2 кадри

2 кадри

Before Sunrise / Перед світанком (1995)
dir. by Richard Linklater

Мене завжди дуже заворожувало те, що деяким людям вдається знайти одне одного — когось, з ким вони хочуть бути одразу на стількох рівнях — емоційних, духовних та фізичних.

Коли я вчора дивився цей фільм, я вкотре провів для себе банальну паралель між коханням та квіткою. І я також зрозумів, що найбільше мене зачаровує в квітці — коли малесенький зелений паросток вперше виринає з-під землі. І хоч далі (за сприятливих умов) рослина буде рости, зміцнюватися та розквітати, цей нетривалий момент — найдивовижніше та найтендитніше, що є в коханні (та садівнинцтві..). Коли метелики в животі слемляться максимально завзято, виборюючи право першими вилетіти та перетворитися на несміливий погляд, ніякове запитання або хвилюючий дотик.

Коли я дивився цей фільм, я почувався дуже добре: тут можна спостерігати якусь неосяжну і недосяжну магію, яка дає тобі розуміння, що ти в принципі мало що знаєш про кохання. Але також це кіно подекуди викликало у мене занадто великий сум: я задумувався і про те, що я недостатньо талановитий, цікавий, спонтанний, глибокий, допитливий. Що я витрачаю час не на те і що зі мною навряд би могла статися така дивовижна, хоч і щемлива, пригода.

Але тут не про мене. Якщо не дивилися кіно — подивіться! Це найбільш красива історія зародження кохання, яку я колись бачив. А останні 5 хвилин фільму — це щось до неможливості зворушливе та прекрасне.

www.group-telegram.com/tw/dvakadry.com/555

67 viewsZhenya, Dec 31 at 18:02

Before Sunrise / Перед світанком (1995)
dir. by Richard Linklater

Мене завжди дуже заворожувало те, що деяким людям вдається знайти одне одного — когось, з ким вони хочуть бути одразу на стількох рівнях — емоційних, духовних та фізичних.

Коли я вчора дивився цей фільм, я вкотре провів для себе банальну паралель між коханням та квіткою. І я також зрозумів, що найбільше мене зачаровує в квітці — коли малесенький зелений паросток вперше виринає з-під землі. І хоч далі (за сприятливих умов) рослина буде рости, зміцнюватися та розквітати, цей нетривалий момент — найдивовижніше та найтендитніше, що є в коханні (та садівнинцтві..). Коли метелики в животі слемляться максимально завзято, виборюючи право першими вилетіти та перетворитися на несміливий погляд, ніякове запитання або хвилюючий дотик.

Коли я дивився цей фільм, я почувався дуже добре: тут можна спостерігати якусь неосяжну і недосяжну магію, яка дає тобі розуміння, що ти в принципі мало що знаєш про кохання. Але також це кіно подекуди викликало у мене занадто великий сум: я задумувався і про те, що я недостатньо талановитий, цікавий, спонтанний, глибокий, допитливий. Що я витрачаю час не на те і що зі мною навряд би могла статися така дивовижна, хоч і щемлива, пригода.

Але тут не про мене. Якщо не дивилися кіно — подивіться! Це найбільш красива історія зародження кохання, яку я колись бачив. А останні 5 хвилин фільму — це щось до неможливості зворушливе та прекрасне.

BY 2 кадри