Кожного разу, на навчанні, ми стикаємось з однаковими скаргами на наше існування: ну чому так боляче? Ви посміхаєтесь бо вам подобається як ми страждаємо?
Ох, котку, якби мені подобались людські страждання, я була б наркологом або психіатром. Ніколи те що рятує, не було приємним. Але, ви можете користатись інструкторською мудрістю: я завжди кажу - зараз ви відчуєте той біль, так він дуже сильний, але коли вас поранить ви вже будете готові і вам не болітиме так сильно як вперше.
Чи брехня це? Неможливо сказати, оскільки я маю прямі свідчення, що це - допомогло при пораненні. Плацебо? Не певна що можна користуватись цим словом в цьому плані.
На вопі, ми мали пацієнта (якщо ви читаєте мої пости, ви бачили його - ми не змогли зробити йому конверсію і лишили турнікет на руці) з важким пораненням, він дуже багато кричав і страждав. Навіть коли я колола йому фентаніл, ставався діалог: -Та шо ти мені колеш аскорбінкі.. Вам просто подобається знущатись... Всі медики тварі! Але то я не про вас, просто мені боляче!
Десь всередині себе, я подумала, що можливо він продовжує страждати від того що він бачить турнікет і сформовану бандажем культю з залишків руки. Замотавши додатково турнікет - о, так! Я не довіряю будь яким пораненим, вони дуже хитрі і швидко знімають турнікет поки ви будете відволікатись. Він обійняв свою лапку і заснув. Але тут була частина фентанілу, тому я не можу сказати звідки взялось натхнення заснути.
Саме головне що я взяла собі на карандашик:
-Якщо ти даєш сценарій з турнікетом, ти завжди маєш бути поруч, щоб встигнути послабити турнікет. Ішемія мʼязів неприємна жінка, за яку вам дякую ніхто не скаже. -Заставляєш студентів накладати турнікет "по настоящєму" - собі теж накладай правильно, навіть якщо це сотий турнікет за день. Вони бачимуть що ти також відчуваєш біль. А не халтуриш, прикрившись таблічкою "головний інструктор". -Не перегравай. Не треба заставляти їх присідати з турнікетом, перенапружувати кінцівку на якій турнікет. Якщо ми вчимо їх не тягнути пораненого за кінцівку з турнікетом, ми не маємо і на відпрацюванні показувати що тягнути "пораненого" за кінцівку гарна ідея. -Враховуй особливість групи яку маєш. Так, звичайно вони мають навчитись. Але якщо в нього важкий варікоз на обох ногах - затягувати його в турнікет дуже погана ідея. Я проговорюю і перепитую це кожен курс. Я не хочу стати причиною погіршення стану. -Проговорюй свої дії курсантам і пораненим. Дуже страшно коли з важким диханням, незрозуміла людина робить тобі дуже боляче. Це додатковий момент психологічної травми, що в навчанні, що при поранені. -Слідкуй за правильністью виконання:
Коли я навчала свій бат, до того як прийшла до них, в мене була дуже велика, молода група. І хлопці там навчились філонити, десь шось не дотягувати турнікет, щоб полегшити свої страждання. Через те що їх медик тупо знущався кожну медицину з них. І коли я бачила це, я підходила, сідала поруч і казала -Точно наклав? Коли отримувала позитивну відповідь, брала обережно за стопу і починала припіднімати ногу. Там одразу було видно - косимо чи дійсно наклали. В одину з таких перевірок, підійшов командир і уточнивши що я роблю, спитав чи може доєднатись. Хто я така щоб відмовляти офіцеру? Тільки я пояснила як треба це робити і дуже обережно. Але, хто я така? Він різко підняв ногу постраждалого і кімната розразилась криком. Я підскочила і почала знімати турнікет. Виявилось, він мав в кишені булавки, одна з яких розкрилась під турнікетом і наробила біди. І тут одразу дві проблеми: він прослухав про пусті кишені, я не проконтролювала виконання задачі. Але це було, коли я тільки починала. З часом я почну по сто разів перевіряти, і проясняти такі моменти.
Наша задача навчити їх якісно накладати турнікет на поранену кінцівку і рятувати. В нашу задачу не входить перетворити навчання тактичній медицині на пекло.
Кожного разу, на навчанні, ми стикаємось з однаковими скаргами на наше існування: ну чому так боляче? Ви посміхаєтесь бо вам подобається як ми страждаємо?
Ох, котку, якби мені подобались людські страждання, я була б наркологом або психіатром. Ніколи те що рятує, не було приємним. Але, ви можете користатись інструкторською мудрістю: я завжди кажу - зараз ви відчуєте той біль, так він дуже сильний, але коли вас поранить ви вже будете готові і вам не болітиме так сильно як вперше.
Чи брехня це? Неможливо сказати, оскільки я маю прямі свідчення, що це - допомогло при пораненні. Плацебо? Не певна що можна користуватись цим словом в цьому плані.
На вопі, ми мали пацієнта (якщо ви читаєте мої пости, ви бачили його - ми не змогли зробити йому конверсію і лишили турнікет на руці) з важким пораненням, він дуже багато кричав і страждав. Навіть коли я колола йому фентаніл, ставався діалог: -Та шо ти мені колеш аскорбінкі.. Вам просто подобається знущатись... Всі медики тварі! Але то я не про вас, просто мені боляче!
Десь всередині себе, я подумала, що можливо він продовжує страждати від того що він бачить турнікет і сформовану бандажем культю з залишків руки. Замотавши додатково турнікет - о, так! Я не довіряю будь яким пораненим, вони дуже хитрі і швидко знімають турнікет поки ви будете відволікатись. Він обійняв свою лапку і заснув. Але тут була частина фентанілу, тому я не можу сказати звідки взялось натхнення заснути.
Саме головне що я взяла собі на карандашик:
-Якщо ти даєш сценарій з турнікетом, ти завжди маєш бути поруч, щоб встигнути послабити турнікет. Ішемія мʼязів неприємна жінка, за яку вам дякую ніхто не скаже. -Заставляєш студентів накладати турнікет "по настоящєму" - собі теж накладай правильно, навіть якщо це сотий турнікет за день. Вони бачимуть що ти також відчуваєш біль. А не халтуриш, прикрившись таблічкою "головний інструктор". -Не перегравай. Не треба заставляти їх присідати з турнікетом, перенапружувати кінцівку на якій турнікет. Якщо ми вчимо їх не тягнути пораненого за кінцівку з турнікетом, ми не маємо і на відпрацюванні показувати що тягнути "пораненого" за кінцівку гарна ідея. -Враховуй особливість групи яку маєш. Так, звичайно вони мають навчитись. Але якщо в нього важкий варікоз на обох ногах - затягувати його в турнікет дуже погана ідея. Я проговорюю і перепитую це кожен курс. Я не хочу стати причиною погіршення стану. -Проговорюй свої дії курсантам і пораненим. Дуже страшно коли з важким диханням, незрозуміла людина робить тобі дуже боляче. Це додатковий момент психологічної травми, що в навчанні, що при поранені. -Слідкуй за правильністью виконання:
Коли я навчала свій бат, до того як прийшла до них, в мене була дуже велика, молода група. І хлопці там навчились філонити, десь шось не дотягувати турнікет, щоб полегшити свої страждання. Через те що їх медик тупо знущався кожну медицину з них. І коли я бачила це, я підходила, сідала поруч і казала -Точно наклав? Коли отримувала позитивну відповідь, брала обережно за стопу і починала припіднімати ногу. Там одразу було видно - косимо чи дійсно наклали. В одину з таких перевірок, підійшов командир і уточнивши що я роблю, спитав чи може доєднатись. Хто я така щоб відмовляти офіцеру? Тільки я пояснила як треба це робити і дуже обережно. Але, хто я така? Він різко підняв ногу постраждалого і кімната розразилась криком. Я підскочила і почала знімати турнікет. Виявилось, він мав в кишені булавки, одна з яких розкрилась під турнікетом і наробила біди. І тут одразу дві проблеми: він прослухав про пусті кишені, я не проконтролювала виконання задачі. Але це було, коли я тільки починала. З часом я почну по сто разів перевіряти, і проясняти такі моменти.
Наша задача навчити їх якісно накладати турнікет на поранену кінцівку і рятувати. В нашу задачу не входить перетворити навчання тактичній медицині на пекло.
He floated the idea of restricting the use of Telegram in Ukraine and Russia, a suggestion that was met with fierce opposition from users. Shortly after, Durov backed off the idea. As a result, the pandemic saw many newcomers to Telegram, including prominent anti-vaccine activists who used the app's hands-off approach to share false information on shots, a study from the Institute for Strategic Dialogue shows. After fleeing Russia, the brothers founded Telegram as a way to communicate outside the Kremlin's orbit. They now run it from Dubai, and Pavel Durov says it has more than 500 million monthly active users. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. He adds: "Telegram has become my primary news source."
from tw
