Telegram Group Search
Третій раз виступаємо у венью під назвою «Зеніт». Чи це доля, чи у людей плохувато з фантазією 😀
Третій тиждень туру добігав кінця 🫠
Самий луччий сюрприз зустрів мене тікошо у паризькому бекстейджі після виступу.
З усіх гостів чувак з самими красівими глазами приїхав тікошо з Ізюма…
Я подумала, мені почулося. Ні. Француз. Приїхав тікошо. З Ізюма. І з Харкова, і Києва. Бо тусив з третьою штурмовою, і скоро поїде туди знову.

Один хороший вестерн вартий сотні нєпонятних. Спасіба, чувак!
Десять років тому вони з нашими Думстар разом букали світову грайнд кор сцену. А тепер одні лазять по окопах східної Вкраїни, а другі нещодавно продали одну зі своїх компаній, і всі гроші відправили на донати.

Як він сказав, Європа не підозрює, наскільки Київ крутий, красивий і розвинутий.
Прямо мої думки прочитав.
В ефірі рубрика «шо вполював - тим і вечеряєш». Явірник подарував мені красівого гриба.
Жульєн карпатський - у залишки гречки з самозібраним грибом довалить залишки моцарели, шоб доїсти все, шо лишалось у холодильнику. Бо час валить з одної дупи в іншу 😁
Зі стежки на Явірник до Сокільського хребета, у Хату-Майстерню. Двома таксі, двома автобусами і пиздувать на гору по гівнєку, бо другий день усі ці райони безперестанно поливає дощ.
Зима подихала на Карпати, і сьогодні замість плюс двадцять +2+6 😬 (і конєшно же всі мої дбайливо зібрані роками теплі речі лежять собі у Києві).

Главне з розмитого горба не зісковзнуть - а далі вже всьо буде.
Квінтесенція Сокільського горба або «один у хаті-майстерні».
За цю подорож уже четвертий раз чую питання, чи не страшно мені.

Разом із сутінками на ці місця спускаються тіні забутих предків, таке є. Але варто пару днів полазить самому по лісі і запізницця до темна додому, як усвідомлюєш, шо ти сам уже така тінь предка (харашо шо не забутого). І шо загривок твій порослий мохом.

#gorrry
Ця фотка мала бути першою, але я луччє викладу її окремо.
….ладно, на Сокільському з грибами краще, ніж на Явірнику 😁

#gorrry
2025/06/16 00:37:09
Back to Top
HTML Embed Code: