Never Seen Miami - Самурай #VR

Пригадую, що назва гурту WentSeat походить від: went to Seattle. Тому цей фіт з Торі виглядає доволі логічним, хоч розкаже хлопцям про Америку. Колаба вийшла цікава й в новому для обох проєктів антуражі.

https://venona.lnk.to/samurai

Хтось може пояснити, що робиться з Марс Вольтою? Ну типу, вони зараз в турі з Deftones грають суто новий ще невиданий альбом, роздають його на болванках, і буквально don’t care. Я подивився відео й там наче прикольний матеріал, зовсім несхожий на попередній повноформатник, але дуже розмазаний, мідтемпо артовий.

Тимчіно Морено з нами на сцені😎
Останні квитки ще можна зловити за посиланням:

https://www.kontrabass.promo/event-details/the-unsleeping-8-03-lviv

У нас є дозвонювач!

Нагадую про ці два плейлісти, в які я додаю по одному тяговому (чи своєму) треку на тиждень. З початку року до них потрапили:

NUM (https://open.spotify.com/playlist/1todzmKXLByRCYpQSaX62S)
• Grayshapes - Клітка
• АНТАЙТЛД - потужна
• Nora Plan - Echo
• State 62 - Катуй
• BLIND8 - locked in the cage

NUR (https://open.spotify.com/playlist/7FozSr4kGM7ZQq0Fk6sVky)
• Never Seen Miami - Самурай (feat. Tori)
• sportcafè - earl grey
• Disdjointed - Luxuria
• Oi FUSK - злі і закохані - Герда з дробовиком
• renie cares & YUVI - є є є є є є. Є є є
• Omana - Скелети

897 Spiritbox - Tsunami Sea #AOTY@tymchyk

Female-fronted is not a genre

Спірітбокс завжди був проєктом повним дуалізму, створений на руїнах IWABO, вже на самому своєму початку він був ніби двома гуртами одночасно. Це постійне намагання з одного боку робити дуже важку музику, пушити її далі, але при тому на противагу цієї брутальності все одно нести красу — це теж ще одна дуальність. Задля цього й були утилізовані всі вокальні таланти Кортні ЛаПланте, яка цією доволі банальною, але ефектною динамікою чистий/крик ще жирніше підкреслює цю двоїстість. І що ж таке це чорно-біле море цунамі? Перше асоціюється зі спокоєм, катарсисом, а друге з хаосом, руйнуванням, так і аскетична обкладинка ілюструє віддзеркалене обличчя під водою, та на поверхні. Це і є основна тема альбому: можна відчувати абсолютно протилежні речі одночасно, лежати у спокої на воді та захлинатися нею ж. Точна, сумна, глибока метафора, вхопивши яку починаєш розуміти пісні на Tsunami Sea трошки інакше. Бо на поверхні вони звучать, як самий топ сучасного металу, технологічно найкращий звук, лазерно-гостре виконання, аранжування та структури, які виважені настільки філігранно, щоб не наскучити, не приголомшити занадто; а провести по одинадцяти доволі унікальних (наскільки це дозволяє жанр) піснях , і так само не наскучити, не нафлексити. Так званий престиж. Проте саме деталі, те що ховається під хвилями на дні, будь-то вже описані сенси вічної бентеги, чи маленькі сінти, педи, тепінги, які раз почуєш під дійсно феноменальним вокалом та нетривіальними цікавими рифами, то вже ніколи не розчуєш. Не одразу, звісно, бо великі цунамі бувають тільки в океанах, а на морі це швидше повільний впевнений зростаючий приплив, який нічим не зупинити. Раз ні рік у важкій музиці виходить одна платівка, яка рухає таке звучання далі й робить його популярнішим, тож у 2025 це безперечно буде Spiritbox.

💯-трек: Soft Spine / A Haven With Two Faces / Deep End

FFO: Architects, Periphery, Thornhill

https://spiritbox.lnk.to/TsunamiSea

AOTYs of 2025: https://open.spotify.com/playlist/3Ky01GkQ4siTiZB0LPFU41

#OG333@tymchyk

Дефтоунс воршип не закінчиться ніколи. Навіть сам риф дуже схожий на CMND/CTRL. Однак я не жаліюсь, їм це йде. Альбом BODIES вийде за 27 днів.

https://www.youtube.com/watch?v=ghrcWXqBiXM

Нарешті хтось зробив тікток з нашим треком

898 The Soul Delusion - фарби забуття #EPOTY@tymchyk

Once Upon a Time in the West

Хочеться зробити цей мем, де світлина футуристичного міста далекого майбутнього з підписом: якби в Україні всі слухали SD. Бо це дійсно надто витончена музика, яка багата небанальними сенсами, музикальністю та якоюсь цілющою енергією. Після прослуховування все стає краще навколо та й ти сам теж. Рефери, які розкидані по різних музичних культурах та епохах, перемішані так, що розібратися що до чого не так вже й просто. Те, що хлопці віртуози і так вже було зрозуміло, але тут ще такий звук, продакшн, глибина. Просто один з найкращих творів, що я в нас чув, який, на подив, звучить, як саундтрек до американського спагеті вестерну.

💯-трек: забуття

FFO: Hozier, Ennio Morricone, Kaada

https://orcd.co/farby_zabuttya

#OG333@tymchyk

Ці двоє тримають весь металкор:

Це тут показують невиданий альбом Дефтоунс?

Який бенгер 🔥🔥🔥

Ну, блядь, я люблю концерти, люблю бекстейджи, люблю єгер з горла, люблю сигари, люблю негроні, люблю курити на вулиці, говорити з людьми, знайомими і ні, люблю весь цей наш двіж

The Artistic Rats

Хто б міг подумати, що фіт з гуртом, про який я вперше почув на КМБ, де був ведучим, витягне мене знов на сцену? Один з найбільших і найшвидших злетів на моїй памʼяті: попри програш на фіналі Кози, через просто шикарний альбом, до такої великої площадки. І незважаючи на весь мандраж та недосвідченість, вони цю площадку осідлали та виглядали на ній дуже впевнено. Є, звісно, що ще треба пофіксити, наприклад плейбек і взагалі збалансувати живу пачку. Але це не відміняє того, що дуже самобутній оригінальний проєкт у нас більше не виглядає, як парія, а нормально сприймається загальною публікою.

809 The Artistic Rats - Тиша: https://www.group-telegram.com/tymchyk.com/3946

The Unsleeping

Кабани. Що тут ще можна сказати? Вже роками мій улюблений рок-гурт країни з часом стає тільки краще. Всі ці незрозумілі інфлюєнси брітпопу вже остаточно покинуті, тепер це такий бадьорий пост-рок з елементами шугейзу та одним з найхаризматичніших фронтменів. Їхній виступ був повним такої позитивної енергії, теплим гумором і музичною еклектикою навіть у дрібницях, які не одразу чутно. Двогодинний (!) сет з шістьма (!!) піснями на біс закрив всі мої потреби в такій музиці, та й в концертах взагалі, на найближчі місяці. Це дійсно було феєрично.

826 The Unsleeping - Справжній бедрум панк: https://www.group-telegram.com/tymchyk.com/4078

Дякую @kontrabass_promo за топ прийом!