Forwarded from Забута Спадщина
Реконструкція скандинавського довгого будинку епохи вікінгів (VIII – XI століття) та його внутрішнього оздоблення
У Скандинавії в Епоху Вікінгів та інших німецьких народів довгий будинок іменувався медовим залом (др.-сканд. mjöð-rann, можл. також mjöðsalʀ або mjöðhöllu, др.-англ. meoduhealle). Спочатку він був довгою будовою з єдиним простором. Подібні будови належать до категорії так званих довгих будинків.
Починаючи з V століття і до періоду раннього Середньовіччя, бражні зали використовувалися як резиденція правителів та їх придворних. Сама назва походить від назви алкогольного напою мед, який мав широке вживання на бенкетах та релігійних церемоніях.
Розмір реконструйованого довгого будинку: довжина – 38 м, ширина – бл. 8 метрів.
Національний культурний центр Стіклестад, Норвегія
🟧Забута Спадщина
#Германці
#Реконструкція
У Скандинавії в Епоху Вікінгів та інших німецьких народів довгий будинок іменувався медовим залом (др.-сканд. mjöð-rann, можл. також mjöðsalʀ або mjöðhöllu, др.-англ. meoduhealle). Спочатку він був довгою будовою з єдиним простором. Подібні будови належать до категорії так званих довгих будинків.
Починаючи з V століття і до періоду раннього Середньовіччя, бражні зали використовувалися як резиденція правителів та їх придворних. Сама назва походить від назви алкогольного напою мед, який мав широке вживання на бенкетах та релігійних церемоніях.
Розмір реконструйованого довгого будинку: довжина – 38 м, ширина – бл. 8 метрів.
Національний культурний центр Стіклестад, Норвегія
🟧Забута Спадщина
#Германці
#Реконструкція
Forwarded from Тарабарщина Малоросійською
Трохи про "немиту і смердючу середньовічну Європу".
Це герб курортного міста Баден (Нижня Австрія), наданий місту імператором Фрідріхом III 1480 року. Місто славилося своїми банями, яких на початок XV ст. було понад 30. Можете уявити славу цих купалень, що їх аж зобразили на міському гербі.
Звичайно, через холодніший клімат і труднощі, пов'язані з отриманням великої кількості гарячої води, купалися середньовічні люди менше ніж ми, але купання в жодному разі чимось незвичним для них не було.
#геральдика
Тарабарщина Малоросійською
Це герб курортного міста Баден (Нижня Австрія), наданий місту імператором Фрідріхом III 1480 року. Місто славилося своїми банями, яких на початок XV ст. було понад 30. Можете уявити славу цих купалень, що їх аж зобразили на міському гербі.
Звичайно, через холодніший клімат і труднощі, пов'язані з отриманням великої кількості гарячої води, купалися середньовічні люди менше ніж ми, але купання в жодному разі чимось незвичним для них не було.
#геральдика
Тарабарщина Малоросійською
Я знайшов альтернативу цим сатанинським месенджерам. Це, звісно, стара добра голубина пошта.
Твоя переписка більше не буде власністю корпорацій чи хакерів-шахраїв. Голуби забезпечують на порядок вищу приватність.
Ти можеш передавати значно більші обсяги інформації. Наприклад, у Telegram можна безоплатно переслати файл не більший за 2 гб, а голуб, маючи при собі кілька SD-карток, здатен доставити хоч пів терабайта даних.
Пірнаті друзі не потребують електрики чи інтернету - лише трохи зерна, що забезпечує автономність і заощаджує грошенятка. Вони екологічно чисті, на відміну від дата-центрів, які залишають вагомий вуглецевий слід та вижирають цілі озера прісної води. Голуб стає домашнім улюбленцем і приносить радість у твоє серце.
Звісно, він не забезпечує такої динаміки передачі повідомлень. Але це, насправді, плюс. Більшість нашої переписки складається з відвертого інфосміття - пустих слів, несмішних мемів та неважливих новин. За допомогою голубів ви будете ділитися лише найважливішим і найкращим. Ще отримаєте купу вільного часу, який можна витратити на справжнє життя, а не на споглядання нескінченного потоку цифрового брєда.
А взагалі, якщо ваш співрозмовник не на великій відстані, то спілкуйтеся з ним виключно при особистій зустрічі. Це ще приємніше та корисніше ніж голуби
#технології
Твоя переписка більше не буде власністю корпорацій чи хакерів-шахраїв. Голуби забезпечують на порядок вищу приватність.
Ти можеш передавати значно більші обсяги інформації. Наприклад, у Telegram можна безоплатно переслати файл не більший за 2 гб, а голуб, маючи при собі кілька SD-карток, здатен доставити хоч пів терабайта даних.
Пірнаті друзі не потребують електрики чи інтернету - лише трохи зерна, що забезпечує автономність і заощаджує грошенятка. Вони екологічно чисті, на відміну від дата-центрів, які залишають вагомий вуглецевий слід та вижирають цілі озера прісної води. Голуб стає домашнім улюбленцем і приносить радість у твоє серце.
Звісно, він не забезпечує такої динаміки передачі повідомлень. Але це, насправді, плюс. Більшість нашої переписки складається з відвертого інфосміття - пустих слів, несмішних мемів та неважливих новин. За допомогою голубів ви будете ділитися лише найважливішим і найкращим. Ще отримаєте купу вільного часу, який можна витратити на справжнє життя, а не на споглядання нескінченного потоку цифрового брєда.
А взагалі, якщо ваш співрозмовник не на великій відстані, то спілкуйтеся з ним виключно при особистій зустрічі. Це ще приємніше та корисніше ніж голуби
#технології
Forwarded from База мемів і не тільки 🫵🏻👽🤙🏻 (Anna)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Дивлюся цикл стрімів про пізню Римську імперію - і офігів, скільки неправильної інформації про цей період Риму присутнє в наших головах.
Виявляється, це зовсім не був період занепаду та "римлян-геїв", які нібито розучилися воювати, - а навіть навпаки.
Армія в ті часи була найбільшою за всю історію імперії. Вона складалася переважно з громадян та напівгромадян Риму. Класичні варвари не були її основною частиною - вони виступали окремо як союзники й ніколи не грали ключової ролі в загальній боєздатності держави. Подібна ситуація була і за часів Цезаря, коли за нього воювали деякі гальські племена.
Міф про "малочисельну армію" виник через зменшення кількості осіб у легіонах пізньої доби. Але це було зроблено свідомо - задля підвищення мобільності. Це рішення відповідало новим викликам - численним війнам з германцями, а не повноцінними державами.
Озброєння легіонера теж не спростилося, а адаптувалося до нових потреб. Наприклад, шоломи тепер виготовляли не з цільного листа, а склепували з кількох пластин. Так вони ставали дешевшими й швидшими у виробництві, а якість залишалася на тому ж рівні. Це дозволяло ефективно озброювати армію зовсім іншого масштабу, ніж раніше.
Також, всупереч поширеному стереотипу (в який навіть я щиро вірив), Рим загинув не тому, що закінчилися раби. Від рабства почали свідомо відмовлятися ще задовго до падіння імперії. Замість витрат на купівлю, утримання та охорону рабів, латифундистам було вигідніше мати бідне, але формально вільне населення - вільновідпущеників та римську бідноту, які самі приходили працювати за їжу. Такий метод експлуатації, до речі, і досі існує в нашій цивілізації.
Загалом науковці нині погоджуються, що єдиною (або принаймні головною) причиною краху Західної Римської імперії було Велике переселення народів. Раніше Рим здавався непереможним, бо воював із одним-двома племенами (наприклад, під час маркоманських воєн). Але коли довелося мати справу з мільйонами людей із десятків племен - такого навантаження не витримав би навіть Рим часів Августа. Саме тому Східна Римська імперія (Візантія) ще довго почувалася добре - бо Велике переселення народів її суттєво не зачепило.
Міф про "занепадницький, порочний і слабкий" пізній Рим народили філософи та вчені вже Нового часу, які займалися не так історією, як створенням повчальних наративів для держав свого періоду
#цивілізація
Ліс на Руїнах
Виявляється, це зовсім не був період занепаду та "римлян-геїв", які нібито розучилися воювати, - а навіть навпаки.
Армія в ті часи була найбільшою за всю історію імперії. Вона складалася переважно з громадян та напівгромадян Риму. Класичні варвари не були її основною частиною - вони виступали окремо як союзники й ніколи не грали ключової ролі в загальній боєздатності держави. Подібна ситуація була і за часів Цезаря, коли за нього воювали деякі гальські племена.
Міф про "малочисельну армію" виник через зменшення кількості осіб у легіонах пізньої доби. Але це було зроблено свідомо - задля підвищення мобільності. Це рішення відповідало новим викликам - численним війнам з германцями, а не повноцінними державами.
Озброєння легіонера теж не спростилося, а адаптувалося до нових потреб. Наприклад, шоломи тепер виготовляли не з цільного листа, а склепували з кількох пластин. Так вони ставали дешевшими й швидшими у виробництві, а якість залишалася на тому ж рівні. Це дозволяло ефективно озброювати армію зовсім іншого масштабу, ніж раніше.
Також, всупереч поширеному стереотипу (в який навіть я щиро вірив), Рим загинув не тому, що закінчилися раби. Від рабства почали свідомо відмовлятися ще задовго до падіння імперії. Замість витрат на купівлю, утримання та охорону рабів, латифундистам було вигідніше мати бідне, але формально вільне населення - вільновідпущеників та римську бідноту, які самі приходили працювати за їжу. Такий метод експлуатації, до речі, і досі існує в нашій цивілізації.
Загалом науковці нині погоджуються, що єдиною (або принаймні головною) причиною краху Західної Римської імперії було Велике переселення народів. Раніше Рим здавався непереможним, бо воював із одним-двома племенами (наприклад, під час маркоманських воєн). Але коли довелося мати справу з мільйонами людей із десятків племен - такого навантаження не витримав би навіть Рим часів Августа. Саме тому Східна Римська імперія (Візантія) ще довго почувалася добре - бо Велике переселення народів її суттєво не зачепило.
Міф про "занепадницький, порочний і слабкий" пізній Рим народили філософи та вчені вже Нового часу, які займалися не так історією, як створенням повчальних наративів для держав свого періоду
#цивілізація
Ліс на Руїнах