Минуло три роки. Одинадцять років. Цілі століття боротьби. І ми досі стоїмо. Досі виборюємо своє право бути вільними, говорити рідною мовою, плекати свою культуру, бути собою. Це не просто боротьба — це існування, яке доводиться виборювати щодня.
І хай хто що думає — ми були, є і будемо сам на сам із цією війною. Світ швидко забуває чужий біль, і з кожним днем це стає дедалі очевидніше. Але не забуваємо ми. Ми пам’ятаємо, хто наш ворог, ми знаємо, чого він хоче. Ми знаємо, чому не можемо зупинитися. Бо ми ще тут. Ми ще боремося.
І за це – безмежна вдячність нашим воїнам. Тим, хто щодня стоїть між життям і смертю, щоб ми могли жити: щоб ми гуляли вулицями наших міст, читали улюблені книжки, слухали музику, будували плани на майбутнє. За кожен наш мирний ранок хтось платить своєю мужністю, своїм потом, своїм життям.
Подяка й тим, хто бореться в тилу: хто донатить останні гривні, хто стоїть із плакатами під меріями, хто збирає допомогу, плете сітки, ремонтує автівки, поширює правду. Бо кожен із нас – це Україна. І всі ми разом – один міцний фронт.
Ми вистоїмо. Ми переможемо. І ми обов’язково очистимо свою землю від усього бруду, що тягнеться за нами з минулого.
Слава Україні! Героям Слава! Слава нації! Смерть ворогам!
Минуло три роки. Одинадцять років. Цілі століття боротьби. І ми досі стоїмо. Досі виборюємо своє право бути вільними, говорити рідною мовою, плекати свою культуру, бути собою. Це не просто боротьба — це існування, яке доводиться виборювати щодня.
І хай хто що думає — ми були, є і будемо сам на сам із цією війною. Світ швидко забуває чужий біль, і з кожним днем це стає дедалі очевидніше. Але не забуваємо ми. Ми пам’ятаємо, хто наш ворог, ми знаємо, чого він хоче. Ми знаємо, чому не можемо зупинитися. Бо ми ще тут. Ми ще боремося.
І за це – безмежна вдячність нашим воїнам. Тим, хто щодня стоїть між життям і смертю, щоб ми могли жити: щоб ми гуляли вулицями наших міст, читали улюблені книжки, слухали музику, будували плани на майбутнє. За кожен наш мирний ранок хтось платить своєю мужністю, своїм потом, своїм життям.
Подяка й тим, хто бореться в тилу: хто донатить останні гривні, хто стоїть із плакатами під меріями, хто збирає допомогу, плете сітки, ремонтує автівки, поширює правду. Бо кожен із нас – це Україна. І всі ми разом – один міцний фронт.
Ми вистоїмо. Ми переможемо. І ми обов’язково очистимо свою землю від усього бруду, що тягнеться за нами з минулого.
Слава Україні! Героям Слава! Слава нації! Смерть ворогам!
What distinguishes the app from competitors is its use of what's known as channels: Public or private feeds of photos and videos that can be set up by one person or an organization. The channels have become popular with on-the-ground journalists, aid workers and Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy, who broadcasts on a Telegram channel. The channels can be followed by an unlimited number of people. Unlike Facebook, Twitter and other popular social networks, there is no advertising on Telegram and the flow of information is not driven by an algorithm. "The argument from Telegram is, 'You should trust us because we tell you that we're trustworthy,'" Maréchal said. "It's really in the eye of the beholder whether that's something you want to buy into." A Russian Telegram channel with over 700,000 followers is spreading disinformation about Russia's invasion of Ukraine under the guise of providing "objective information" and fact-checking fake news. Its influence extends beyond the platform, with major Russian publications, government officials, and journalists citing the page's posts. "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety. After fleeing Russia, the brothers founded Telegram as a way to communicate outside the Kremlin's orbit. They now run it from Dubai, and Pavel Durov says it has more than 500 million monthly active users.
from tw
