Незалежний міжнародний консультант з питань ризиків, історик та офіцер запасу ВМС Франції
Stéphane Audrand написав цікавий тред з приводу підготовки у Франції новоствореної 155-ї механізованої бригади "Анни Київської"
ℹ️ Перш за все, великий плюс - це формування великого підрозділу, як єдиного блоку. Мало того, що підготовка однорідна для всіх солдатів на індивідуальному рівні, але, перш за все, ми маємо злагоджену колективну підготовку, чого не вистачало в навчанні українських рекрутів країнами Заходу.
ℹ️ Бригада (від 2 500 до 4 500 військових) є базовою одиницею українського оперативного командування. Доцільність такого формату є дискусійною, але саме так організована українська армія. Формування єдності в конкретної частини забезпечує згуртованість та синергію.
ℹ️ Ми також можемо очікувати, що основним компонентом тренувань буде навчання з планування та проведення операцій [на рівні цілої бригади]. Це слабке місце України, на яке часто вказують через брак [досвідчених] штабних офіцерів.
ℹ️ Ще однією сильною стороною підготовки є те, що вона забезпечує послідовне навчання на французькому обладнанні. Все однорідне: французьке обладнання призначене для спільної роботи. Є багато спільних деталей, спільних стандартів і норм. Обслуговування та підтримка будуть спрощені.
ℹ️ Ще одна сильна сторона - реалістичні тренування. Ми прислухалися до українців і тренували їх максимально наближено до того, що потрібно: окопи, дрони, вибухи снарядів з усіх боків. Ніяких теоретичних західних тренувань з повітряно-наземного бою.
ℹ️ Сильною стороною Франції є високий рівень підготовки, що надається. Було оголошено, що 1500 французьких військовослужбовців було мобілізовано для підготовки 2300 українських військовослужбовців. Це дуже хороше співвідношення інструкторів і військовослужбовців OPFOR, що сприяє тісному спілкуванню і людській взаємодії.
ℹ️ Зрештою, ми передаємо українському командуванню підрозділ "під ключ", який пройде індивідуальну і колективну підготовку, відповідно до потреб, висловлених Україною, але "по-французьки". Для нас це також перший досвід, тож, безумовно, буде і місце для вдосконалення.
Тепер про обмеження щодо підготовки.ℹ️ Очевидно, що ми обмежені наявним обладнанням. VAB, AMX10-RC, CAESAR... Отже, це "середня/легка" бригада. Підрозділ, який не буде в стандартному бойовому корпусі. [Мається на увазі, що це не буде "важка" гусенично-механізована бригада]. Тому варто було б подумати про синергію з певними союзниками. Наприклад, привезти кілька Т-72 з Польщі чи Чехії до Франції для підготовки бронетанкового батальйону.
ℹ️ Натомість "легка вага" не є проблемою, якщо вона використовується за призначенням. Цей тип підрозділу, який є дуже мобільним в оперативному плані (особливо в суху погоду), може здійснювати тактику стрімких маневрів, переслідування, відігравати роль авангарду, вогневого засобу, флангового захисту.
ℹ️ Тому я маю більше побоювання в контексті адаптації українських штабів до використання дещо "екзотичної" бригади в своїй філософії), ніж реальне застереження щодо формату. Такій "легкій бригаді" має бути виділене особливе місце в сучасній системі.ℹ️ Спостерігається певний брак вогневої підтримки. Не було повідомлено про 120-мм міномети, без сумніву, через низькі власні національні запаси та відмову відновити їхнє виробництво. Шкода, це велике упущення, я вважаю.
ℹ️ Крім цього, не було видно інженерного [важкого] обладнання|техніки, зокрема, для розмінування. Якби національних запасів не вистачало, то, гадаю, довелося б закуповувати її на стороні, щоб забезпечити частину.
ℹ️ Так само і система протиповітряної оборони обмежена ПЗРК "Містраль". Ніяких статичних 20-мм зенітних гармат (у нас їх вистачає, проте тільки для своїх потреб) і ніяких машин M-SHORAD [французький колісний ЗРК малого радіусу].
ℹ️ Також спостерігається відсутність акценту на "безпілотному" як ударно (FPV) так і в розвідувальному сегменті. Хоча у нас є вітчизняні пропозиції (DT-46 DELAIR, Veloce 330, Colibri і т.д.). Це трохи дивно (хоча може про це просто не кажуть).
