📊Оперативна статистика зовнішньої торгівлі товарами від Держмитслужби.
 
У січні-вересні 2024 року товарообіг України склав 81,9 млрд. доларів.
 
🔺Експорт – 30,7 млрд. доларів.
Основні експортні групи (разом на них припадає 77,5% поставок на зовнішні ринки):
▪️продовольчі товари – 17,9 млрд. дол. (58,3%);
▪️метали та вироби з них – 3,4 млрд. дол. (11,1%);
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 2,5 млрд. дол. (8,1%).
Основні експортери української продукції:
🔹Польща – 3,6 млрд. дол.;
🔹 Іспанія – 2,1 млрд. дол.;
🔹Німеччини – 2,1 млрд. дол.
 
🔻Імпорт – 51,2 млрд. доларів.
Основні імпортні групи (разом на них припадає 65,1% поставок товарів в Україну):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 17,7 млрд. дол. (34,6%);
▪️продукція хімічної промисловості – 8,8 млрд. дол. (17,2%);
▪️паливно-енергетичні ресурси – 6,8 млрд. дол. (13,3%).
Основні імпортери до України:
🔹Китай – 10,3 млрд. дол.;
🔹Польща – 5,0 млрд. дол.;
🔹Німеччина – 3,9 млрд. дол.
 
За підсумками січня-вересня 2024 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 20,5 млрд. доларів.
 

🟢Два роки виповнилось проекту «Армія відновлення».
Його було запущено восени 2022 року, щоб фінансово підтримати людей, які втратили і не змогли відшукати нову роботу за спеціальністю, але мають бажання та можливість на оплачуваній основі допомогти у розв’язанні потреб громад, які страждають та зазнають руйнувань під час війни, попіклуватись про поранених та переселенців.

👥Конкретний перелік робіт визначають місцеві адміністрації, виходячи з ситуації та першочергових потреб.
Йдеться про розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій; розчищення проїзду автомобільними дорогами; розвантаження та доставку гуманітарної допомоги; підтримку роботи «Пунктів незламності»; облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття; ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери; облаштування та укріплення блок-постів; заготівля консервів для військових; плетіння маскувальних сіток; надання допомоги постраждалим внаслідок бойових дій, внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку, догляд за ними (які не потребують спеціальних знань та досвіду) тощо.

✍🏼Адмініструють програму місцеві центри зайнятості разом з державними адміністраціями.

✔️Усього робота «Армії відновлення» розгорнута у 19 регіонах держави, а загалом за два роки українцям та українкам було видано вже 184 тисячі направлень на роботу, зокрема у:
▫️Харківській області – 28,9 тисяч;
▫️Донецькій області – 21,9 тисяч;
▫️Чернігівській області – 20,2 тисяч;
▫️Київській області – 20,1 тисяч;
▫️Полтавській області – 19,3 тисяч.

👉🏻За умови відпрацювання повного місяця можна отримати гарантовано 12 тисяч грн. від держави – це у 3-4 рази більше, ніж у разі одержання допомоги по безробіттю (місцеві адміністрації можуть запроваджувати ще й свої власні доплати).
💸Усього ж учасникам «Армії відновлення» виплачено загалом вже майже 1,5 млрд. грн.  

Багато хто з журналістів запитує, чи треба буде вносити зміни до податкового законопроекту, усувати неузгодженості, і чи не вдалося опозиції «розібрати» проект, збивши правку?
Відповідаю всім одразу всім.
Ні, законопроект є завершеним, неузгодженостей нема. А єдине, що вдалося несамовитим крикунам - це покарати фопів та е-резидентів.

До речі, депутат-регіонал з блоку «За Януковича» аби армія не отримала гроші вчасно вже встиг подати блокуючу постанову.
Але ні, за кілька днів розблокуємо. Армія буде з грошима.

А це я власне намагаюся пояснити крикунам про наслідки влаштованого ними шабашу. На історичних прикладах.
Не почули.
Але вдячний, що почули колеги.
Дякую за позицію державників, що підтримали рішення.

📈Споживча інфляція продовжує прискорюватись.
За даними Держслужби статистики, у вересні споживчі ціни зросли на 1,5% (до серпня 2024 року), з початку року – зросли на 6,5% (до грудня 2023 року).

👉🏻Продукти харчування за місяць в цілому подорожчали на 1,8%. З них найбільшими темпами  подорожчали яйця (+12,1%), овочі (+3,8%), масло (+3,6%). Загалом у вересні ціни зросли на всі продукти харчування, окрім цукру (-1,8%) та фруктів (-0,2%).  
Серед непродовольчих товарів і послуг, у вересні найбільшими темпами подорожчали послуги освіти (+10%), одяг та взуття (+7,8%), що є сезонною тенденцією. Незважаючи на підняття акцизів, паливо - мастильні матеріали прибавили у ціні за місяць лише +1%.
Продовжували стримувати інфляцію зафіксовані тарифи на газ, гарячу воду і тепло, а також незмінні тарифи водоканалів. У вересні також подешевшала вартість пасажирських ж/д перевезень (-3%).

💸Утім переважна більшість непродовольчих товарів і послуг продовжила дорожчати.      
❗️У річному вимірі (до вересня 2023 року) споживча інфляція прискорилась до 8,6% (з 7,5% – у серпні). Це максимум річної інфляції за останні 13 місяців.
Для порівняння річна інфляція у липні в Угорщині була 3%, Польщі – 4,9%, Єврозоні - 1,8%.

Річна інфляція у вересні залишалась трохи вищою за траєкторію останнього прогнозу НБУ (7,9%).
🏦📊В Нацбанку пов’язували таку динаміку із пришвидшенням продовольчої інфляції на фоні скорочення пропозиції через посуху, а також із вторинними ефектами подорожання сировини та зростання виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці.
Утім інфляційні очікування, за оцінками НБУ, загалом залишалися стійкими, що підтримувалось стабілізацією ситуації на валютному ринку.
👨🏻‍💻В останній день жовтня відбудеться чергове засідання правління НБУ щодо облікової ставки, де в тому числі буде представлено оновлений макро-прогноз. Найбільш ймовірно, що з врахуванням поточної динаміки, прогноз інфляції на кінець року (8,5%) буде трохи погіршено на 0,5-1 в.п.

Вийшов досить теплий трьоп з хлопцями з АСАТрьопс з усіх питань, що вас завжди хвилюють: податки, детінізація, крипта та багато іншого.
Все як ви любите.

🔗 https://youtu.be/RaLxmCGQvcQ?si=u7e5LSlgZCTri4WN

💸Уряд модернізував програму «Доступні кредити 5-7-9%».
Головна новина – дозвіл на пролонгацію до кінця 2026 року кредитів за програмою «5-7-9%» підприємствам, які на початок повномасштабної війни працювали на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

💁‍♂️Так сталося, що у перші тижні та місяці повномасштабної війни мені довелось безпосередньо займатись питаннями релокації підприємств.
Завдяки зусиллям міністерств і відомств, які перебували у постійному контакті з бізнесами, «Укрзалізниці» та «Укрпошті», які надали транспорт для вивезення виробничих потужностей та іншого майна, місцевих органів влади, які допомагали з пошуком приміщень, та усіма іншими причетними до цього процесу, нам вдалось врятувати і перемістити у більш безпечні місця близько 700 підприємств, надати їм фінансову підтримку та можливість для налагодження роботи.

👀Їх доля склалась по різному.
Одні обжилися на нових місцях і продовжують роботу там, куди переїхали. Другі – після де-окупації повернулись у рідні краї і перезавантажили там свої бізнеси. Треті – знайшли нові можливості та перспективи і вже певний час намагаються розвивати і старі, і нові виробничі майданчики.
❕Але безумовно – усі понесли значно більші витрати, ніж мали зазвичай у тому, «довоєнному» житті.
Тому ініціатива надати таким підприємствам можливість міцніше стати на ноги, пролонгувавши свої кредити до кінця 2026 року, заслуговує на підтримку.

👨🏻‍💻Окрім цього, з 35% до 28% для оптимізації витрат на фінансування програми зменшується розмір базової винагороди банків або лізингодавців за договорами фінансового лізингу.
 

👥 Чисельність ВПО в Україні складає 3,67 млн. осіб - МОМ
Міжнародна організація міграції (ООН) представила звіт за підсумками 17 раунду дослідження внутрішнього переміщення населення в Україні.

Основні інсайти та висновки:
▪ Станом на серпень 2024 року фактична чисельність внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні складає 3,67 млн. осіб. Повернулися до свого звичного місця проживання 4,39 млн. осіб.
▪ Порівняно із квітнем 2024 року чисельність ВПО дещо збільшилась (120 тис. осіб), проте у річному вимірі (вересень 2023) не змінилась.
▪ МОМ оцінює частку ВПО від населення України у 11,4%.
▪ Найбільше ВПО приймають Харківська (13%), Дніпропетровська (12%), Київська (8%), Запорізька   області (6%) та м. Київ (10%). У ці регіони перемістилась майже половина всіх ВПО.
▪ Більшість ВПО походять із Донецької (24%), Харківської (20%), Запорізької, Херсонської (по 12%), Луганської (7%) областей. Дві третини ВПО (67%) походять зі східного макрорегіону, 17% - з південного макрорегіону.
▪ 28% ВПО змінили місце проживання в межах рідної області, решта – виїхали за її межі. Найвищі показники переміщень у межах області демонструють Донецька, Харківська, Запорізька області. Бажання залишатись у межах області закономірно збільшується із віком хоча б одного члена сім’ї ВПО.
▪ Станом на серпень 2024 року 10% домогосподарств ВПО є неповними сім’ями (лише одна особа старша за 18 років, решта — у віці 0–17 років).
▪ Більшість (69%) фактичних ВПО висловили намір залишатися у поточному місці перебування довше ніж упродовж наступних трьох місяців, тоді як 14% обмірковують можливість повернутися до свого місця походження. Серед тих, хто обмірковує можливість повернення, більшість (63%) повідомили, що готові на це тільки після закінчення війни.
▪ Починаючи з лютого 2022 року, 9% ВПО принаймні 14 днів провели за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення. Приблизно 82% ВПО прожили поза звичним місцем проживання понад рік: у середньому 750 днів серед усіх ВПО.
▪ До найпоширеніших потреб, названих ВПО, незалежно від їхньої пріоритетності, належать павербанки й генератори (59%), медикаменти (40%), житло й можливості для заробітку (по 34%), продовольство (33%).

💁‍♂️Отже, чисельність ВПО залишається значною. Понад половина ВПО (53%) покинула свої домівки два роки тому і більше. Хоча більшість все ще планує повернутися після закінчення війни, зростає частка тих, хто планує залишитися жити на новому місці. Безпекова ситуація, можливість бути ближче до сімї, а також забезпечити себе засобами для існування залишаються основними причинами, що спонукають до переїзду у межах України. Порівняно із попереднім опитуванням у квітні, серед нагальних потреб ВПО збільшився запит на павербанки та генератори, утім за великим рахунком ці потреби залишаються сталими – послуги охорони здоров’я/ ліки, житло, працевлаштування.
З врахуванням обмеженості бюджетних ресурсів, вважаю, головні напрямки, в які має вкладатись уряд та місцева влада з метою вирішення нагальних проблем ВПО, це розвиток ринку соціального житла і доступного житла для оренди, а також про-активна політика зайнятості з акцентом на програми перекваліфікації та перенавчання ВПО, трохи більше половини з яких є людьми у працездатному віці. Рівний доступ до базових соціальних послуг, такі як муніципальні садочки, школи, медична допомога також залишається важливим питанням підтримки ВПО.    

Реформу, шаг якої настав не спинити!!!😉

Хочу поділитися сумною і дуже показовою історією.
Як ви знаєте, гральний бізнес цього року вже дав в бюджет 13,5 млрд грн. Це у 18,5 разів більше, ніж у 2022 році, коли на ринку панував міскодінг, всі обороти йшли в чорну, а державні мільярди осідали в кишенях кількох сімей, що, звичайно, «дуже допомагали армії».

Наше шалене протистояння з покидьками на початку 2023 року, призвело до позбавлення ліцензій кількох операторів та двох банків. Згодом, держава доотримала від одного з шахраїв 550 млн. грн., але не з усіх.
Перешкодою для отримання інформації про злочинні операції одного з банків, позбавлених ліцензії за міскодінг став Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська та Дніпровський апеляційний суд. Найгуманніший суд не дає дозволу на розкриття банківської таємниці про діяльність банку вже 6 місяців.

Тобто податкова не може донарахувати недоїмку та стягнути до бюджету оскільки просто не може перевірити шахрая, захищеного банківською таємницею. Тобто якщо ти звичайний бізнес - все ок, перевіряйте скільки завгодно, а якщо банк, позбавлений ліцензії за міскодінг - ти недоторканий.

Така правда життя.
Ціна питання сягає мільярдів вкрадених гривень.
І так, все це у війну.
Звернувся до ВРП.

🪖📊Попри вилучення «військового ПДФО» фінансовий стан місцевих бюджетів залишається стійким
Рік змінам щодо передачі військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного задля збільшення фінансування збройних сил.
✍🏼Нагадаю, з 1 жовтня минулого року ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, почав зараховуватись із місцевих бюджетів до спецфонду державного бюджету на закупівлю дронів, виробництво боєприпасів та зброї, а з 2024 року – додатково до цих напрямів –  10% такого ПДФО автоматично почало перераховуватись безпосередньо до війська і далі розподілятись пропорційно до його сплати військовими частинами.  

👀Складне рішення, яке було м’яко кажучи прохолодно сприйняте місцевою владою, в ОТГ, особливо там, де юридично сконцентровані військові частини. Були закиди у згортанні реформи фіскальної децентралізації. Було цькування і апокаліптичні прогнози з боку «патріотично» налаштованої опозиції, що, до речі, і зараз відбувається при розгляді ресурсного законопроекту для збільшення фінансування армії.
Реакція очікувана – з огляду на ресурс, який завдяки збільшенню виплат на грошове забезпечення військових з початком «повномасштабної», злетів на порядок, і у показниках 2024 року оцінювався майже у 100 млрд. грн. Але реакція невиправдана, бо місцева влада до цього «сплеску» ПДФО за великим рахунком не мала жодного відношення.  
💁‍♂️Ми також добре
памʼятаємо і підґрунтя для цього рішення, яке окрім очевидного зростання потреби на фінансування війська через продовження війни, полягало у численних фактах нераціональних, а подекуди відверто безсоромно - корупційних закупівель та капітальних видатків окремих ОТГ, що стали мемами та синонімами безглуздості витрат під час війни (на кшталт овочерізок, барабанів в укриття, реновацій стадіонів, викладання бруківки, замовлення послуг паркового ландшафту у прифронтових містах і безкінечного перекладання асфальту…). Звісно були ОТГ, які добровільно спрямовували значну частину військового ПДФО на підтримку збройних сил, але це радше винятки і точно нерегулярна активність. Тому у дилемі, кому потрібніший військовий ПДФО на період воєнного стану – громадам чи ЗСУ – вибір став дедалі очевиднішим.    

👉🏻Нагадаю також, що для компенсації втрат місцевих бюджетів на 2024 рік була запроваджена низка запобіжників: була скасована реверсна дотація (це дотація, яку сплачують відносно «заможні» за рівнем податкоспроможності ОТГ до державного бюджету), місцевим бюджетам було залишено додаткові 4 в.п. ПДФО (на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії, а також на підтримку ТКЕ і водоканалів), була збільшена додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) на деокупованих, ТОТ та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку із збройною агресією рф.

💁‍♂️Отже, чи справдились за рік апокаліптичні прогнози щодо погіршення фінансового стану місцевих бюджетів?
Коротка відповідь – ні. За 9 місяців 2024 року:
▫️Доходи загального фонду склали 323,8 млрд. грн. У співставних показниках (без військового ПДФО) доходи збільшились на 24,4% (+63,4 млрд. грн.) до аналогічного періоду минулого року, з врахуванням військового ПДФО – доходи очікувано зменшились на 4,4% (-15 млрд. грн.). Утім нагадаю, про додаткове розщеплення 4 в.п. ПДФО, що були залишені місцевим бюджетам і які були оцінені Мінфіном на 2024 рік у 12,3 млрд. грн., але по факту буде більше.
▫️Обсяг міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій) склав139,8 млрд. грн. Це на 0,6% (-0,8 млрд. грн.) менше, ніж за аналогічний період минулого року. Але нагадаю, що у 2024 році місцеві бюджети не сплачують реверсну дотацію, яка у 2024 році прогнозувалась мінфіном у розмірі 14,1 млрд. грн. Плюс ОМС у «постраждалих» ОТГ отримали додаткову дотацію на здійснення повноважень, яка зросла майже у 2 рази.
▫️Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 1 жовтня складали 186 млрд грн (+73,1 млрд. грн. з початку року).

Таким чином, навіть попри вилучення військового ПДФО, ресурс, що є в розпорядженні місцевих бюджетів, суттєво не змінився, що видно по загальним доходам з урахуванням трансфертів та зростаючим залишкам коштів. Водночас, можна констатувати, що структура видатків місцевих бюджетів дещо покращилась. В ній, як і завжди, домінують видатки на середню і дошкільну освіту. Утім видатки на дорожнє господарство, пріоритет яких під час війни є меншим, скоротились удвічі до 2,3% загальних видатків місцевих бюджетів проти 4,8% у 2023 році (останні данні доступні по 7 місяцям року). Підкреслю також, що рішення про перерозподіл військового ПДФО є тимчасовим та діє до закінчення воєнного стану.

👉🏻Після ухвалення Європейським Парламентом тексту у першому читанні Рада ЄС планує затвердити його за письмовою процедурою. Рішення набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.

📎Подробиці – у доданому файлі.
 

Текст податкового закону.
Кому цікаво.