Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37

Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/yb_ua/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Юрій Богданов | Telegram Webview: yb_ua/7632 -
Telegram Group & Telegram Channel
Про вибори: як? коли? нащо? 

Давайте про вибори напишу один раз серйозно і до завершення бойових дій до цієї теми я б волів не повертатися. 

Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу (це взагалі не обовʼязково станеться), а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, загалом вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення. 

Чи можливі вибори під час активної війни? Ні, не можливі. Проведення виборів вимагає умов, за яких кандидати та виборці можуть вільно брати участь у кампанії та голосуванні. Без сталого припинення вогню на більшій частині країни неможливо налагодити роботу комісій, забезпечити функціонування дільниць та гарантувати належні умови для підрахунку голосів. Усе це — невіддільна частина демократичного процесу. Тобто легітимність результату буде апріорі під питанням. 

Довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:

1. Якщо значна частина виборців не може проголосувати або піддається тиску, вибори втрачають репрезентативність. 
2. Якщо люди бояться йти на дільниці, бо ракета може прилетіті (саме тому порівнювати війну 2014-2015 і з 2022 - ідіотизм) і явка буде 20-25%, ну про яку реальну легітимність мова? 
3. Доступ спостерігачів до всіх виборчих дільниць теж неможливо забезпечити без стійкого перемир’я.

Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним - важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які захищають країну і які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують. 

Військові - категорія населення з найбільшим рівнем суспільної легітимності. Незважаючи на думку окремих верств йолопів. Більшість військових - це мобілізовані. З них більшість не обере карʼєру військового. Та й професійні військові можуть забажати спробувати змінювати країну у політиці. 

І тільки після досягнення сталого припинення війни можна говорити про повноцінну можливість військовослужбовців не лише голосувати, а й вести передвиборчу кампанію (у разі бажання балотуватися).  Кандидати з числа військових повинні мати ті самі умови для агітації. Це потребує сталого припинення вогню.

Заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів (заяви Путіна ми ігноруємо, бо кому не пох?), а також кач від внутрішніх ворогів мають отримувати прямо і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню - потім вибори.  Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 - це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація. 

І так, інші країни, що проводять вибори під час війн - вигадка з голови Келлога. Якщо війна була на їх території - не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом 1936. Якось без виборів обійшлися. 

Узагальнюючи. Вибори можуть і мають відбутися за дотримання трьох вимог:
1. Безпека передусім, бо саме вона гарантує вільне голосування, прозорість і законність. А це разом складає легітимність. 
2. Легітимність - в пріоритеті. Умови проведення голосування впливають на визнання результатів як всередині країни, так і за її межами. Українці мають довіряти власному волевиявленню і знати, що більшість українців мали можливість проголосувати. 
3. Військові і інші люди, які залучені до допомоги війську мають отримати можливість обирати  і обиратися. Це можливо лише за умови відсутності активних бойових дій. 

Тому спочатку мир і гарантії безпеки - потім вибори. Все інше - фантазії або божевілля.

Дякую за увагу. 

Підписатися на Богданова



group-telegram.com/yb_ua/7632
Create:
Last Update:

Про вибори: як? коли? нащо? 

Давайте про вибори напишу один раз серйозно і до завершення бойових дій до цієї теми я б волів не повертатися. 

Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу (це взагалі не обовʼязково станеться), а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, загалом вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення. 

Чи можливі вибори під час активної війни? Ні, не можливі. Проведення виборів вимагає умов, за яких кандидати та виборці можуть вільно брати участь у кампанії та голосуванні. Без сталого припинення вогню на більшій частині країни неможливо налагодити роботу комісій, забезпечити функціонування дільниць та гарантувати належні умови для підрахунку голосів. Усе це — невіддільна частина демократичного процесу. Тобто легітимність результату буде апріорі під питанням. 

Довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:

1. Якщо значна частина виборців не може проголосувати або піддається тиску, вибори втрачають репрезентативність. 
2. Якщо люди бояться йти на дільниці, бо ракета може прилетіті (саме тому порівнювати війну 2014-2015 і з 2022 - ідіотизм) і явка буде 20-25%, ну про яку реальну легітимність мова? 
3. Доступ спостерігачів до всіх виборчих дільниць теж неможливо забезпечити без стійкого перемир’я.

Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним - важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які захищають країну і які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують. 

Військові - категорія населення з найбільшим рівнем суспільної легітимності. Незважаючи на думку окремих верств йолопів. Більшість військових - це мобілізовані. З них більшість не обере карʼєру військового. Та й професійні військові можуть забажати спробувати змінювати країну у політиці. 

І тільки після досягнення сталого припинення війни можна говорити про повноцінну можливість військовослужбовців не лише голосувати, а й вести передвиборчу кампанію (у разі бажання балотуватися).  Кандидати з числа військових повинні мати ті самі умови для агітації. Це потребує сталого припинення вогню.

Заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів (заяви Путіна ми ігноруємо, бо кому не пох?), а також кач від внутрішніх ворогів мають отримувати прямо і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню - потім вибори.  Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 - це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація. 

І так, інші країни, що проводять вибори під час війн - вигадка з голови Келлога. Якщо війна була на їх території - не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом 1936. Якось без виборів обійшлися. 

Узагальнюючи. Вибори можуть і мають відбутися за дотримання трьох вимог:
1. Безпека передусім, бо саме вона гарантує вільне голосування, прозорість і законність. А це разом складає легітимність. 
2. Легітимність - в пріоритеті. Умови проведення голосування впливають на визнання результатів як всередині країни, так і за її межами. Українці мають довіряти власному волевиявленню і знати, що більшість українців мали можливість проголосувати. 
3. Військові і інші люди, які залучені до допомоги війську мають отримати можливість обирати  і обиратися. Це можливо лише за умови відсутності активних бойових дій. 

Тому спочатку мир і гарантії безпеки - потім вибори. Все інше - фантазії або божевілля.

Дякую за увагу. 

Підписатися на Богданова

BY Юрій Богданов


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/yb_ua/7632

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Some people used the platform to organize ahead of the storming of the U.S. Capitol in January 2021, and last month Senator Mark Warner sent a letter to Durov urging him to curb Russian information operations on Telegram. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. "He has kind of an old-school cyber-libertarian world view where technology is there to set you free," Maréchal said. In the United States, Telegram's lower public profile has helped it mostly avoid high level scrutiny from Congress, but it has not gone unnoticed. Telegram does offer end-to-end encrypted communications through Secret Chats, but this is not the default setting. Standard conversations use the MTProto method, enabling server-client encryption but with them stored on the server for ease-of-access. This makes using Telegram across multiple devices simple, but also means that the regular Telegram chats you’re having with folks are not as secure as you may believe.
from tw


Telegram Юрій Богданов
FROM American