Сьогодні у Чернівцях відбувся 2-ий майстер-клас щодо відновлення старовинних дверей міста!
У межах майстер-класу учасники мали змогу пофарбувати двері 1880-их років, вибрати найоптимальніший для них колір та дізнатись про особливості роботи з деревом. Лекцію провели Володимир та Віталій Москалюки.
Проєкт «Місто, що говорить: спадщина в деталях» (тиждень архітектури) реалізується Місцевою організацією НСАУ в Чернівецькій області у межах конкурсу громадських культурних ініціатив та соціально-культурних проєктів через відкриту культурну платформу «Ініціатива», на виконання яких виділяються кошти з бюджету Чернівецької міської територіальної громади у 2025 році.
#Україна #Буковина #Чернівці #реставрація #двері #захід
У межах майстер-класу учасники мали змогу пофарбувати двері 1880-их років, вибрати найоптимальніший для них колір та дізнатись про особливості роботи з деревом. Лекцію провели Володимир та Віталій Москалюки.
Проєкт «Місто, що говорить: спадщина в деталях» (тиждень архітектури) реалізується Місцевою організацією НСАУ в Чернівецькій області у межах конкурсу громадських культурних ініціатив та соціально-культурних проєктів через відкриту культурну платформу «Ініціатива», на виконання яких виділяються кошти з бюджету Чернівецької міської територіальної громади у 2025 році.
#Україна #Буковина #Чернівці #реставрація #двері #захід
🤔 Всі чули новомодне слово «лавмарк» — але що за ним стоїть? Чому деякі місця стають улюбленими серед мешканців, тоді як інші лишаються просто черговими локаціями? І головне — як створити простір, куди захочуть повертатися?
Урбан-бюро Big City Lab, книгарня Сенс та онлайн-школа SKVOT організовують безоплатну лекцію, на якій розкажуть:
🔹 Що означають слова «лендмарк» та «лавмарк» в урбаністиці і яка між ними різниця?
🔹 Чому одні простри відчуваються рідними, а інші – чужими?
🔹 Як створюються місця, що зберігаються в серці?
Коли: 3 липня, 19:00
Де: Сенс на Хрещатику, 2 поверх + онлайн-трансляція
Участь безкоштовна, обовʼязкова попередня реєстрація за лінком
А ще — розберемо реальні кейси, адже спікерки події:
📌 Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab, команда якого створила урбан-парк на ВДНГ, який щороку збирає понад 1 000 000 відвідувачів
📌 Вікторія Середа, маркетинг-директорка книгарні Сенс, яка з маленької локації на районі переросла у великий книжковий простір в центрі Києва
Лекція буде цікава для архітекторів та урбаністів, активістів та представників громадських ініціатив, кріейторів та комунікаційників, та й загалом для тих, хто просто любить міста та цікавиться їхнім розвитком.
#Україна #Київ #захід #анонс
Урбан-бюро Big City Lab, книгарня Сенс та онлайн-школа SKVOT організовують безоплатну лекцію, на якій розкажуть:
🔹 Що означають слова «лендмарк» та «лавмарк» в урбаністиці і яка між ними різниця?
🔹 Чому одні простри відчуваються рідними, а інші – чужими?
🔹 Як створюються місця, що зберігаються в серці?
Коли: 3 липня, 19:00
Де: Сенс на Хрещатику, 2 поверх + онлайн-трансляція
Участь безкоштовна, обовʼязкова попередня реєстрація за лінком
А ще — розберемо реальні кейси, адже спікерки події:
📌 Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab, команда якого створила урбан-парк на ВДНГ, який щороку збирає понад 1 000 000 відвідувачів
📌 Вікторія Середа, маркетинг-директорка книгарні Сенс, яка з маленької локації на районі переросла у великий книжковий простір в центрі Києва
Лекція буде цікава для архітекторів та урбаністів, активістів та представників громадських ініціатив, кріейторів та комунікаційників, та й загалом для тих, хто просто любить міста та цікавиться їхнім розвитком.
#Україна #Київ #захід #анонс
🤬 Безбар'єрність – це не тільки тактилка!
Практика показує, що міста, котрі раніше облаштовувати якісне безбар'єрне міське середовище, продовжують це робити; натомість ті, хто не мали хороших проектів, і надалі їх не мають. Програма «Рух без бар'єрів» тільки підкреслює цю проблему.
Базбар'єрне середовище не створюється за рахунок чарівної палички чи наявності державних коштів. Це питання експертності на місцях, якісних проектантів та вмілих виконавців. Від того, що умовний Тернопіль зараз понижує бордюри та ставить тактильну пластику, його Маршрут безбар'єрності не стає безбар'єрним. Так, це краще, ніж було до того, але це абсолютно не те, що хочеться бачити, уявляючи Маршрут безбар'єрності.
Те, в які умови Міністерство ставить міста, не дозволяє в результаті отримати якісні проекти. ОМС доводиться орієнтуватись не на реальні терміни розробки проектів вулиць та просторів, а на поставлені зверху дедлайни – як щодо проектування, так і щодо реалізації. В результаті до кінця року ми отримуємо масу Маршрутів безбар'єрності, які характеризуватимуться низькою якістю та забезпеченням лише базових потреб для пересування. Перші відверто жахливі приклади цього ми бачимо у Лозовій, Києві чи Тернополі.
📸 Фото: частина Маршруту безбар'єрності у Львові, котра спроектована і більшою мірою реалізована ще до початку безпосередньо самої програми, тому що на місцях у Львові є фахові люди та чернетки проектів, над якими працювали багато експертів [а не зроблені на колінці проекти, бо Міністерству у стислі терміни треба відзвітуватись]
#Україна #доступність
Практика показує, що міста, котрі раніше облаштовувати якісне безбар'єрне міське середовище, продовжують це робити; натомість ті, хто не мали хороших проектів, і надалі їх не мають. Програма «Рух без бар'єрів» тільки підкреслює цю проблему.
Базбар'єрне середовище не створюється за рахунок чарівної палички чи наявності державних коштів. Це питання експертності на місцях, якісних проектантів та вмілих виконавців. Від того, що умовний Тернопіль зараз понижує бордюри та ставить тактильну пластику, його Маршрут безбар'єрності не стає безбар'єрним. Так, це краще, ніж було до того, але це абсолютно не те, що хочеться бачити, уявляючи Маршрут безбар'єрності.
Те, в які умови Міністерство ставить міста, не дозволяє в результаті отримати якісні проекти. ОМС доводиться орієнтуватись не на реальні терміни розробки проектів вулиць та просторів, а на поставлені зверху дедлайни – як щодо проектування, так і щодо реалізації. В результаті до кінця року ми отримуємо масу Маршрутів безбар'єрності, які характеризуватимуться низькою якістю та забезпеченням лише базових потреб для пересування. Перші відверто жахливі приклади цього ми бачимо у Лозовій, Києві чи Тернополі.
📸 Фото: частина Маршруту безбар'єрності у Львові, котра спроектована і більшою мірою реалізована ще до початку безпосередньо самої програми, тому що на місцях у Львові є фахові люди та чернетки проектів, над якими працювали багато експертів [а не зроблені на колінці проекти, бо Міністерству у стислі терміни треба відзвітуватись]
#Україна #доступність