iPress | Міжнародна преса українською

Ще один день на війні. Як воює підрозділ "Ахіллес". Дещо з нарису Дональда Гілла:

Юрій Федоренко служив у Національній гвардії як інструктор з бойової підготовки спецпідрозділів з 2009 року. У 2015 році був демобілізований після поранення в голову та визнаний частково придатним до військової служби. Займався автомобільним бізнесом і пішов у політику як радник з питань оборони, а згодом як депутат Харківської міської ради.

Після відкритого вторгнення він очолив роту територіальної оборони. Він виконував накази, які йому віддавали, але керівництво також здійснювало мікроменеджмент і вказувало йому, як проводити операцію, а він ігнорував їх і діяв так, як вважав за потрібне. Його непокірність, рішучість і вміння воювати нагадали колишньому кінодистриб'ютору в його підрозділі персонажа "Ахіллеса" з фільму "Троя". Саме так він отримав цей позивний. Згодом це стало назвою його підрозділу, і він зрештою відмовився від позивного на користь підрозділу.

У травні підрозділ переїхав з Києва до Харкова. З приблизно сотні людей 60% вміли керувати дронами. Вони мали лише три безпілотники і використовували їх для покриття 30 кілометрів фронту, виявляючи російські підрозділи та наведення артилерії. Одним з підрозділів, які вони підтримували, була 92-а бригада, і після Харківського наступу шановний командир бригади запитав Федоренка, чи не хотіли б вони перейти з підрозділу територіальної оборони до його бригади. 47 з 91 бійця погодилися. Решта були старші і мали слабке здоров'я, тому вирішили залишитися в підрозділі територіальної оборони.

На той час весь підрозділ отримував шість безпілотників на місяць. До кінця 2024 року лише одна команда буде вилітати 40 FPV-дронами на день, використовуючи шість різних типів боєприпасів.

Десять місяців тому його підрозділ збільшився з роти до батальйону. Існують плани розширити його до полку, але станом на жовтень, після того, як підрозділ став батальйоном, в ньому було заповнено лише близько 75% посад. З липня 90 відсотків його батальйону складають солдати-новобранці без попереднього бойового досвіду, і він має намір навчити їх дисципліні, кропіткій роботі, постійному самовдосконаленню і повернутися до постійних тренувань.

Він наголошує на стандартних діях, які є частиною кожної операції: "Є таке поняття, як "пост-місійна діяльність": якщо ми робимо щось добре, ми аналізуємо, чому, і робимо це знову. Там, де ми зробили щось погано, ми аналізуємо, чому, усуваємо недоліки і робимо це належним чином. Ми провели пост-місійний аналіз роботи "Ахіллеса", усунули всі недоліки, і зараз у підрозділу "Ахіллес" немає жодних слабких місць. Деякі аспекти ще потребують доопрацювання, наприклад, боєздатність, але в цілому все знаходиться в робочому стані".


Частиною дисципліни є визнання того, що команди безпілотників є пріоритетною ціллю. Щоб зменшити цю загрозу, вони риють втричі більше бойових позицій, ніж коли вони були стрілецьким підрозділом. Кожна позиція викопується і систематично обладнується, потім готуються три-чотири запасні позиції, і підрозділи передислоковуються, якщо вони вважають, що їх скомпрометовано. На кожній позиції вони також готуються до ведення бою як піхота.

Він також визнав, що для того, щоб бути успішним підрозділом, потрібно адаптуватися до поля бою, а поле бою включає в себе забезпечення ресурсів, необхідних для ведення бойових дій, таких як засоби радіоелектронної боротьби, радіостанції, радари, безпілотники і багато іншого.

Як й інші успішні підрозділи з державним фінансуванням, вони мають власні майстерні. В одному цеху збирають безпілотники FPV, в іншому – дрони для спостереження або бомбардування, третій займається дослідженнями та розробками, а четвертий – створює боєприпаси зі старих складів. Близько 2,5 мільйонів тонн боєприпасів спочатку зберігалися в країнах Варшавського договору, а потім були вивезені й зберігалися в Україні, коли вона була частиною Радянського Союзу. Частина була в поганому стані, інші склади були розграбовані, але решту перепрофілювали на боєприпаси для безпілотників.

iPress

Ще один день на війні. Як воює підрозділ "Ахіллес" – Дональд Гілл

Дональд Гілл однією з частин свого тижневого огляду зробив короткий нарис про те, як український підрозділ БПЛА "Ахіллес" воює з росіянами. Включно з історією про те, як невеликий підрозділ зріс до цілого батальйону і повинен з часом стати полком.

www.group-telegram.com/tw/iPressUAUA.com/14919

1.1K viewsJan 8 at 10:01

Ще один день на війні. Як воює підрозділ "Ахіллес". Дещо з нарису Дональда Гілла:

Юрій Федоренко служив у Національній гвардії як інструктор з бойової підготовки спецпідрозділів з 2009 року. У 2015 році був демобілізований після поранення в голову та визнаний частково придатним до військової служби. Займався автомобільним бізнесом і пішов у політику як радник з питань оборони, а згодом як депутат Харківської міської ради.

Після відкритого вторгнення він очолив роту територіальної оборони. Він виконував накази, які йому віддавали, але керівництво також здійснювало мікроменеджмент і вказувало йому, як проводити операцію, а він ігнорував їх і діяв так, як вважав за потрібне. Його непокірність, рішучість і вміння воювати нагадали колишньому кінодистриб'ютору в його підрозділі персонажа "Ахіллеса" з фільму "Троя". Саме так він отримав цей позивний. Згодом це стало назвою його підрозділу, і він зрештою відмовився від позивного на користь підрозділу.

У травні підрозділ переїхав з Києва до Харкова. З приблизно сотні людей 60% вміли керувати дронами. Вони мали лише три безпілотники і використовували їх для покриття 30 кілометрів фронту, виявляючи російські підрозділи та наведення артилерії. Одним з підрозділів, які вони підтримували, була 92-а бригада, і після Харківського наступу шановний командир бригади запитав Федоренка, чи не хотіли б вони перейти з підрозділу територіальної оборони до його бригади. 47 з 91 бійця погодилися. Решта були старші і мали слабке здоров'я, тому вирішили залишитися в підрозділі територіальної оборони.

На той час весь підрозділ отримував шість безпілотників на місяць. До кінця 2024 року лише одна команда буде вилітати 40 FPV-дронами на день, використовуючи шість різних типів боєприпасів.

Десять місяців тому його підрозділ збільшився з роти до батальйону. Існують плани розширити його до полку, але станом на жовтень, після того, як підрозділ став батальйоном, в ньому було заповнено лише близько 75% посад. З липня 90 відсотків його батальйону складають солдати-новобранці без попереднього бойового досвіду, і він має намір навчити їх дисципліні, кропіткій роботі, постійному самовдосконаленню і повернутися до постійних тренувань.

Він наголошує на стандартних діях, які є частиною кожної операції: "Є таке поняття, як "пост-місійна діяльність": якщо ми робимо щось добре, ми аналізуємо, чому, і робимо це знову. Там, де ми зробили щось погано, ми аналізуємо, чому, усуваємо недоліки і робимо це належним чином. Ми провели пост-місійний аналіз роботи "Ахіллеса", усунули всі недоліки, і зараз у підрозділу "Ахіллес" немає жодних слабких місць. Деякі аспекти ще потребують доопрацювання, наприклад, боєздатність, але в цілому все знаходиться в робочому стані".


Частиною дисципліни є визнання того, що команди безпілотників є пріоритетною ціллю. Щоб зменшити цю загрозу, вони риють втричі більше бойових позицій, ніж коли вони були стрілецьким підрозділом. Кожна позиція викопується і систематично обладнується, потім готуються три-чотири запасні позиції, і підрозділи передислоковуються, якщо вони вважають, що їх скомпрометовано. На кожній позиції вони також готуються до ведення бою як піхота.

Він також визнав, що для того, щоб бути успішним підрозділом, потрібно адаптуватися до поля бою, а поле бою включає в себе забезпечення ресурсів, необхідних для ведення бойових дій, таких як засоби радіоелектронної боротьби, радіостанції, радари, безпілотники і багато іншого.

Як й інші успішні підрозділи з державним фінансуванням, вони мають власні майстерні. В одному цеху збирають безпілотники FPV, в іншому – дрони для спостереження або бомбардування, третій займається дослідженнями та розробками, а четвертий – створює боєприпаси зі старих складів. Близько 2,5 мільйонів тонн боєприпасів спочатку зберігалися в країнах Варшавського договору, а потім були вивезені й зберігалися в Україні, коли вона була частиною Радянського Союзу. Частина була в поганому стані, інші склади були розграбовані, але решту перепрофілювали на боєприпаси для безпілотників.

BY iPress | Міжнародна преса українською