Перш ніж буде наступний допис, хочу ваших визначень «капутіляції».
GPT чатом не користуватись.
GPT чатом не користуватись.
Капітуляція - це відмова від боротьби, прийняття відсутності сенсу подальшого супротиву.
Подібно до гібридних війни, завданням яких є не гібридне позбавлення суверенітету тих, з ким ведеться війна у випадку агресії , або у випадку захисту - збереження цього суверенітету, гібридна капітуляція - це солодка форма визнання відмови від суверенітету.
Головною ознакою гібридної капітуляції є тимчасове переконання у тому , що ніякої капітуляції не відбулося. Разом з тим, вона передбачає інтеграцію противника в суспільне життя, економічну, політичну, культурну і медійну сферу тих, хто капітулював.
Ворог у такому випадку не потребує продовження збройної боротьби, або потребує часткового втручання, як це відбулося у Білорусі в 2020 році, або в Казахстані в 2021.
В сучасній Україні гібридна капітуляція в декілька етапів відбулася в 1994 році, коли противник повністю нас роззброїв, після чого протягом двадцяти років розвалюючи зсередини залишки структури української армії, СБУ, МВС і інших структур.
Цей етап мав на меті послаблення України і її подальшу повну інтеграцію в сферу геополітичних інтересів рф, з повною культурною анексією і знищенням української самобутності.
Події 2014 року мали шанс змінити цей курс, але підписання перших і других мінських домовленостей знаменували наступний етап гібридної капітуляції, навіть не в частині самих домовленостей , а в повному відновленні впливів і спроможностей проросійських сил на чолі з медведчуком.
Участь медведчука в економічних схемах, повна зелена на політичне і інформаційне життя фактично знаменувала реверс на курс в російську орбіту, про що свідчать результати виборів 2019-20 рр.
Єдиними, хто чинив супротив проросійським силам були українські націоналісти. Інші, якщо не були співучасниками злочину, вступаючи в парламентські і місцеві коаліції, або просто байдуже спостерігали.
Єдино можливим шляхом для подальшого існування України є виключно шлях безумовного українського націоналізму. Саме тому ворог однією з умов ставить «денацифікацію». Їм не заважає народ , народ вписується в парадигму «срср 2.0.», як механічна конструкція без духу, що живе за вказаними алгоритмами.
В українських реаліях будь-які альтернативи є вбивчими для суверенної і унітарної форми державності.
Подібно до гібридних війни, завданням яких є не гібридне позбавлення суверенітету тих, з ким ведеться війна у випадку агресії , або у випадку захисту - збереження цього суверенітету, гібридна капітуляція - це солодка форма визнання відмови від суверенітету.
Головною ознакою гібридної капітуляції є тимчасове переконання у тому , що ніякої капітуляції не відбулося. Разом з тим, вона передбачає інтеграцію противника в суспільне життя, економічну, політичну, культурну і медійну сферу тих, хто капітулював.
Ворог у такому випадку не потребує продовження збройної боротьби, або потребує часткового втручання, як це відбулося у Білорусі в 2020 році, або в Казахстані в 2021.
В сучасній Україні гібридна капітуляція в декілька етапів відбулася в 1994 році, коли противник повністю нас роззброїв, після чого протягом двадцяти років розвалюючи зсередини залишки структури української армії, СБУ, МВС і інших структур.
Цей етап мав на меті послаблення України і її подальшу повну інтеграцію в сферу геополітичних інтересів рф, з повною культурною анексією і знищенням української самобутності.
Події 2014 року мали шанс змінити цей курс, але підписання перших і других мінських домовленостей знаменували наступний етап гібридної капітуляції, навіть не в частині самих домовленостей , а в повному відновленні впливів і спроможностей проросійських сил на чолі з медведчуком.
Участь медведчука в економічних схемах, повна зелена на політичне і інформаційне життя фактично знаменувала реверс на курс в російську орбіту, про що свідчать результати виборів 2019-20 рр.
Єдиними, хто чинив супротив проросійським силам були українські націоналісти. Інші, якщо не були співучасниками злочину, вступаючи в парламентські і місцеві коаліції, або просто байдуже спостерігали.
Єдино можливим шляхом для подальшого існування України є виключно шлях безумовного українського націоналізму. Саме тому ворог однією з умов ставить «денацифікацію». Їм не заважає народ , народ вписується в парадигму «срср 2.0.», як механічна конструкція без духу, що живе за вказаними алгоритмами.
В українських реаліях будь-які альтернативи є вбивчими для суверенної і унітарної форми державності.
Forwarded from ЗЕ_БГ✙ 🏴
В Дніпрі тільки «офіси» могли профінансувати оборонні рубежі області
І трактора найняти для риття окопів, і персонал в стон айландах для цього вивести і сітки вздовж трас натягнути (авто всі бачили які по Дніпру рухаються!?)
І «єгозу» хоч кожні 10-15 метрів натягнути що хуй яка кавалерійська банзай атака би пройшла
І вийшло б краще ніж планує місцеві тимчасово створені управління військ та адміністрація
Задумайтесь над цим, вам то точно є шо втрачати 🤨
І трактора найняти для риття окопів, і персонал в стон айландах для цього вивести і сітки вздовж трас натягнути (авто всі бачили які по Дніпру рухаються!?)
І «єгозу» хоч кожні 10-15 метрів натягнути що хуй яка кавалерійська банзай атака би пройшла
І вийшло б краще ніж планує місцеві тимчасово створені управління військ та адміністрація
Задумайтесь над цим, вам то точно є шо втрачати 🤨
Forwarded from Хорунжа Школа
Другий курс Хорунжої Школи — завершено.
Позаду — тижні напруженої роботи, лекцій, практик, дискусій. Тут формували основу: лідерство, мислення, рішучість, дух. Попереду — підрозділи, в які нові хорунжі понесуть цей вогонь.
Хорунжа школа – це більше ніж освітній проект. Це фундамент великих змін в українській армії заради великої ідеї. Армії, яка не лише бʼється — а й думає, розвивається, навчається.
Пишаємося випускниками. Бажаємо перемог і звершень! Далі буде.
Idea et ordo.
Позаду — тижні напруженої роботи, лекцій, практик, дискусій. Тут формували основу: лідерство, мислення, рішучість, дух. Попереду — підрозділи, в які нові хорунжі понесуть цей вогонь.
Хорунжа школа – це більше ніж освітній проект. Це фундамент великих змін в українській армії заради великої ідеї. Армії, яка не лише бʼється — а й думає, розвивається, навчається.
Пишаємося випускниками. Бажаємо перемог і звершень! Далі буде.
Idea et ordo.
Forwarded from Руслан Кухарчук ➕
Виявляється, це не для всіх очевидно, тому поясню прямим текстом.
Багато десятиліть, політичний лгбт-рух у світі їхав на спинах і плечах жінок і жіночих організацій. Відповідно лгбт і феміністичні рухи дуже часто партнерилися за ознакою нібито схожої пригніченості. І лише коли допартнерилися до того, що представники ЛГБТ ("транс-жінки", біологічні чоловіки) почали бити жінок в жіночому спорті і гвалтувати жінок в жіночих просторах - всі почали приходити до тями і повертатися до шанування статі.
Натомість останні років п'ять політичний лгбт-рух у світі намагається приклеїтися до людей з інвалідністю. Саме тому все частіше лгбт-ініціативи по світу і в Україні просувають через тему "безбар'єрності".
Якщо ви десь наштовхуєтесь на програму по безбар'єрності і ця програма фінансується міжнародними фондами - можете бути переконані, що там всередині зафіксований наратив, що:
- "безбар'єрність, це не лише про фізичні можливості, а й про прийняття всіх і кожного в суспільстві", ну і далі по тексту, звісно, "незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності".
Власне і згадану витівку Київської міської державної адміністрації з перефарбуванням свого логотипу у шестиколор здійснювали під прикриттям теми безбар'єрності. Цитата з їхнього допису: "Безбар’єрність – це не лише про фізичний доступ. Це і про можливість кожної людини почуватися в місті своєю, прийнятою і захищеною, бути почутою, впливати на рішення, брати участь у житті міста без страху стигматизації чи дискримінації".
ЛГБТ-угрупування - це паразити, які всю свою історію паразитують на різних соціальних групах і категоріях, щоб робити свою брудну справу, прикриваючись красивими словами і гаслами.
Своєю чергою аморальним політикам і чиновникам легше розфарбувати свій логотип у політичний комсомольский шестиколор, ніж нарешті запустити масово великі автобуси на маршрути і перебудувати всі зупинки і бордюри так, щоб будь-які візочники могли без проблем дістатися в будь-яку точку міста громадським транспортом.
І ця наша ілюстрація описує реальний стан справ зараз.
Поширте цей допис. Нехай правда долає брехню і маніпуляції.
Багато десятиліть, політичний лгбт-рух у світі їхав на спинах і плечах жінок і жіночих організацій. Відповідно лгбт і феміністичні рухи дуже часто партнерилися за ознакою нібито схожої пригніченості. І лише коли допартнерилися до того, що представники ЛГБТ ("транс-жінки", біологічні чоловіки) почали бити жінок в жіночому спорті і гвалтувати жінок в жіночих просторах - всі почали приходити до тями і повертатися до шанування статі.
Натомість останні років п'ять політичний лгбт-рух у світі намагається приклеїтися до людей з інвалідністю. Саме тому все частіше лгбт-ініціативи по світу і в Україні просувають через тему "безбар'єрності".
Якщо ви десь наштовхуєтесь на програму по безбар'єрності і ця програма фінансується міжнародними фондами - можете бути переконані, що там всередині зафіксований наратив, що:
- "безбар'єрність, це не лише про фізичні можливості, а й про прийняття всіх і кожного в суспільстві", ну і далі по тексту, звісно, "незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності".
Власне і згадану витівку Київської міської державної адміністрації з перефарбуванням свого логотипу у шестиколор здійснювали під прикриттям теми безбар'єрності. Цитата з їхнього допису: "Безбар’єрність – це не лише про фізичний доступ. Це і про можливість кожної людини почуватися в місті своєю, прийнятою і захищеною, бути почутою, впливати на рішення, брати участь у житті міста без страху стигматизації чи дискримінації".
ЛГБТ-угрупування - це паразити, які всю свою історію паразитують на різних соціальних групах і категоріях, щоб робити свою брудну справу, прикриваючись красивими словами і гаслами.
Своєю чергою аморальним політикам і чиновникам легше розфарбувати свій логотип у політичний комсомольский шестиколор, ніж нарешті запустити масово великі автобуси на маршрути і перебудувати всі зупинки і бордюри так, щоб будь-які візочники могли без проблем дістатися в будь-яку точку міста громадським транспортом.
І ця наша ілюстрація описує реальний стан справ зараз.
Поширте цей допис. Нехай правда долає брехню і маніпуляції.
Всі, хто не на фронті і питав: чим ми можемо допомогти?
Прийдіть, щоб відстояти національну гідність!
Прийдіть, щоб відстояти національну гідність!
А от тепер, коли спостерігаєте війну Ізраїлю і Ірану, можете по своїм відчуттям точно визначити рівень їх емпатії щодо нашої війни.
Це я до того , що крім нас самих ми нікому не потрібні. Затягніть паски, літо буде гарячим.
Це я до того , що крім нас самих ми нікому не потрібні. Затягніть паски, літо буде гарячим.