#історія
Ієрарх у часи випробувань: до ювілею митрополита Полікарпа Сікорського
20 червня 2025 року минає 150 років з дня народження митрополита Полікарпа Сікорського — видатного діяча Української Православної Церкви, духовного провідника автокефального руху в Україні у буремні роки Другої світової війни.
Полікарп Сікорський народився 20 червня 1875 року на Київщині. З юних літ він обрав шлях церковного служіння, завершивши навчання у Київській духовній семінарії. Його пастирський шлях пролягав через численні виклики часу: з одного боку — прагнення зберегти православну віру серед українського народу, з іншого — необхідність церковного відродження та захисту української духовної ідентичності.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/iyerarh-u-chasy-vyprobuvan-do-yuvileyu-mytropolyta-polikarpa-sikorskogo/
Ієрарх у часи випробувань: до ювілею митрополита Полікарпа Сікорського
20 червня 2025 року минає 150 років з дня народження митрополита Полікарпа Сікорського — видатного діяча Української Православної Церкви, духовного провідника автокефального руху в Україні у буремні роки Другої світової війни.
Полікарп Сікорський народився 20 червня 1875 року на Київщині. З юних літ він обрав шлях церковного служіння, завершивши навчання у Київській духовній семінарії. Його пастирський шлях пролягав через численні виклики часу: з одного боку — прагнення зберегти православну віру серед українського народу, з іншого — необхідність церковного відродження та захисту української духовної ідентичності.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/iyerarh-u-chasy-vyprobuvan-do-yuvileyu-mytropolyta-polikarpa-sikorskogo/
#історія
Персоналії. Митрополит Полікарп Сікорський
Ірина Преловська. Курс лекцій "Українська Церква в ХХ столітті"
Преловська Ірина Миколаївна - історик, історик Церкви, джерелознавець, археограф, музеєзнавець, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор церковно-історичних наук, професор кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії, викладач курсу “Історія Української Православної Церкви” (з 1998 р.)
Дивитись: https://www.youtube.com/watch?v=7Ow4g1wg3rI
Персоналії. Митрополит Полікарп Сікорський
Ірина Преловська. Курс лекцій "Українська Церква в ХХ столітті"
Преловська Ірина Миколаївна - історик, історик Церкви, джерелознавець, археограф, музеєзнавець, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор церковно-історичних наук, професор кафедри церковно-історичних і практичних дисциплін Київської православної богословської академії, викладач курсу “Історія Української Православної Церкви” (з 1998 р.)
Дивитись: https://www.youtube.com/watch?v=7Ow4g1wg3rI
YouTube
Персоналії. Митрополит Полікарп Сікорський. Ірина Преловська
Ірина Преловська.
Курс лекцій "Українська Церква в ХХ столітті"
Лекція 23. Персоналії. Митрополит Полікарп Сікорський.
Преловська Ірина Миколаївна - історик, історик Церкви, джерелознавець, археограф, музеєзнавець, доктор історичних наук, старший науковий…
Курс лекцій "Українська Церква в ХХ столітті"
Лекція 23. Персоналії. Митрополит Полікарп Сікорський.
Преловська Ірина Миколаївна - історик, історик Церкви, джерелознавець, археограф, музеєзнавець, доктор історичних наук, старший науковий…
#софійські_вечорниці #анонс
Анонс!
Сьогодні о 21.00 «Софійські вечорниці: Отець Небесний. Батьківство та материнство»
Священники о. Сергій Прокопчук та о. Ростислав Хрупчик піднімуть питання безмежної любові Бога Отця до своїх дітей. Проведуть паралелі між божественною любов'ю Небесного Творця та батьківською опікою тата і мами у сім'ї.
Приєднуйтесь до розмови в прямому ефірі, ставте запитання в коментарях і долучайтеся до обговорення важливих питань духовного життя.
Пряма трансляція о 21.00: https://www.youtube.com/live/kYaQDp-EOwY?si=bp0JtdBMSQZjeLdw
Анонс!
Сьогодні о 21.00 «Софійські вечорниці: Отець Небесний. Батьківство та материнство»
Священники о. Сергій Прокопчук та о. Ростислав Хрупчик піднімуть питання безмежної любові Бога Отця до своїх дітей. Проведуть паралелі між божественною любов'ю Небесного Творця та батьківською опікою тата і мами у сім'ї.
Приєднуйтесь до розмови в прямому ефірі, ставте запитання в коментарях і долучайтеся до обговорення важливих питань духовного життя.
Пряма трансляція о 21.00: https://www.youtube.com/live/kYaQDp-EOwY?si=bp0JtdBMSQZjeLdw
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Вʼячеслав Горшков (ДЕСС): Термін “націоналізм“ походить з християнського богослов’я, і від початку має знак “плюс“
«Так, є така думка, що всі націоналізми зазвичай про ненависть, що націоналізм – це проти чогось чи проти когось, але насправді це не так. І працюючи багато з різними джерелами столітньої давнини, ми зазначали, що про українців казали, що це якась відмінна форма націоналізму. Бо вже тоді було зрозуміло, що націоналізм може бути тільки зі знаком «мінус». А українці доводили, що ні. Вони цей мінус перекреслювали».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/vyacheslav-gorshkov-dess-termin-naczionalizm-pohodyt-z-hrystyyanskogo-bogoslovya-i-vid-pochatku-maye-znak-plyus/
Вʼячеслав Горшков (ДЕСС): Термін “націоналізм“ походить з християнського богослов’я, і від початку має знак “плюс“
«Так, є така думка, що всі націоналізми зазвичай про ненависть, що націоналізм – це проти чогось чи проти когось, але насправді це не так. І працюючи багато з різними джерелами столітньої давнини, ми зазначали, що про українців казали, що це якась відмінна форма націоналізму. Бо вже тоді було зрозуміло, що націоналізм може бути тільки зі знаком «мінус». А українці доводили, що ні. Вони цей мінус перекреслювали».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/vyacheslav-gorshkov-dess-termin-naczionalizm-pohodyt-z-hrystyyanskogo-bogoslovya-i-vid-pochatku-maye-znak-plyus/
#думки_вголос
Любі друзі, дорогі читачі!
Софійське братство відкриває нову рубрику – #думки_вголос, в якій буде публікувати короткі роздуми членів та друзів Братства на болючі та актуальні теми українського православ'я.
Невдовзі, ми запустимо другий етап проекту і кожен зможе поділитися своїми роздумами на сторінках наших інформаційних ресурсів.
Орієнтовний список тем для обговорення (можна пропонувати свої):
1. Я не змінив віри, я змінив юрисдикцію
2. Як навчитись не зневажати "інших православних"
3. Що я отримав/втратив, коли вийшов з Московського патріархату
4. Чи потрібна мені автокефалія, якщо я просто хочу молитися?
5. Я в УПЦ, але не підтримую Москву. Це можливо?
6. Українська чи церковнослов’янська: чому мова богослужіння має значення?
7. Чому багато з тих, хто долучається до ПЦУ, часто починають принижувати УПЦ?
8. Чому ми сперечаємося про юрисдикції замість говорити про Христа?
9. Як ПЦУ втратила тих, кого могла б здобути
10. Чому моя дитина не хоче ходити до Церкви - незалежно від юрисдикції
11. Я - вірянин. Чому мене не чують ні в УПЦ, ні в ПЦУ?
12. Мені було соромно за свою Церкву, але я залишився в ній
13. Чи має Церква право на помилку? І як я реагую на це?
14. Що таке “Церква” і чому ми вважаємо, що вона тільки “у нас”?
15. Канони чи громада: що важливіше?
16. Традиція, звичка чи слідування за Христом: що ми називаємо “нашою вірою”, якої слід триматися?
17. Як змінився мій погляд на православ’я за останні 5 років
18. Чому для мене важливо, щоб Церква була не лише “канонічна”, а й чесна
19. Мені важлива Церква, яка читає не тільки Євангеліє, а й новини
20. Я хочу, щоб у храмі говорили про реальність нашого життя, а не тільки про символи
21. Коли православні сперечаються між собою, а католики/греко-католики/протестанти допомагають
22. Чи можна бути містком між ПЦУ і УПЦ, якщо тебе не слухають обидві?
23. Я люблю свою Церкву, але соромлюся її публічної позиції
24. Я боюсь сказати вголос, що втратив довіру до “своїх”
25. У моїй Церкві моляться, але не чують
26. Церква і державність: як українське православ’я змінює своє ставлення до національного
27. Православ’я та капеланство: виклики нової форми духовного служіння
28. Волонтерство як форма християнського служіння сьогодні
29. Молитва під обстрілами: нові духовні практики воєнного часу
30. Чи можна молитися за ворогів і як це пояснювати пастві?
31. "Церква без храму": як виживають парафії в зруйнованих містах
32. Територіальна громада та релігійна громада: проблема, виклик чи благословення для священника
33. Парафіяльна громада як центр локальної солідарності
34. Катехизація сьогодні: чи чує Церква сучасну людину?
35. Свято під час війни: як змінилось сприйняття церковного календаря та обрядів?
36. Канони чи естетика? За якими принципами ми обираємо “свою Церкву”?
37. Що робити, якщо ми з духівником опинилися в різних юрисдикціях?
38. Розчарувався у політиці моєї Церкви, але тут моя духовна сім'я
39. Змінив 18 юрисдикцій у пошуках ідеалу, але зазнав розчарування
40. Чи змінилося ставлення до Вас Ваших церковних друзів після зміни юрисдикції?
41. Я перейшов в ПЦУ (залишився в УПЦ), і моя сім’я не прийняла мій вибір.
42. Що може зробити Вселенський патріарх, щоб вирішити інституційну кризу українського православ’я?
43. Чи потрібне або взагалі можливе втручання помісних церков в українську церковну кризу, і в якій формі?
Любі друзі, дорогі читачі!
Софійське братство відкриває нову рубрику – #думки_вголос, в якій буде публікувати короткі роздуми членів та друзів Братства на болючі та актуальні теми українського православ'я.
Невдовзі, ми запустимо другий етап проекту і кожен зможе поділитися своїми роздумами на сторінках наших інформаційних ресурсів.
Орієнтовний список тем для обговорення (можна пропонувати свої):
1. Я не змінив віри, я змінив юрисдикцію
2. Як навчитись не зневажати "інших православних"
3. Що я отримав/втратив, коли вийшов з Московського патріархату
4. Чи потрібна мені автокефалія, якщо я просто хочу молитися?
5. Я в УПЦ, але не підтримую Москву. Це можливо?
6. Українська чи церковнослов’янська: чому мова богослужіння має значення?
7. Чому багато з тих, хто долучається до ПЦУ, часто починають принижувати УПЦ?
8. Чому ми сперечаємося про юрисдикції замість говорити про Христа?
9. Як ПЦУ втратила тих, кого могла б здобути
10. Чому моя дитина не хоче ходити до Церкви - незалежно від юрисдикції
11. Я - вірянин. Чому мене не чують ні в УПЦ, ні в ПЦУ?
12. Мені було соромно за свою Церкву, але я залишився в ній
13. Чи має Церква право на помилку? І як я реагую на це?
14. Що таке “Церква” і чому ми вважаємо, що вона тільки “у нас”?
15. Канони чи громада: що важливіше?
16. Традиція, звичка чи слідування за Христом: що ми називаємо “нашою вірою”, якої слід триматися?
17. Як змінився мій погляд на православ’я за останні 5 років
18. Чому для мене важливо, щоб Церква була не лише “канонічна”, а й чесна
19. Мені важлива Церква, яка читає не тільки Євангеліє, а й новини
20. Я хочу, щоб у храмі говорили про реальність нашого життя, а не тільки про символи
21. Коли православні сперечаються між собою, а католики/греко-католики/протестанти допомагають
22. Чи можна бути містком між ПЦУ і УПЦ, якщо тебе не слухають обидві?
23. Я люблю свою Церкву, але соромлюся її публічної позиції
24. Я боюсь сказати вголос, що втратив довіру до “своїх”
25. У моїй Церкві моляться, але не чують
26. Церква і державність: як українське православ’я змінює своє ставлення до національного
27. Православ’я та капеланство: виклики нової форми духовного служіння
28. Волонтерство як форма християнського служіння сьогодні
29. Молитва під обстрілами: нові духовні практики воєнного часу
30. Чи можна молитися за ворогів і як це пояснювати пастві?
31. "Церква без храму": як виживають парафії в зруйнованих містах
32. Територіальна громада та релігійна громада: проблема, виклик чи благословення для священника
33. Парафіяльна громада як центр локальної солідарності
34. Катехизація сьогодні: чи чує Церква сучасну людину?
35. Свято під час війни: як змінилось сприйняття церковного календаря та обрядів?
36. Канони чи естетика? За якими принципами ми обираємо “свою Церкву”?
37. Що робити, якщо ми з духівником опинилися в різних юрисдикціях?
38. Розчарувався у політиці моєї Церкви, але тут моя духовна сім'я
39. Змінив 18 юрисдикцій у пошуках ідеалу, але зазнав розчарування
40. Чи змінилося ставлення до Вас Ваших церковних друзів після зміни юрисдикції?
41. Я перейшов в ПЦУ (залишився в УПЦ), і моя сім’я не прийняла мій вибір.
42. Що може зробити Вселенський патріарх, щоб вирішити інституційну кризу українського православ’я?
43. Чи потрібне або взагалі можливе втручання помісних церков в українську церковну кризу, і в якій формі?
І перша публікація в рубриці #думки_вголос:
Церква і державність: як українське православ’я переосмислює національну ідентичність - Протоієрей Віталій Кузьмич
«У сучасних умовах війни та боротьби за свободу Україна переживає не лише політичне чи воєнне оновлення, але й духовне переродження. Особливо це стосується Православної Церкви, яка дедалі більше усвідомлює свою місію — бути поруч із народом, служити правді й єдності».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/czerkva-i-derzhavnist-yak-ukrayinske-pravoslavya-pereosmyslyuye-naczionalnu-identychnist/
Церква і державність: як українське православ’я переосмислює національну ідентичність - Протоієрей Віталій Кузьмич
«У сучасних умовах війни та боротьби за свободу Україна переживає не лише політичне чи воєнне оновлення, але й духовне переродження. Особливо це стосується Православної Церкви, яка дедалі більше усвідомлює свою місію — бути поруч із народом, служити правді й єдності».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/czerkva-i-derzhavnist-yak-ukrayinske-pravoslavya-pereosmyslyuye-naczionalnu-identychnist/
#руйнування_міфів #віче #діалоги
Віче: «Чернівці. Храм, як поле бою. Гості – о. Олександр Клименко і публіцистка Тетяна Деркач»
Де проходить межа між боротьбою за віру та втратою християнської суті? У цьому випуску ми говоримо про кризу українського православ’я, втрату сакрального і морального орієнтиру.
Це розмова не про конфесії, а про відповідальність. Про те, чи залишився у нас ще храм, як святе — чи лиш стіни, за які змагаються чужі духу люди.
У щирій, відвертій і болючій розмові — священник УПЦ Олександр Клименко та релігійна публіцистка, вірянка ПЦУ Тетяна Деркач.
Дивитись: https://youtube.com/watch?v=OhJ2afIVUjo&si=QRt4rzLL6f4EhY4h
Віче: «Чернівці. Храм, як поле бою. Гості – о. Олександр Клименко і публіцистка Тетяна Деркач»
Де проходить межа між боротьбою за віру та втратою християнської суті? У цьому випуску ми говоримо про кризу українського православ’я, втрату сакрального і морального орієнтиру.
Це розмова не про конфесії, а про відповідальність. Про те, чи залишився у нас ще храм, як святе — чи лиш стіни, за які змагаються чужі духу люди.
У щирій, відвертій і болючій розмові — священник УПЦ Олександр Клименко та релігійна публіцистка, вірянка ПЦУ Тетяна Деркач.
Дивитись: https://youtube.com/watch?v=OhJ2afIVUjo&si=QRt4rzLL6f4EhY4h
YouTube
Чернівці. Храм, як поле бою. Гості - о. Олександр Клименко і публіцистка Тетяна Деркач
Чернівці. Свято-Духівський собор. Камери зафіксували не лише "перехід" громади — ми стали свідками приниження, насилля і глибокого духовного падіння. Де проходить межа між боротьбою за віру та втратою християнської суті?
У цьому випуску ми говоримо про кризу…
У цьому випуску ми говоримо про кризу…
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Єпископ Команський Михаїл: «Є небезпека – жити назло комусь, на противагу комусь, всупереч комусь. Це нездорова позиція»
«Я скажу про свій досвід. На майданчику нашої Ставропігії до нас приходять представники всіх православних юрисдикцій, і чудово там спілкуються. Ми ніколи не розголошуємо, хто саме та коли приходить, але ті, хто приходять, знають: тут можна спокійно поспілкуватися одне з одним, і зі мною в тому числі. Я бачу щирих людей, які дійсно прагнуть не заморозити ситуацію, а знати якийсь вихід. Бо саме з цих міркувань виходила сама ідея надання автокефалії і Томосу для православ’я в Україні. І хоча я маю надію на міжюрисдикційний діалог, але я бачу, що люди ще бояться один одного».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/yepyskop-komanskyj-myhayil-ye-nebezpeka-zhyty-nazlo-komus-na-protyvagu-komus-vsuperech-komus-cze-nezdorova-pozycziya/
Єпископ Команський Михаїл: «Є небезпека – жити назло комусь, на противагу комусь, всупереч комусь. Це нездорова позиція»
«Я скажу про свій досвід. На майданчику нашої Ставропігії до нас приходять представники всіх православних юрисдикцій, і чудово там спілкуються. Ми ніколи не розголошуємо, хто саме та коли приходить, але ті, хто приходять, знають: тут можна спокійно поспілкуватися одне з одним, і зі мною в тому числі. Я бачу щирих людей, які дійсно прагнуть не заморозити ситуацію, а знати якийсь вихід. Бо саме з цих міркувань виходила сама ідея надання автокефалії і Томосу для православ’я в Україні. І хоча я маю надію на міжюрисдикційний діалог, але я бачу, що люди ще бояться один одного».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/yepyskop-komanskyj-myhayil-ye-nebezpeka-zhyty-nazlo-komus-na-protyvagu-komus-vsuperech-komus-cze-nezdorova-pozycziya/
#думки_вголос #руйнування_міфів
Православні в Україні показали цілковиту нездатність до діалогу - Священник Олег Горбовський
«Останні п’ять років виявились дуже важкими для православ’я в Україні. Ці роки показали, наскільки в нас є глибокою криза. Спочатку COVID-19, потім повномасштабне вторгнення продемонстрували неспроможність консервативної та фундаменталістської релігійної системи, яка вже стільки століть працює без оновлень, оперативно реагувати на виклики часу, православні в Україні показали цілковиту нездатність до діалогу не лише з іншими православними релігійними структурами, але й в межах однієї релігійної та адміністративної громади, небажання консолідації навіть перед прямою загрозою повного знищення».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/pravoslavni-v-ukrayini-pokazaly-czilkovytu-nezdatnist-do-dialogu/
Православні в Україні показали цілковиту нездатність до діалогу - Священник Олег Горбовський
«Останні п’ять років виявились дуже важкими для православ’я в Україні. Ці роки показали, наскільки в нас є глибокою криза. Спочатку COVID-19, потім повномасштабне вторгнення продемонстрували неспроможність консервативної та фундаменталістської релігійної системи, яка вже стільки століть працює без оновлень, оперативно реагувати на виклики часу, православні в Україні показали цілковиту нездатність до діалогу не лише з іншими православними релігійними структурами, але й в межах однієї релігійної та адміністративної громади, небажання консолідації навіть перед прямою загрозою повного знищення».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/pravoslavni-v-ukrayini-pokazaly-czilkovytu-nezdatnist-do-dialogu/
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Олександр Філоненко (ПЦУ): Доросла людина – це людина, яка намагається розмовляти не в площині «-ізмів»
«Для мене перша проблема суб’єктності – це проблема дорослішання. Ми все ще перебуваємо в такій парадигмі Канта – що таке просвітництво? Просвітництво – це можливість мислити своїм розумом, казав Кант. І це доросла людина. Але ж ми почали розуміти дорослішання як вивільнення відносин від суперечки. Це проблема. Я так думаю, що один із проявів такої позиції – це всі слова, які закінчуються на -ізми. Всі-всі -ізми були дуже гарні: націоналізм, марксизм, консерватизм, лібералізм. Але ж нова ситуація в світі – це ситуація кризи всіх цих -ізмів».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/oleksandr-filonenko-pczu-dorosla-lyudyna-cze-lyudyna-yaka-namagayetsya-rozmovlyaty-ne-v-ploshhyni-izmiv/
Олександр Філоненко (ПЦУ): Доросла людина – це людина, яка намагається розмовляти не в площині «-ізмів»
«Для мене перша проблема суб’єктності – це проблема дорослішання. Ми все ще перебуваємо в такій парадигмі Канта – що таке просвітництво? Просвітництво – це можливість мислити своїм розумом, казав Кант. І це доросла людина. Але ж ми почали розуміти дорослішання як вивільнення відносин від суперечки. Це проблема. Я так думаю, що один із проявів такої позиції – це всі слова, які закінчуються на -ізми. Всі-всі -ізми були дуже гарні: націоналізм, марксизм, консерватизм, лібералізм. Але ж нова ситуація в світі – це ситуація кризи всіх цих -ізмів».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/oleksandr-filonenko-pczu-dorosla-lyudyna-cze-lyudyna-yaka-namagayetsya-rozmovlyaty-ne-v-ploshhyni-izmiv/
#коментар
Уроки Чернівців для українського православ’я - Геннадій Христокін
«Отож маємо констатувати, що соціальний і медійний вибух стався. Розділення між православними посилилося, всі залишилися при своїх переконаннях, активно коментують, звинувачують іншого у провокаціях, сваряться, доводять власну правоту. Новим є масштаб протистояння і рівень конфліктності. Ця ситуація стала взірцевим прикладом деструктивного антагонізму між двома православними юрисдикціями в Україні, з якого почнеться або заспокоєння, або, навпаки, посилення ворожнечі. Не будемо додавати масла у вогонь, спробуємо виявити реальний стан справ і можливі наслідки цієї події».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/uroky-chernivcziv-dlya-ukrayinskogo-pravoslavya/
Уроки Чернівців для українського православ’я - Геннадій Христокін
«Отож маємо констатувати, що соціальний і медійний вибух стався. Розділення між православними посилилося, всі залишилися при своїх переконаннях, активно коментують, звинувачують іншого у провокаціях, сваряться, доводять власну правоту. Новим є масштаб протистояння і рівень конфліктності. Ця ситуація стала взірцевим прикладом деструктивного антагонізму між двома православними юрисдикціями в Україні, з якого почнеться або заспокоєння, або, навпаки, посилення ворожнечі. Не будемо додавати масла у вогонь, спробуємо виявити реальний стан справ і можливі наслідки цієї події».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/uroky-chernivcziv-dlya-ukrayinskogo-pravoslavya/
#думки_вголос #руйнування_міфів
Церкві достатньо Євангелія для несення своєї спасительної місії в сучасному світі - Протоієрей Олександр Федчук
«"Мені важлива Церква, яка читає не тільки Євангеліє, а й новини". Ознайомившись із вищезазначеною темою для роздумів, я почав підбирати в своїй уяві необхідні аргументи, але дуже швидко спіймав себе на думці, що мене без будь-яких «не тільки» цілком влаштовує «Церква, яка читає Євангеліє». Проблема тільки в тому, що під це визначення маскується Церква, яка живе не стільки за Євангелієм, скільки за догматами та канонами, яких якраз, на моє переконання, замало для того, щоб Церква повноцінно виконувала ті функції, які поклав на неї Христос».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/czerkvi-dostatno-yevangeliya-dlya-nesennya-svoyeyi-spasytelnoyi-misiyi-v-suchasnomu-sviti/
Церкві достатньо Євангелія для несення своєї спасительної місії в сучасному світі - Протоієрей Олександр Федчук
«"Мені важлива Церква, яка читає не тільки Євангеліє, а й новини". Ознайомившись із вищезазначеною темою для роздумів, я почав підбирати в своїй уяві необхідні аргументи, але дуже швидко спіймав себе на думці, що мене без будь-яких «не тільки» цілком влаштовує «Церква, яка читає Євангеліє». Проблема тільки в тому, що під це визначення маскується Церква, яка живе не стільки за Євангелієм, скільки за догматами та канонами, яких якраз, на моє переконання, замало для того, щоб Церква повноцінно виконувала ті функції, які поклав на неї Христос».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/czerkvi-dostatno-yevangeliya-dlya-nesennya-svoyeyi-spasytelnoyi-misiyi-v-suchasnomu-sviti/
#руйнування_міфів #віче
ВІЧЕ: «Закон 3894: канонічна петля для УПЦ чи поштовх до духовної свободи. Гість - Дмитро Вовк»
У цьому випуску програми "ВІЧЕ" йде розмова про закон №3894, що дозволяє втручання у діяльність релігійних організацій.
Гість програми – Дмитро Вовк, провідний правник у сфері релігійного права, кандидат юридичних наук, директор Центру дослідження верховенства права і релігії, член експертної ради ДЕСС.
Дивитись: https://youtu.be/hzqwNV_ANaU?si=ff-hINT9k5kYIuCF
ВІЧЕ: «Закон 3894: канонічна петля для УПЦ чи поштовх до духовної свободи. Гість - Дмитро Вовк»
У цьому випуску програми "ВІЧЕ" йде розмова про закон №3894, що дозволяє втручання у діяльність релігійних організацій.
Гість програми – Дмитро Вовк, провідний правник у сфері релігійного права, кандидат юридичних наук, директор Центру дослідження верховенства права і релігії, член експертної ради ДЕСС.
Дивитись: https://youtu.be/hzqwNV_ANaU?si=ff-hINT9k5kYIuCF
#руйнування_міфів #круглий_стіл
Геннадій Христокін (ПЦУ): «Мета-рівень – це піднятися над образами та конфесійною вузькістю»
«Ммені здається, що, в пошуку мета-рівню та мета-мови, не треба, по-перше, боятися різних мета-мов. Це нормально, коли існує одна мета-мова. А от коли вона монополізується, коли вона сакралізується, коли вона перетворюється на міф, перетворюється на якусь ідіологему, от тоді в нас є проблема. А якщо існує альтернатива, багатоманітність, це дуже добре. Я хотів би послатися знову ж таки на загальновідомий релігіознавчий фактор. От що таке є Україна, і завжди була? Україна – це завжди була поліконфесійна релігійна країна. В усі часи, завжди, і є, і продовжує існувати».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/gennadij-hrystokin-pczu-meta-riven-cze-pidnyatysya-nad-obrazamy-ta-konfesijnoyu-vuzkistyu/
Геннадій Христокін (ПЦУ): «Мета-рівень – це піднятися над образами та конфесійною вузькістю»
«Ммені здається, що, в пошуку мета-рівню та мета-мови, не треба, по-перше, боятися різних мета-мов. Це нормально, коли існує одна мета-мова. А от коли вона монополізується, коли вона сакралізується, коли вона перетворюється на міф, перетворюється на якусь ідіологему, от тоді в нас є проблема. А якщо існує альтернатива, багатоманітність, це дуже добре. Я хотів би послатися знову ж таки на загальновідомий релігіознавчий фактор. От що таке є Україна, і завжди була? Україна – це завжди була поліконфесійна релігійна країна. В усі часи, завжди, і є, і продовжує існувати».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/gennadij-hrystokin-pczu-meta-riven-cze-pidnyatysya-nad-obrazamy-ta-konfesijnoyu-vuzkistyu/
#коментар
Чи були ракети «Рукою Господньою»? - Дарія Морозова
«Після безсонної ночі з понеділка на вівторок 17 червня, коли Київ пережив один із наймасованіших обстрілів, після скорботи наступного ранку, коли ДСНС-ники рятували постраждалих і віднаходили тіла загиблих, кияни зіткнулися з ще одним викликом – цього разу, богословським. Священник ПЦУ Ярослав Ясенець, відомий своїми ультраправими, консервативними поглядами, виразив думку, що атака на столицю була Небесною карою за ЛГБТ-прайд, який відбувся у Києві минулої суботи 14 червня».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/chy-buly-rakety-rukoyu-gospodnoyu/
Чи були ракети «Рукою Господньою»? - Дарія Морозова
«Після безсонної ночі з понеділка на вівторок 17 червня, коли Київ пережив один із наймасованіших обстрілів, після скорботи наступного ранку, коли ДСНС-ники рятували постраждалих і віднаходили тіла загиблих, кияни зіткнулися з ще одним викликом – цього разу, богословським. Священник ПЦУ Ярослав Ясенець, відомий своїми ультраправими, консервативними поглядами, виразив думку, що атака на столицю була Небесною карою за ЛГБТ-прайд, який відбувся у Києві минулої суботи 14 червня».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/chy-buly-rakety-rukoyu-gospodnoyu/