протоиерей Димитрий Гарчук

***
Однією з основ обрядового Закону Старого Завіту є відоме розділення тварин на чистих і нечистих. Існують різні тлумачення щодо того, якими саме були справжні мотиви такого розділення і чому воно взагалі виникло. Наприклад, свт. Фотій Великий пише, що нечистими деякі тварини стали не за власною природою, а через саму людину. Інакше кажучи, ті тварини, в яких найбільше символічно віддзеркалювалися людські вади, й були визначені Законом нечистими. До числа нечистих тварин Біблія відносить, зокрема, такого птаха як баклан (שלך). Книга Левіт ставить його з-поміж птахів, яких прямо називає «огидою» (Лев. 11: 13-14). Історично ця тварина мала погану репутацію істоти, яка дозволяє використовувати себе в чужих інтересах на шкоду собі й іншим представникам свого виду – так було від Древнього Єгипту до Китаю. В останньому досі збереглася цікава і водночас дуже жорстока традиція рибальства, яка найкраще пояснює, які людські вади уособлює баклан і чому ретроспективно його можна по-біблійному сприймати як «огиду». Суть полягає в тому, що рибалка туго перев’язує баклану горло, але настільки, аби він міг дихати і поїдати дрібну рибину – це підпитує ілюзію, ніби рибалка він, а не людина в човні. Коли баклан хапає велику рибу, він фізично не може її проковтнути – в цей момент рибалка хапає баклана, забирає крупну здобич і відпускає птаха назад на річку. Баклан не здатний усвідомити, що з ним щось не так, і щоразу пірнає за крупною здобиччю, яку він може піймати, та не для себе. Характер баклана, як і багатьох обрядово нечистих тварин, мабуть, заслуговує не на осуд, а на те, аби не наслідувати йому в світі людей і не буди біблійною «огидою». В цьому власне й полягає суть багатьох обрядових заборон Старого Завіту, які насправді націлені саме на виховання людини.

На світлині – та сама китайська традиція «鸬鹚捕鱼». Ззовні, як і годиться картинці, виглядає гарно.

доцент Київської Духовної Академії, ієромонах Герман (Ковач)

www.group-telegram.com/tw/dimitriygarchuck.com/3428

228 viewsDG, edited  Dec 22 at 20:41

***
Однією з основ обрядового Закону Старого Завіту є відоме розділення тварин на чистих і нечистих. Існують різні тлумачення щодо того, якими саме були справжні мотиви такого розділення і чому воно взагалі виникло. Наприклад, свт. Фотій Великий пише, що нечистими деякі тварини стали не за власною природою, а через саму людину. Інакше кажучи, ті тварини, в яких найбільше символічно віддзеркалювалися людські вади, й були визначені Законом нечистими. До числа нечистих тварин Біблія відносить, зокрема, такого птаха як баклан (שלך). Книга Левіт ставить його з-поміж птахів, яких прямо називає «огидою» (Лев. 11: 13-14). Історично ця тварина мала погану репутацію істоти, яка дозволяє використовувати себе в чужих інтересах на шкоду собі й іншим представникам свого виду – так було від Древнього Єгипту до Китаю. В останньому досі збереглася цікава і водночас дуже жорстока традиція рибальства, яка найкраще пояснює, які людські вади уособлює баклан і чому ретроспективно його можна по-біблійному сприймати як «огиду». Суть полягає в тому, що рибалка туго перев’язує баклану горло, але настільки, аби він міг дихати і поїдати дрібну рибину – це підпитує ілюзію, ніби рибалка він, а не людина в човні. Коли баклан хапає велику рибу, він фізично не може її проковтнути – в цей момент рибалка хапає баклана, забирає крупну здобич і відпускає птаха назад на річку. Баклан не здатний усвідомити, що з ним щось не так, і щоразу пірнає за крупною здобиччю, яку він може піймати, та не для себе. Характер баклана, як і багатьох обрядово нечистих тварин, мабуть, заслуговує не на осуд, а на те, аби не наслідувати йому в світі людей і не буди біблійною «огидою». В цьому власне й полягає суть багатьох обрядових заборон Старого Завіту, які насправді націлені саме на виховання людини.

На світлині – та сама китайська традиція «鸬鹚捕鱼». Ззовні, як і годиться картинці, виглядає гарно.

доцент Київської Духовної Академії, ієромонах Герман (Ковач)

BY протоиерей Димитрий Гарчук