Це питання ідентичности. Українська культура несе характеристики однозначно європейської культури. Але для того, щоб зрозуміти нашу культуру і що її робить європейською, треба зануритися в наступне питання: в чому полягає наш культурний фундамент, який ми розділяємо з рештою європейських націй?
Європейська цивілізація стоїть на результаті науково-культурної діяльности Античности, Пізньої Античности та Середньовіччя. Наприклад: сьогодні одне з найваживаніших словесно понять, над яким нависла загроза, є слово демократія: це грецьке слово (δημοκρατία, тобто від старогрецького κράτος, влада, і δῆμος, народ, тобто народовладдя) і диктатура (від латинського dictatura, функція диктатора у Римській Республіці), це поняття, які були сформульовані в Античності.
А для того, щоб сповна пізнати цей фундамент, потрібно володіти передусім давньогрецькою та латиною (а я додав би ще й словʼянську).
Родоначальника європейської літератури, міфічного Гомера (VIII ст.) Іліяда й Одіссея були написані давньогрецькою, Фалес Мілетський (VII-VI ст.) був одним із перших філософів, який намагався пояснити природні явища без звернення до міфології, заклавши основи наукового мислення, переданий давньогрецькою. Сократівські діялоги Платона (V-IV ст.), які заклали основи європейської філософії, передані давньогрецькою. Аристотель (IV ст.), учень Платона, який систематизував знання в різних галузях, його праці стали основою для багатьох наукових дисциплін, писав давньогрецькою. Нарешті Новий Завіт був переданий грецькою. Плотин (III ст. після Р.Х.) засновник неоплатонізму, його вчення вплинуло на розвиток християнського богослівʼя та середньовічної філософії, також писав давньогрецькою, як і Григорій Ніський (IV ст. після Р.Х.), який своїми працями зробив значний внесок у формування православної доктрини. Іван Золотоустий (IV-V ст. після Р.Х.) відомий своїм красномовством та глибокими проповідями, його літургійні тексти, зокрема літургія Івана Золотоустого, досі використовуються в християнських богослужіннях, писав давньогрецькою. Аврелій Августин (IV-V ст. після Р.Х.) його праці, зокрема Сповідь (Confessiones) та Про град Божий, (De Civitate Dei) синтезували християнське вчення з платонізмом, заклавши основи західної теології та філософії, писав латиною. Іван Дамаскин (VII-VIII ст.), богослов і філософ, що систематизував православне вчення, спростовував іконоборчі настрої, його праці вплинули на східне та західне богослівʼя, писав давньогрецькою. Михайло Пселл (XI ст.) ромейський енциклопедист, філософ та історик, сприяв відродженню платонізму в Ромейській Державі, писав грецькою. Фома Аквінський (XIII ст.), перший католицький філософ, поєднавши християнське вчення з аристотелівською філософією, створив систему, яка вплинула на католицьке богослівʼя та західну філософію. Греколатинських авторів море ще, яких необхідно згадати: вони сформували лик Європи, від греколатинської скарбниці дохристиянської та християнської спадщини у вас будуть ключі в якості знань цих мов (і потрібно підкреслити, що ці дві культури є нероздільними - адже всі від Адама).
Це питання ідентичности. Українська культура несе характеристики однозначно європейської культури. Але для того, щоб зрозуміти нашу культуру і що її робить європейською, треба зануритися в наступне питання: в чому полягає наш культурний фундамент, який ми розділяємо з рештою європейських націй?
Європейська цивілізація стоїть на результаті науково-культурної діяльности Античности, Пізньої Античности та Середньовіччя. Наприклад: сьогодні одне з найваживаніших словесно понять, над яким нависла загроза, є слово демократія: це грецьке слово (δημοκρατία, тобто від старогрецького κράτος, влада, і δῆμος, народ, тобто народовладдя) і диктатура (від латинського dictatura, функція диктатора у Римській Республіці), це поняття, які були сформульовані в Античності.
А для того, щоб сповна пізнати цей фундамент, потрібно володіти передусім давньогрецькою та латиною (а я додав би ще й словʼянську).
Родоначальника європейської літератури, міфічного Гомера (VIII ст.) Іліяда й Одіссея були написані давньогрецькою, Фалес Мілетський (VII-VI ст.) був одним із перших філософів, який намагався пояснити природні явища без звернення до міфології, заклавши основи наукового мислення, переданий давньогрецькою. Сократівські діялоги Платона (V-IV ст.), які заклали основи європейської філософії, передані давньогрецькою. Аристотель (IV ст.), учень Платона, який систематизував знання в різних галузях, його праці стали основою для багатьох наукових дисциплін, писав давньогрецькою. Нарешті Новий Завіт був переданий грецькою. Плотин (III ст. після Р.Х.) засновник неоплатонізму, його вчення вплинуло на розвиток християнського богослівʼя та середньовічної філософії, також писав давньогрецькою, як і Григорій Ніський (IV ст. після Р.Х.), який своїми працями зробив значний внесок у формування православної доктрини. Іван Золотоустий (IV-V ст. після Р.Х.) відомий своїм красномовством та глибокими проповідями, його літургійні тексти, зокрема літургія Івана Золотоустого, досі використовуються в християнських богослужіннях, писав давньогрецькою. Аврелій Августин (IV-V ст. після Р.Х.) його праці, зокрема Сповідь (Confessiones) та Про град Божий, (De Civitate Dei) синтезували християнське вчення з платонізмом, заклавши основи західної теології та філософії, писав латиною. Іван Дамаскин (VII-VIII ст.), богослов і філософ, що систематизував православне вчення, спростовував іконоборчі настрої, його праці вплинули на східне та західне богослівʼя, писав давньогрецькою. Михайло Пселл (XI ст.) ромейський енциклопедист, філософ та історик, сприяв відродженню платонізму в Ромейській Державі, писав грецькою. Фома Аквінський (XIII ст.), перший католицький філософ, поєднавши християнське вчення з аристотелівською філософією, створив систему, яка вплинула на католицьке богослівʼя та західну філософію. Греколатинських авторів море ще, яких необхідно згадати: вони сформували лик Європи, від греколатинської скарбниці дохристиянської та християнської спадщини у вас будуть ключі в якості знань цих мов (і потрібно підкреслити, що ці дві культури є нероздільними - адже всі від Адама).
BY Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
And indeed, volatility has been a hallmark of the market environment so far in 2022, with the S&P 500 still down more than 10% for the year-to-date after first sliding into a correction last month. The CBOE Volatility Index, or VIX, has held at a lofty level of more than 30. After fleeing Russia, the brothers founded Telegram as a way to communicate outside the Kremlin's orbit. They now run it from Dubai, and Pavel Durov says it has more than 500 million monthly active users. What distinguishes the app from competitors is its use of what's known as channels: Public or private feeds of photos and videos that can be set up by one person or an organization. The channels have become popular with on-the-ground journalists, aid workers and Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy, who broadcasts on a Telegram channel. The channels can be followed by an unlimited number of people. Unlike Facebook, Twitter and other popular social networks, there is no advertising on Telegram and the flow of information is not driven by an algorithm. He floated the idea of restricting the use of Telegram in Ukraine and Russia, a suggestion that was met with fierce opposition from users. Shortly after, Durov backed off the idea. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion.
from tr
