Той, хто колись тримав у руках чи бачив за склом кириличний рукопис, міг помітити, що сторінки у ньому нумеровані в дивний спосіб. Замість арабських цифр, (0, 1, 2, ...9) якими ми звикли користуватися, у пам'ятках слов'янської писемності нумерування ведеться буквами. Але як?
Арабська система числення (яку насправді винайшли в Індії) прийшла до Європи біля IX-го століття. А навіть коли прийшла, то застосовувати її масово почали пізніше. До XIX століття на територіях Україні цілком нормальним вважалося використовувати кириличну систему числення.
На практиці це працювало дуже просто. Буквам по порядку присвоювалося числове значення: ·а· була 1; ·в· була 2; ·о· була 70; ·р· була 100 тощо.
Важливо зрозуміти: це НЕ позиційна система числення.Тобто, місце, на якому стоїть символ у числі НЕ несе значення. Арабська система — позиційна, тобто цифра 1 в залежності від своєї позиції може означати одиницю, десяток, сотню, тисячу тощо. Скажімо, у числі 21 цифра 1 несе за собою числове значення "один", а от у числі 135 цифра 1 несе значення "сто". У кириличній системі такого не було. Кожен символ мав лише одне значення. ·з· завжди позначала "сім". Хоч ти десять раз напиши ·з·, ти все одно матимеш просто десять сімок, а не "сім мільярдів сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім".
Щоб відрізняти букви-числа від букв-букв, над ними ставили титли і оточували їх крапочками: ·ã· = 1. Для позначення тисяч і вищих чисел часто використовували додаткові значки перед або довкола букви. Наприклад, ·҂а· =1000, ·Ⓐ· = 10000.
Відповідно: ·҂ацпд· = 1984 ·це· = 905 ·ѯѳ· = 69
То чому ж, повертаючись то заголовку, якщо може існувати цифра ·Г·, не може існувати цифри ·Б·?
Річ у тім, що кирилична система числення злизана з грецької системи (в принципі, так само як і вся кирилиця). Вона працювала за таким же принципом: кожна буква мала своє чисельне значення. ε = 5, σ = 200 тощо. Але річ у тім, що в грецькій абетці (увага) не було букви Б. Тобто буквально — у старогрецькій мові не існувало звука /Б/, а був лише /Β/. У слов'ян, однак, були обидва звуки, а відтак — обидві літери. Але замість того, щоб надати букві Б чисельне значення, слов'янські писарі вирішили дотриматися грецької традиції та зберегти відповідність.
Через це кирилична система числення не має ні цифри Б, ні Ж, ні Ч, ні Ш, ні деяких інших, а зате зберігає близькість і взаємозрозумілість із архіважливою на свій час грецькою писемністю. Мені здається, айтішники називають це "форк із підтримкою легасі-коду" чи якось так.
Той, хто колись тримав у руках чи бачив за склом кириличний рукопис, міг помітити, що сторінки у ньому нумеровані в дивний спосіб. Замість арабських цифр, (0, 1, 2, ...9) якими ми звикли користуватися, у пам'ятках слов'янської писемності нумерування ведеться буквами. Але як?
Арабська система числення (яку насправді винайшли в Індії) прийшла до Європи біля IX-го століття. А навіть коли прийшла, то застосовувати її масово почали пізніше. До XIX століття на територіях Україні цілком нормальним вважалося використовувати кириличну систему числення.
На практиці це працювало дуже просто. Буквам по порядку присвоювалося числове значення: ·а· була 1; ·в· була 2; ·о· була 70; ·р· була 100 тощо.
Важливо зрозуміти: це НЕ позиційна система числення.Тобто, місце, на якому стоїть символ у числі НЕ несе значення. Арабська система — позиційна, тобто цифра 1 в залежності від своєї позиції може означати одиницю, десяток, сотню, тисячу тощо. Скажімо, у числі 21 цифра 1 несе за собою числове значення "один", а от у числі 135 цифра 1 несе значення "сто". У кириличній системі такого не було. Кожен символ мав лише одне значення. ·з· завжди позначала "сім". Хоч ти десять раз напиши ·з·, ти все одно матимеш просто десять сімок, а не "сім мільярдів сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім".
Щоб відрізняти букви-числа від букв-букв, над ними ставили титли і оточували їх крапочками: ·ã· = 1. Для позначення тисяч і вищих чисел часто використовували додаткові значки перед або довкола букви. Наприклад, ·҂а· =1000, ·Ⓐ· = 10000.
Відповідно: ·҂ацпд· = 1984 ·це· = 905 ·ѯѳ· = 69
То чому ж, повертаючись то заголовку, якщо може існувати цифра ·Г·, не може існувати цифри ·Б·?
Річ у тім, що кирилична система числення злизана з грецької системи (в принципі, так само як і вся кирилиця). Вона працювала за таким же принципом: кожна буква мала своє чисельне значення. ε = 5, σ = 200 тощо. Але річ у тім, що в грецькій абетці (увага) не було букви Б. Тобто буквально — у старогрецькій мові не існувало звука /Б/, а був лише /Β/. У слов'ян, однак, були обидва звуки, а відтак — обидві літери. Але замість того, щоб надати букві Б чисельне значення, слов'янські писарі вирішили дотриматися грецької традиції та зберегти відповідність.
Через це кирилична система числення не має ні цифри Б, ні Ж, ні Ч, ні Ш, ні деяких інших, а зате зберігає близькість і взаємозрозумілість із архіважливою на свій час грецькою писемністю. Мені здається, айтішники називають це "форк із підтримкою легасі-коду" чи якось так.
BY покруч
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
But Kliuchnikov, the Ukranian now in France, said he will use Signal or WhatsApp for sensitive conversations, but questions around privacy on Telegram do not give him pause when it comes to sharing information about the war. Official government accounts have also spread fake fact checks. An official Twitter account for the Russia diplomatic mission in Geneva shared a fake debunking video claiming without evidence that "Western and Ukrainian media are creating thousands of fake news on Russia every day." The video, which has amassed almost 30,000 views, offered a "how-to" spot misinformation. The Security Service of Ukraine said in a tweet that it was able to effectively target Russian convoys near Kyiv because of messages sent to an official Telegram bot account called "STOP Russian War." It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." In view of this, the regulator has cautioned investors not to rely on such investment tips / advice received through social media platforms. It has also said investors should exercise utmost caution while taking investment decisions while dealing in the securities market.
from tr
