Готуйтеся…

Спеціально для PDB Hub, напишу від себе невеличкий допис по ретріту для ваєнних. Ілі шоб коротко: а шо його ото робить в вашем отпускє шоб не банально було. Всі ми приїзжаючи на відпочинок потребуємо максимально концентрованого супу з нових, позитивних емоцій. Чим більше їх буде - тим простіше буде переосмислювати все що з тобою відбувається на війні. І вот єсі ти вибираєш не шлях попаяного самурая (мішать водку з гідозепамом), а намагатись жить жизнь то от що я можу від себе порадить на вільний час.
1. Квест кімнати / ескейп руми. Багато разів стикався з скепсисом стосовно даного виду розваг. Ні разу не було такого щоб я когось затягнув в квест кімнати і йому прям не сподобалося. Самоє то для воєнних. Чітко поставлена задача (вибратись) і рішення конкретних завдань для досягнення мети, загорнуті в певний сеттинг і підганяючі тікаючим таймером. Нормальна развлєкуха на подумать. Задачу треба виконувати групою до відділення, можна родинами, можна просто з корєшами. В Києві пораджу мережу Замкнені, ми нашою комашкою вже більшу частину їх кімнат пройшли, завжди було класно.
2. Арт - терапія. Розумію що в бородатих маскулінних мужиков я щас викликав ухмилку, але паждіть, не ржіть. Арт терапія це може буть вполнє собі така пацаняча тєма. Тут в кого до чого душа лежить. Можна вчитись грать на якомусь інструменті, можна спробувати малювати, або плести браслети з паракорду. Любе ремісництво теж канає, столярка, токарка, гончарка. Шось що змусить вас на годину-дві-п'ять сконцентруватися на своєму витворі, а не хуйньой всякой голову забивать. І да, міньки з вархамера це тоже арт-терапія. Від себе можу порадити гончарну майстерню ЯР у Києві, вони проводять безкоштовні майстер-класи для військових. Чудово підходить для побачень.
3. Музеї. Багато хто крайній раз був в якомусь музеї ще в старшій школі тому навіть не розглядає це як варіант класно провести декілька годин. Вибірка цікавих музеїв залежить від геолокації, але як мінімум краєзнавчий музей є майже в кожній територіальній громаді. Можна почати з нього, завжди цікаво дізнатися трішки більше про свою рідну землю. Ахуєнно підходить і для родини, і з кєнтами. Мої особисті рекомендації: Краєзнавчий музей м.Чернівці, Національний науково-природничий музей НАН України, Музей Медуз на Майдані.
4. Внутрішній туризм. Шоб солдат не забивав голову хуйньов - він має толкать землю. Або руками, або ногами. Ну не мені вам розказувать. Тому рюкзачок на спину, панамку на голову, і впєрьод-впєрьод на рекогностування блізлєжащіх достопрімєчатєльностєй. В залежності від місцини і вподобань варіантів дуже багато, можна Хотинську фортецю подивитись, можна печери Довбуша, можна просто обійти навколо Голосіївський парк. Ходить ногами приємно як в компанії друзів і родини, так і в соло. Країна в нас гарна і мальовничими краєвидами балує. Від себе пораджу Виженку, Перевал Німчич і околиці, а також Лису Гору.
5. Усілякий не дуже летальний екстрім. Всі піздаті джекічани - адреналінові нарки. І це нормально. Але перебити оці сплески адреналіну які дарує плотна піздячка, чи навіть банально логістика на позиції досить складно. Але варіанти є. Роуп джампінг, стрибки з парашутом, аеротруби, скелелазіння, лижі, сноуборд, баггі, мотоцикли, рафтинг, сапи і ще десятки варіантів як заставити вас проорать те саме "ууухх бляяяя" і відчути холодок в шлунку. Коли жити як не зараз, якщо завжди хотіли шось спробувать, але все якось було не до того - зараз до того. Тому вперед пригать з парашутом. Від себе можу порадить Хpark в Києві. Там можна і на сапах, і на лижах водних, і на вейкбордах. Ну і на Драгобрат зганяйте на лижі по можливості, камон там народжувався гірськолижний рух України.

От собсна невеличка добірка занять для тих хто хоче відпочити по кайфу і для себе, і для близьких. Не закривайтеся в собі, не шукайте відповіді на всі питання на дні пляшки чи водного. Проводьте час весело і розслабляюче. А ще краще ще й когось з кєнтів з собою візьміть. Гуртом і попайку бороти простіше.

Толковий пост від пана Бургера, читайте та беріть на замєтку.

росіяни незважаючи який етнос, мають бути фізично ліквідовані назавжди!

На фоні вирізаних на тілі слів «слава росіі» особливо гостро відчуваються подібні ситуації, де абсолютно відірвані від реальності дегенерати кричать те саме під час прямого ефіру в інсті, називають наш прапор хуйньой.

Інколи я все більше запевняюся, що наші люди не гідні наших Героїв. Ані полеглих, ані живих.

Сподіваюся, що цього разу не обійдеться простим відео «вимбачте, я пашутіла, Україна крута, расія не крута». Я хочу, щоб на них вирізали ці два слова, допоки воно не здохне. Йобана мерзота.

🤝 Відбувся перший етап обміну полоненими в межах домовленостей у Стамбулі.

Додому повертаються українські воїни віком до 25 років: піхотинці, моряки, десантники, нацгвардійці, прикордонники та бійці тероборони.

Вітаю на рідній землі!

Україна дотримується домовленостей. Попри тиск і спроби маніпуляцій з боку рф — діємо чітко й послідовно. Працюємо далі — до повернення кожного українця.

🇺🇦 Слава Україні!

🫡 Честь!

Це трохи більше половини від всіх портретів наших загиблих друзів та побратимів. Страшні часи.

Нє ну це мінус вайб, пішли нахуй

Щас будуть наші роздуми на дуже специфічну та болючу тему. Давайте обговоримо.

Не нам судити, але ми й не мовчатимемо.

Є така категорія родичів – примари. Їх не було після підписання контракту. Не було в госпіталях. Не було з передачами, з обіймами, з «я поруч».
Їх не було, коли він стирав кров із рук. Їх не було, коли він приїздив у відпустку і замикався вдома, бо тіло в тилу, а мозок ще в сіряку.
Вони зʼявляються лише після сповіщення «він загинув, похорони на 12 годину». А раніше не було, бо не встигли, тяжко чи далеко.

Проходить кілька днів після загибелі і ці примари з’являються. З дипломами, з гучними словами, з претензіями і позовами до суду.
«Це мій брат», «Це наш син», «Ми родина героя». І говорять так голосно, наче хочуть перекричати совість. А вона не кричить. Вона мовчить і стискає кулаки.

Не кров робить тебе ріднею. А любов, присутність в житті, пам’ять.

І ні, ми не судді. Але ми були поряд із ними. Ми бачили, хто писав, хто дзвонив, хто підтримував. Ми пам’ятаємо, як воно було за життя. А памʼять вона гостріша за лицемірні слова.

Позор не тим, хто плаче щиро. А тим, хто з’явився тільки на етапі отримання гробових.

До речі, ще трохи є ароматизаторів для корчів у наявності.
Пишіть @Leasardii, він вам все продасть 💅🏻

Всі бабки підуть на приколи для хабу)

І трохи зелених ноготочків теж є, теж питайте у пана менеджера

У нас зʼявилася інста хабу, скоро там щось буде 💅🏻

https://www.instagram.com/pdb_hub?igsh=ajlhcXF5MDgyeHRv&utm_source=qr

Френдліремайндер 💅🏻

Хто поширить нашу інсту, у того буде 10 год щастя і мільйони грошей гарних!

Добридень, треба добити збір на корч 💅🏻
30/50 вже є, 30к вже віддали на замовлення деталей. Лишилося 20к і треба ці 20к до завтра.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6sQK1bBLwt
💳Номер картки банки
4441 1111 2023 7544

7,5/20