17.06.2025. Столиця України сповнена болю. Київ знову в ранах.
За кожну цю сльозу, за кожен зруйнований дім на нашій землі, відповідь вже летить. Не просто вогонь. А вогонь відплати. Невблаганний. Очищуючий. До останнього ворога.

"АБИ НЕ СОКІЛ, ХТОЗНА ЩО НАМ БУЛО РОБИТИ"

У боях під Синьківкою на Куп’янщині я відчув, наскільки важливо, коли в групі є досвідчена людина, - розповідає головний сержант механізованої роти 53-річний Сергій.
- Хлопці, що ходили зі мною на позиції, так і казали: «Аби не Сокіл, хтозна, що б з нами було». Хоча завдання були прості: організувати СП, вести спостереження, копати. Але солдати раді, коли ними хтось командує, коли хтось знає, що робити далі.
З КСП приходить команда: «Вас криє міномет. Перебувайте в укритті». А сержант уже пояснює, як це зробити на практиці: «Не вилазьте наверх, сидіть нижче рівня землі. Пряме влучання — це доля, а під уламки потрапити дуже легко».
Роль сержанта — це 50% бойового досвіду й 50% педагогічного таланту.

Повну розмову зі СТАЛЕВИМ СЕРЖАНТОМ Сергієм читайте за посиланням ⬇️ https://www.facebook.com/share/p/12MWbegykPg/