group-telegram.com/vallholl/14687
Last Update:
Реконструкція зовнішності чоловіка та жінки Катакомбної культури.
Катакомбна культура виникла виникла в південній частині Причорноморського степу на основі давньоямної культурно-історичної спільності та існувала в період, що охоплював приблизно 2500–1950 роки до нашої ери. Як один з нащадків Ямної культури, Катакомбна зайняла приблизно ті ж території, на яких раніше жили племена Ямників.
Від Ямного спосіб поховання відрізнявся більш глибокою ямою з поховальною нішею. Померлих зазвичай ховали в зігнутому положенні на правому боці. Тіла посипали червоною фарбою, а разом з ними часто клали прикраси, срібні перстні і зброю, таку, як кам’яні та металеві сокири, стріли, кинджали та булави. Жертвоприношення спостерігалися частіше, ніж у Ямників — всього з усіх поховань в 16% зустрічалися останки кіз, овець, коней і великої рогатої худоби.
Такі поховання також були знайдені в Мікенській Греції та частинах Східної Європи, а вплив Катакомбної культури можна прослідкувати аж до Італії, Греції та Сирії. Катакомбні поховання іноді супроводжуються колісними транспортними засобами — возами. Схожі поховання з возами були засвідчені і в ранній ямній культурі, а пізніше в іранських, кельтських та італійських народів.
Для Катакомбної культури характерні родові селища, а їхня діяльність базувалася на скотарстві та землеробстві. У степу було поширене скотарство кочового типу, яке було засноване на розведенні великої та дрібної рогатої худоби. У лісостепу поширюється модель стійлового скотарства з переважанням у стаді великої рогатої худоби та свиней.
Залишків рослин набагато менше ніж останків тварин, зокрема були знайдені сліди пшениці та дерев’яні плуги. Типи знарядь, якими користувалися катакомбники, свідчать про те, що культура знала кілька ремесл, у тому числі ткацтво, видобуток та обробку бронзи і виготовлення зброї. Родові селища катакомбників в основному знаходилися біля води та представляли собою сезонні табори.
Кераміка Катабної культури була витонченіше Ямної, а на вироби наносився орнамент мотузковими штампами. Мотиви орнаменту — трикутники, зигзаги, але частіше зустрічаються кола і спіралі, що відображають космічні уявлення стародавніх індоєвропейців про Сонячне божество.
Катакомбники, як нащадки ямників, були носіями праіндоєвропейської мови, і були також яскраво вираженими європеоїдами масивної статури. Черепи катакомбників виділяються брахікранією і більш високим склепінням, ніж у ямників. Чоловічі черепи характеризуються високою мезокранною черепною коробкою, сильно профільованим широким обличчям, широкими скулами, високою переносицею, великим виступом носових кісток.
Частина катакомбників була знищена та асимільована представниками Зрубної культури. Прямим нащадком Катакомбної культури є Культура багатоваликової кераміки, представники якої у 2000–1800 роках до нашої ери вторгнуться на територію сучасної Греції, по дорозі вплинуть на формування фракійців, асимілюють догрецьке населення у вигляді мінойської цивілізації та інших культур, і стануть пращурами греків. Також припускається, що Катакомбний варіант праіндоєвропейської мови є пращуром для албанської та вірменської мов.
