На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
BY Нів'євський|Агробізнес та транспорт
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
As such, the SC would like to remind investors to always exercise caution when evaluating investment opportunities, especially those promising unrealistically high returns with little or no risk. Investors should also never deposit money into someone’s personal bank account if instructed. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights. Some people used the platform to organize ahead of the storming of the U.S. Capitol in January 2021, and last month Senator Mark Warner sent a letter to Durov urging him to curb Russian information operations on Telegram. Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips.
from tw
