🎭 Львівська національна опера вперше представить на київській сцені «Діалоги кармеліток»

15 січня на сцені Національної опери України Львівська національна опера презентує одну з найгучніших прем'єр минулого сезону – оперу «Діалоги кармеліток» французького композитора Франсіса Пуленка.

Опера розповідає про молоду аристократку Бланш, яка, долаючи страхи та сумніви у часи Французької революції, знаходить силу протистояти злу.

👉 Подробиці

⚡️Зіркового фотографа Олександра Ктиторчука посадили на 12 років і 10 місяців за педофілію. Суд тривав чотири роки.

Затримання Ктиторчука у листопаді 2020 наробило шуму серед столичного бомонду. Йому позували Богдан Ступка, Тіна Кароль, Оля Полякова, Скрябін, Потап і Настя, Влад Яма, Могилевська, Віктор Павлік, Лобода, Мейхер, Подкопаєва. Працював на проєктах «Шанс Model ua» та «Від пацанки до панянки». Був власником галереї "АртПричал" у Києві і частим гостем на світських тусовках.

Прокурори в суді довели, що Ктиторчук упродовж 2017—2020 років ґвалтував неповнолітніх дівчат і розбещував їх, коли ті приходили на фотосесію. 60-річний фотограф вину визнав.

Роман в листах Шодерло де Лакло «Небезпечні звʼязки» є однією з моїх улюблених книг! Я бачив ВСІ екранізації, починаючи з нуарного трилеру Роже Вадима 1959 року з Жанною Моро, Жаном-Луі Трентінʼяном та Жераром Філіпом, продовжуючи шедевром Стівена Фрірза з Гленн Клоуз та Джоном Малковичем та юними Кіану Рівзом та Умою Турман, потім «Вальмон» з Аннетт Бенінг… ну і сучасними «Жорстокими іграми» з Сарою-Мішель Геллар і, навіть, серіалом 2024 року. Тому на виставу Молодого театру я йшов вже з подвійним настроєм: хотілось, щоб здивували, але не вірив в це!)
Не дивлячись на шикарну сценографію, перша дія була як качелі: крінжова сцена змінювалась на шикарну і так по колу!) але десь за півгодини до кінця першої дії вистава вирулила в потрібне мені русло і я відчув те, заради чого йду в театр: мурахи! Вистава перестала грати в драмеді, а перетворилась на те, чим і є роман Локло- жорстку, навіть жорстоку сатиру, де вже не до сміху! Друга дія була просто неймовірна! (Хоча багато чув від молоді, що їм якраз зайшла більш перша, де було місце комедії) Як на мене, лінія з Сесіль вийшла, все ж, занадто гротескна (хоча вся вистава зроблена в цьому стилі), і для мене за комедійну частину чудово відпрацював Макс Козиний в ролі Азолана!
Висновок: майже досконала режисерська робота Андрія Білоуса зі стилем «гротеск», чудова робота Вікторії Ромашко… та і вся вистава просто wow! 🤩
Єдине питання з фіналом: хоча режисер чоловік, фінал він зробив дуже феміністичним, віддав перемогу жінці! В оригіналі же ж, драма в тому, що Вальмон перед смертю встигає завдати рівноцінний удар маркизі і це робить драму набагато сильніше. Але на це воно режисерське бачення, готовий з ним погодитись! Та і фінальну сцену в режисурі Фрірза в опері з Гленн Клоуз навряд чи хтось переграє!)

4,5 (з 2ма антрактами)годинний марафон «Паромник» в Театрі ім. Лесі Українки - done ☑️

Якщо говорити про враження, то, як на мене, це дуже якісна робота, але достатньо незвична як для пересічного глядача так і для заядлих театралів. Тобто, в виставі порушуються майже всі правила за якими живе та існує сучасний український театр. І тепер на зауваження «то тут же вони просто сидять, говорять і нічого не відбувається» можна сказати «а «Паромника» ви дивились??»)
Вистава повертає нас в канони класичного театру, де існування акторів важливіше режисерських ходів. Хоча декорація тут чудова, майже дві дії всі існують в спілкуванні, діалогах (і навіть дим майже не йшов;(). Шикарна сцена спілкування за столом, де актори сидять спиною до глядача, найнебезпечніший прийом, але тут він працює чудово! Єдиний мінус цієї форми, як на мене (сидів в 7 ряду партера, але не по центру) це не дуже якісний звук. Я чверть тексту майже не чув (питав у знайомих на інших місцях - те ж саме). А в такій формі текст це - найважливіше!
Ще з плюсів: всі актори на місці, чудова молодь, ще трохи невпевнена, але толк буде точно!) Дуже впевнений Кобзар, в одному моменті було навіть смішно, що до цього про виставу писали, що вона без жодного мату, а в одній сцені Олександр так вийшов в емоцію, що «блд» все ж вирвалось!)) Кобзар в цьому амплуа вже настільки взяв непогану вишку, що дуже хочеться побачити його в якоїсь незвичній ролі. А от Боклан, як на мене, недопрацював, тобто, все добре, але очікувано, нічого нового. Відпрацював достатньо технічно.
Дві перших дії вистави це така собі експозиція, щоб підійти до дії третьої. Всі найсильніші сцени саме тут. Тому жаль, що я читаю, що з якогось з прем’єрних показів люди уходили після першої чи другої дії, тобто головне вони не побачили!(
«Котра година, Шейне?» - фінал найсильнішої відкриваючоі сцени третьої дії - і зал вибухає оплесками!
Форма саги - це дуже важко! Але Кашліков, на мою думку, достойно впорався!
Ще з минусів: режисеру так вдалось занурити глядача в атмосферу Ірландії тих років, що якісь сучасні фрази про «євробачення» та «серіали» сильно вибивалися і дратували.
Про постріл в фіналі треба попереджувати (на сайті інфо є, але треба ще якось в залі) тк, по-перше, можно отримати розрив серця, по-друге, після цього йде дуже драматична сцена фіналу, а зляканий глядач вмикає сміх, як захистну реакцію.
Висновок: 4,5 години пролетіли як дві, рекомендую до перегляду, але є нюанси)