійський вчений Карл Менгер видає працю "Принципи економіки", яка стала складовою "Маржинальної революції" — відходу від багатьох застарілих принципів класичної школи. Менгер вважав, що актуальна тоді трудова теорія вартості Сміта і Рікардо не може відповісти на багато запитань, які ставить перед нею сучасний світ. Він запропонував нову теорію, яка згодом стане основою Австрійської економічної школи.

Наступною віхою в історії АЕШ був народжений у Львові Людвіґ фон Мізес та його учень, лауреат Нобелівської премії з економіки — Фрідріх фон Гаєк. Загалом, науковий доробок та вплив цих науковців важко переоцінити. Саме вони розробили австрійський економічний цикл, створили калькуляційний аргумент, ґрунтовні праці "Дорога до кріпацтва" та "Людська діяльність".

Базові поняття та ідеї австрійців:

🙋‍♂️Вся економіка зводиться до діяльності кожного окремого індивіда.  Людина має власні цілі, судження та цінності, які керують нею, її рішеннями та поведінкою, саме тому кожен індивід має розглядатись окремо від іншого і є змінною.
Досі не розумієш, чому твій сусід обрав Орду замість Альянсу?

🍔Попит індивідів на товар це суб'єктивна оцінка того, наскільки товар чи послуга задовольняє їх потреби та бажання.
Чомусь твій батько купив Тойоту, а не вітчизняний ЗАЗ.

💰Не може існувати об'єктивної вартості товару чи послуги, оскільки індивід суб'єктивно оцінює їх відповідно до своїх потреб та бажань, то для кожної окремої людини в певний проміжок часу та простору цінність того чи іншого товару буде різною, а з сукупності оцінок споживачів формується ціна, що відповідає наявному попиту та пропозиції.
"Марксисте, а ти поясни трудовою теорією вартості, будь ласка, чому квартира з видом на смітник коштує дешевше за аналогічну квартиру, вікно якої виходить на берег моря. Час пішов."

💨Структура споживання та виробництва є непостійною, адже залежить від мінливих суб'єктивних вподобань індивіда.
Сьогодні споживач хоче жуйку, а завтра банан і з цим ти нічого не зробиш, друже капіталіст.

⌨️Математичне моделювання та планування економіки неефективне, через непостійну структуру споживання (Калькуляційний аргумент).
Як неможливо вирішити рівняння з мільйоном змінних, так і не можна розрахувати скільки булок з маком захочуть за рік з'їсти радянські діти.

Сподобався допис? Тисни вподобайку та підписуйся на канал, щоб не пропустити нових цікавинок 😏

🥳 Раді представити вам новий цікавий допис про не менш цікаву особистість в історії - Августо Піночета - чилійського диктатора, чия діяльність неабияк вплинула на економічний розвиток Чилі.

Вже традиційно: лонгрід - за посиланням 😏.

🫡 Ну а також незабудемо привітати Вас із сьогоднішніми святами: Покровою, днем захисників та захисниць України, днем козацтва та річницею створення УПА. Всього найкращого бажаємо нашим військовим - терпіння, сили, мужності!

🏙 Сінгапурське економічне диво: становлення азійського тигра. Частина I

📚 Історія знає багато "економічних див", проте всі вони відбувались в країнах з хоча б помірними запасами природних ресурсів та хоч з якимись територіями.

Сінгапур — виняток з правил. Ця держава начисто позбавлена природних ресурсів, їй доводиться імпортувати навіть воду та пісок, проте це не стоїть на заваді будівництва найсучасніших хмарочосів.

💵 Сінгапур — це перша після Японії країна, що змогла вирватись в так званий "золотий мільярд".

🤔 Як така крихітна місто-держава змогла перетворитись на технологічного та економічного гіганта?
Сінгапур від самого здобуття незалежності в 1965 р. володів лише одним цінним ресурсом — людським капіталом, здатним до всебічної професійної та інтелектуальної діяльності. Місто складалось переважно з етнічних китайців (більше 75%), котрі вже зуміли зарекомендувати себе як дуже здібних та підприємливих трудоголіків. Вони мали хоч і авторитарного, проте першокласного лідера, якого звали Лі Куан Ю. Він зумів організувати й надихнути народ на здійснення економічного дива.

🏠 Початок шляху
Все почалось у далекому 1959 р. , коли британці надали місту самоврядування, а перспективи становлення тут держави були надзвичайно поганими. Економіка буквально дихала на ладан і ґрунтувалась на транзитній торгівлі товарами з Малайзії, Індонезії і Тайланду, а також на обслуговуванні британської військово-морської бази. Жахливою новиною для сінгапурців стало рішення  Лондону про зменшення військової присутності східніше Суецу до 1968 р., що відразу позбавляло харчу 40 тис. сінгапурців.

🤝 Спроба об'єднання зі "Старшим братом"
Незважаючи на розгорнуту боротьбу проти всього "чужого" серед малайських та індонезійських націоналістів, Куан Ю вирішив приєднати Сінгапур до Малайзії на федеративних засадах. Це могло забезпечити країну водою та іншими базовими ресурсами, і хоча б якоюсь економічною підтримкою. Проте, в Сінгапурі часто розпалювались міжетнічні конфлікти, що не пророкувало хорошого майбутнього у Малайзії, тому в серпні 1965 р. відбулося виведення Сінгапуру зі складу Федерації.  Держава втратила посередницькі функції у транспортуванні сировини і товарів з сусідніх країн, що могло призвести до неминучої загибелі Сінгапуру. Лі Куан Ю писав: "ми повинні стати здібним народом, повинні стати торговими воротами регіону".

👊 Випробування
Перед країною постали два нагальних питання: міжнародне визнання, вступ до ООН та оборона країни, у якої не було власної армії. Але передусім стояло завдання розбудови економіки, необхідність її оздоровлення та повноцінного росту. Лі Куан Ю усвідомлював, що найкращим виходом для країни було залучення американських транснаціональних корпорацій, які могли б принести високі технології та створити багато робочих місць. Також він розумів, що сусіди Сінгапуру в перспективі будуть скорочувати економічні зв'язки з країною, тому Сінгапуру необхідно розвивати відносини з Заходом та Японією. У питанні ТНК Лі Куан заперечував точку зору щодо колоніального характеру цих компаній. Він стверджував, що необхідно вирішувати нагальні потреби і в будь-якому випадку єдине, що було в Сінгапуру - це базова інфраструктура та  керівництво, яке намагалося бути чесним та компетентним.

🏝 Оазис першого світу
Іншим аспектом стратегічної програми розвитку було створення "оазису" "першого світу" в регіоні 'третього світу".
Щоб здійснити всі свої задуми, необхідно було заохочувати інвесторів. Для  цього ще в 1961 р. було створено Управління економічного розвитку. За порівняно незначний час це управління прославилось своєю успішністю в заохоченні інвесторів. Перевага УЕР полягала у його ефективності: інвестору зручніше і вигідніше мати справу з єдиним управлінням та одним чиновником, аніж з усім бюрократичним апаратом. Найбільші зусилля були сконцентровані на чотири галузі промисловості: машинобудівництво, хімічна промисловість, розробка і ремонт кораблів, виробництво електроприборів...

😏 Цікаво, що було далі?
Підписуйтесь на канал та чекайте на продовження! А також не забувайте залишати ваші реакції та коментарі!

Австрійський цикл: теорія варторсті

🤔 Що зумовлює вартість товарів та послуг? Чи запитували ви колись самого себе, чому цей сирок коштує цілих 50 гривень, чому в єгипетському готелі така дорога мінералка, як ця сукня може коштувати 5 тисяч доларів?

Відповідь на всі ці питання може здатись очевидною, проте не все так просто.

Існує два основних підходи до цього питання - трудова та суб'єктивна теорія вартості.

Трудова теорія вартості бере свій початок ще у класичній школі, а її автором виступає славнозвісний Адам Сміт. Згідно цієї теорії, вартість товару визначається лише тим, скільки праці було витрачено на виробництво того чи іншого товару.

💅Для кращого розуміння наведемо приклад: щоб створити звичайний батончик снікерс потрібна праця бідних дітей у Африці, щоб видобути какао та горіхи, фермер повинен доглядати за худобою, щоб отримати яйця та молоко. Далі, працівники заводу повинні створити нугу, шоколад, додати туди горіхи, а типографія виготовити упаковку. Потім, це все необхідно відправити з заводу корпорації Марс у твоє місто, а працівникам АТБ потрібно покласти його на поличку й пробити твій товар на касі. На це все затрачається людська праця, а отже на цьому і базується ціна товару.

Цю теорію взяв за основу своєї теорії Карл Маркс, ба більше, певною мірою навіть розширив її. Чули колись таке поняття "додаткова вартість" (не плутайте з доданою вартістю)? Маркс вважав, що якщо ціна товару зумовлена трудовими ресурсами, які треба на нього витратити, то за рахунок чого капіталіст отримує прибуток? Правильно - капіталіст забирає собі надлишкову працю бідних пролетарів. На цій несправедливості і базується економічна теорія марксизму.

❔У вас теж виникло багато питань, відповідь на які ви не почуєте, а теза про додаткову вартість вам здається якоюсь конспірологічною? Карлу Менгеру та Ойґену Бем-Баверку теж так здалось.

Ось як Бем-Бакерк коментує теорію Маркса; "...теорія вже у своїх основах відрізняється протиріччями різного роду – як логічними, так і протиріччями з реальністю. Тому, здавалося б, що праця Маркса не повинна була знайти ніякого визнання: він не міг знайти його у широкої публіки, оскільки вона взагалі нічого не зрозуміла в його важкій діалектиці, ні у фахівців, тому що вони дуже добре зрозуміли, як цю діалектику, так і її слабкі місця. Але насправді вийшло інше."

Австрійці висунули дві концепції: теорію граничної корисності та суб'єктивну теорію вартості. Згідно теорії суб'єктивної вартості, вартість товару формується не витраченою на нього кількістю трудових ресурсів, а тим, наскільки цей товар є для вас гранично корисним, тобто як цей товар оцінює споживач, наскільки він є для нього корисним в даний проміжок часу та простору, навіть від того, що споживач їв на сніданок, як доїхав до своєї роботи та з ким встиг там посваритись.

Саме усередненне значення суб'єктивної оцінки товару за певних умов формує попит, а отже і пропозицію.

Австрійська теорія вартості дала нам змогу відповісти на питання, які були глухим кутом для трудової теорії вартості, як то оцінка вартості розумової праці, творчості, унікальних предметів та антикваріату, тому саме вона є мейстрімною в сучасній економічній науці.

🤔 Окей, а чому марксисти досі дотримуються трудової теорії вартості?

Друже, слушне питання, проте ми не знаємо відповіді на нього. 😉

🤯 Можеш запитати це у самих марксистів, а разом з цим попроси їх пояснити ось що:
Чому вино з роками стає все дорожче?
Як картини можуть стільки коштувати?
Чому футболісти заробляють більше за інженерів?
Чому однакові квартири, проте з різними видами за вікном, можуть коштувати зовсім по-різному?

😏 А для вас, любі підписники, ми теж маємо загадку:
За яких умов діаманти коштують менше за склянку води?

Свої думки пишіть у коментарі, а також не забувайте залишати свої реакції та підписуватись на канал! 🥳

Певно варто оживити канал