Україна отримала понад $100 млрд міжнародної підтримки з початку повномасштабного вторгнення
🔍З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад $100 млрд зовнішньої бюджетної підтримки: ➡️$31,1 млрд у 2022 році, ➡️$42,5 млрд у 2023 році, ➡️$27,2 млрд станом на 14 листопада 2024 року.
Понад 33% ($33,7 млрд) загального обсягу допомоги надійшло у формі безповоротних грантів, причому найбільшим грантовим донором стали США. На другому місці - ЄС з $2,3 млрд грантової допомоги, далі йдуть Німеччина ($1,4 млрд), Японія ($955 млн) та Норвегія ($506 млн).
Решта коштів надана на пільгових умовах. Зокрема, програма МВФ Extended Fund Facility передбачає $15,6 млрд на 4 роки зі зниженням вартості запозичень на 38-39%. Світовий банк надає позики на 30 років з 10-річним пільговим періодом, а Японія дозволяє капіталізацію відсотків (відсотки додаються до основної суми кредиту, щоб вони надалі обчислювались як частина цієї суми).
Додатково G7 погодила надання $50 млрд кредитів, які обслуговуватимуться за рахунок заморожених російських активів.
Україна отримала понад $100 млрд міжнародної підтримки з початку повномасштабного вторгнення
🔍З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад $100 млрд зовнішньої бюджетної підтримки: ➡️$31,1 млрд у 2022 році, ➡️$42,5 млрд у 2023 році, ➡️$27,2 млрд станом на 14 листопада 2024 року.
Понад 33% ($33,7 млрд) загального обсягу допомоги надійшло у формі безповоротних грантів, причому найбільшим грантовим донором стали США. На другому місці - ЄС з $2,3 млрд грантової допомоги, далі йдуть Німеччина ($1,4 млрд), Японія ($955 млн) та Норвегія ($506 млн).
Решта коштів надана на пільгових умовах. Зокрема, програма МВФ Extended Fund Facility передбачає $15,6 млрд на 4 роки зі зниженням вартості запозичень на 38-39%. Світовий банк надає позики на 30 років з 10-річним пільговим періодом, а Японія дозволяє капіталізацію відсотків (відсотки додаються до основної суми кредиту, щоб вони надалі обчислювались як частина цієї суми).
Додатково G7 погодила надання $50 млрд кредитів, які обслуговуватимуться за рахунок заморожених російських активів.
Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. That hurt tech stocks. For the past few weeks, the 10-year yield has traded between 1.72% and 2%, as traders moved into the bond for safety when Russia headlines were ugly—and out of it when headlines improved. Now, the yield is touching its pandemic-era high. If the yield breaks above that level, that could signal that it’s on a sustainable path higher. Higher long-dated bond yields make future profits less valuable—and many tech companies are valued on the basis of profits forecast for many years in the future. It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." In a message on his Telegram channel recently recounting the episode, Durov wrote: "I lost my company and my home, but would do it again – without hesitation." These administrators had built substantial positions in these scrips prior to the circulation of recommendations and offloaded their positions subsequent to rise in price of these scrips, making significant profits at the expense of unsuspecting investors, Sebi noted.
from tw
