​​Записали розмову про фемінізм з Анастасією Уразбаєвою. Скоро вийде на моєму каналі. А поки що фоловте її тг-канал Afemina і занурюйтесь у контекст.

✨ Запрошуємо на відкриту лекцію Сергія Чаплигіна: "На захисті нашої ідентичності!" ✨

❗Про що говоритимемо?

✨"Смерть Бога": Як філософська концепція Ніцше відображає сучасну кризу цінностей і смислів?

💁‍♂️Ліберальна свобода: Як ідея "звільнення від" привела до розриву колективних ідентичностей?

👪Гендер і ідентичність: Чому боротьба за толерантність може стати загрозою для самої сутності людини?

🗣Майбутнє ідентичності: Як зберегти людяність у світі, який прагне позбавити нас нашої природи?

🖌❗Особливий контекст:
УІКДІ надає майданчик для виступу Сергія Чаплигіна, чиї погляди викликали суперечливу реакцію. На відміну від Києво-Могилянської академії, яка заборонила його лекцію, ми вважаємо, що його позиція життєво важлива для успішного майбутнього українського суспільства.

📅 Дата: 18 грудня, 🕕 Час: 18:30
📍 Місце: Conservative Hall

Реєстрація за посиланням - https://forms.gle/a6rHBWXJgSUJps2y8

#філософія #ідентичність #постгуманізм #духовність #УІКДІ #консерватизм #УкраїнськийКонсерватизм

Богдан Сорока "Любові причина темнота", 1996.

Я далека від боксу, але чутлива до символів та архетипів. І постать Усика сягає саме цього масштабу - він просуває українську ідею на міжнародному рівні краще за всіх наших політичних представників разом узятих. Він дає світові відчути відроджений український архетип, обходячи закостенілу та штучну мову політичних гасел.

Окрема подяка чернігівським музейникам за погодження на цю авантюру з шаблею.

Саме так Україна має промовляти про себе світові: зухвало, красиво, з відчуттям власної гідності!

Друзі, хочу нагадати вам про свій збір. 🌝
Лишилось зібрати 1/4 від суми!

Також за донат від 100 грн. ви можете взяти участь у розіграші книги Лучана Благи "Міоритичний простір" - деталі в пості збору. Не забувайте і про репости, адже саме вони допомагають швидко закривати банки!

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/5HwZwrCzeJ

Допоможіть закрити збір хорошим людям!

А ми нагадуємо, що в нас є чудовий збір на ремонт корчика, для наших айдарівців

Потребуєм ваших донатів

Реквізити:

Картка: 4441 1111 2982 1025

Банка: https://send.monobank.ua/jar/47tybYpcUF

ЯК СУСПІЛЬНЕ МОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ІДЕОЛОГІЧНЕ

В українському медіапросторі функціонує особливий гігант, який за всіма показниками займає привілейоване місце. Йдеться про Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ). Її діяльність регулюється Законом України «Про суспільні медіа України» і Статутом, затвердженим Кабміном.

Відповідно до Статуту діяльність НСТУ має проводитись на принципах «всебічного, об’єктивного та збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном». Проте реальна редакційна політика Суспільного демонструє дещо інше. Ми на конкретних прикладах покажемо, як контент цього медіагіганта йде врозріз із нормами профільного Закону і Статуту. А це, на нашу думку, підриває українську стійкість в умовах зовнішньої військової агресії.

Ми зосередились передусім на медіаматеріалах з онлайн-платформ НСТУ – сайтах і соціальних медіа, в окремих випадках – на ефірному контенті. Однак навіть ця верхівка айсберга дає достатньо підстав для відповідних висновків.

В рамках наших тематичних пріоритетів дослідили і констатували особливі зусилля НСТУ у справі просування і популяризації ліво-радикальної ідеології. Йдеться про такий політичний напрямок, який прагне радикальних змін у суспільстві для досягнення міфічної рівності та соціальної справедливості насамперед для так званих пригноблених груп. А по факту йдеться про цілеспрямоване створення і просування великої кількості медіаматеріалів, пов’язаних з гендерною повісткою і способом життя осіб з гомосексуальним досвідом, які себе ідентифікують як група ЛГБТ – лесбійки, гомосексуалісти, бісексуали і транссексуали.

«Червоною лінією» стала офіційна і публічна заява Суспільного щодо підтримки політичного руху гомосексуалістів, лесбійок і транссексуалів в Україні, яку вони опублікували 23 червня 2024 року. З цього моменту це стало офіційно задекларованою редакційною політичною позицією на підтримку певної ідеології, яка є ворожою до природного порядку, українських традицій і сімейних цінностей.

Більше про це читайте у матеріалі на сайті.

🗓️ Запрошуємо вас на презентацію книги Роджера Скрутона "Як бути консерватором"!

📖 Роджер Скрутон, всесвітньо відомий філософ і соціальний критик, у своїй книзі «Як бути консерватором» детально аналізує ключові аспекти сучасної політики та культури, закликаючи до повернення до сталих соціальних інститутів і цінностей, які дійсно мають значення.

🤝 Український інститут консервативних досліджень та інновацій спільно з видавництвом «Наш Формат» запрошує вас приєднатися до обговорення ідей автора, досліджуючи їх крізь призму українського досвіду.

📍 Місце зустрічі: Conservative Hall
🕒 Дата: 22 січня, 18:30
📢 Вхід вільний за умови попередньої реєстрації - https://docs.google.com/forms/d/1XLS2ufmNXa7jeCuNyQAHANvJCUYWrskiYrymlEUWYdc/edit.

🤝Приходьте, щоб дізнатися про світогляд справжнього​ консерватора XXI століття!

*Всім присутнім видавництво "Наш Формат" дарує знижку на книги у розмірі 15%.

#УІКДІ #Консерватизм #РоджерСкрутон #ЯкСтатиКонсерватором #ПрезентаціяКниги #Культура #НашФормат

Маю чудові новини, друзі!
Знаю, ви зачекалися, але це того варте - наша перша з @ivanoise розмова вже на Ютубі!🙌

Дивитися за посиланням: https://youtu.be/OzekphfG4vo?si=l9b45e3c5Do0z0Rz

У продовження розмови з Сергієм Івановим про фемінізм. Серед іншого ми торкнулись теми, яка завжди викликає особливо емоційну реакцію, через що я вирішила розкрити її детальніше у тексті.

Ми говорили про сексуальну емансипацію жінок та право на прояв своєї сексуальності, на що деякі чоловіки можуть реагувати неприємними словами чи навіть діями. Коли я говорю про це, мене звинувачують у підтримці концепту віктимної поведінки та вигороджуванні насильника, ніби я покладаю всю відповідальність на жінку, "яка спровокувала". Тому пропоную розібратися.

По-перше, будь-яка дія це вольовий акт і наслідок попередніх суджень людини, а тому чинити злочин чи іншу неприємну дію це завжди відповідальність суб'єкта. Насильник несе повну відповідальність за свої дії. До того ж, механізми вибору жертв це окрема тема, яка стосується індивідуальних характеристик злочинця, а тому навіть хіджаб не врятує жертву, якщо вона є типажем, за яким полює насильник. А тому говорила я не про насильство, а про інші ситуації та непередбачуваність людей у суспільстві.

По-друге, тема самовираження, а особливо сексуального, окрім випадків реального насильства, охоплює більшою мірою наше щоденне побутування в соціумі і труднощів, які можуть виникати на цьому підґрунті. У відео я кілька разів наголошувала на тому, що всі люди різні і ми не можемо передбачити реакцію кожного. А тому, виходячи у соціальний простір, який характеризується сотнями, якщо не тисячами випадкових перетинань з незнайомцями, ми маємо бути готові до будь-чого.

Тригером може стати будь-яка ознака - від статі до зачіски, на що може зреагувати випадкова людина, бо це її затригерило. І ця реакція може нести будь-який характер - один промовчить і скаже про себе, другий крикне щось услід, третій вирішить, що йому дозволено тілесний контакт. І справа не в тому, що людина "спровокувала", а в тому, що суб'єкт дії вирішив, що він діє в межах своєї свободи.

І ось тут ховається диявол. Ми всі погоджуємось з концептом "моя свобода завершується там, де починається свобода іншого". Однак, популярний дискурс не враховує того, що це розширення свободи працює в обидва боки. Якщо ми говоримо про те, що одна група має право виражати себе таким чином, яким вона цього бажає, логічним наслідком буде те, що інша група вважатиме так само. Але для кожної групи засоби самовираження є різними. Для одних це зовнішність, для інших - поведінка. Одні бажатимуть легкого позитивного контакту, інші будуть схильні до насильства. Бо, повторююсь, всі люди різні і розуміння свободи також буде різним. І чим ширшим буде концепт свободи в соціальному плані, тим менше буде простору для нейтральної взаємодії і зростатиме ризик конфліктів.

Уявіть соціум як сукупність бульбашок у хаотичному русі. Кожна бульбашка символізує наш простір індивідуальної свободи. Якщо ці бульбашки мають чітко визначені межі, то ми маємо вільний простір для руху цих бульбашок, в якому випадкові сутички мінімізовані. А тепер уявімо, як деякі бульбашки збільшуються, займаючи більший простір. Яка буде реакція інших бульбашок? Дехто обере зменшитись та усунутись зі спільного простору, але більшість буде прагнути збільшення. І ось кожна бульбашка збільшується, однак їхній хаотичний рух не припиняється. Місця стає все менше, натомість рандомних сутичок стає все більше. Якщо цей процес не зупинити, вільного простору зовсім не залишиться і тоді деякі бульбашки чинитимуть сильніший тиск, через що інші будуть лопатись. Або лопнуть усі відразу.

Продовження.👇

Початок.👆

І говорю я саме з цієї позиції. Не про обмеження свободи, а про її убезпечення, що гарантує існування цього нейтрального спільного простору, яке регламентується суспільними нормами. Якщо ж ми зосереджуємось на тому, що соціальні правила мають гарантувати кожному індивіду чи групі необмежене право на самовираження, то це вестиме до зменшення спільного простору і, як наслідок, буквального лопання гіпертрофованих бульбашок наших свобод. Для мене це, в першу чергу, про безпеку і первинний рівень самозахисту. Ми знаємо, що йти вночі наодинці може бути небезпечно, а тому варто носити газовий балон, скидати маячок рідним чи тримати найгостріший ключ в руках. Але і в "денний" час також мають існувати правила, які убезпечують нас від індивідуальних та соціальних конфліктів.

Я не вірю в утопічну ідею, що можна кожну людину перевиховати і викорінити прагнення до насильства у схильних до цього індивідів, а тому треба створювати такі умови в суспільстві, які визначатимуть межі цієї свободи в межах спільного простору. Кожне самовираження у вигляді певної зовнішності та поведінки має свій контекст. Не просто так в ліволіберальному середовищі виникла ідея safe spaces - просторів для однодумців, де вони можуть почуватися найвільніше. Звісно, вони прагнуть перетворити весь соціальний простір на "безпечний", що є неможливим, але сам концепт того, що є різні рівні самовираження і відповідні умови для цього мені дуже близький.

А тому, підсумовуючи вище написане, теза про те, що рандомний чоловік може вирішити, що має право торкнутися незнайомої жінки, стосується не вигляду жінки, а розуміння індивідуальної свободи, яке прийнято в суспільстві. І якщо адекватні та виховані люди будуть розуміти, що ці межі все-таки існують, деякі "асоціальні елементи" сприйматимуть це як зелене світло для своєї поведінки. І мова ж не лише про вузьку взаємодію чоловіків та жінок сексуалізованого характеру, а загалом про все розмаїття взаємодії людей в суспільстві.

Я за те, аби бути свідомими відносно своєї свободи і небезпеки, яка може чатувати в суспільстві. І це стосується всього. Я не вдягатиму на роботу вечірню сукню з декольте, як і не ходитиму в ній просто так на вулиці. В різних умовах я дозволяю собі різний рівень відвертості у спілкуванні: публічні виступи на платформах інших людей, пости на моїх каналах та особисті розмови мають тим глибше занурення, чим менше людей має доступ до цієї інформації. Саме тому, що моя свобода і самовираження є для мене цінними, я стараюсь оберігати їх від випадкових сутичок без потреби, бо моя свобода легко зустрінеться зі свободою іншого, наслідки чого я передбачити не можу.

Щороку великі словники обирають "слово року", яке найвлучніше характеризує рік, що пройшов. І є одне слово, яким, на мою думку, можна описати останню декаду - це "дисклеймер".

Ми вже звикли до того, що чи не кожний Ютуб-блог часто супроводжується подібними попередженнями, аби раптом нікого не образити чи не викликати агресію. Таке собі "правило хорошого тону", без якого твої слова обов'язково використають проти тебе. Насправді, навіть чіткий дисклеймер не вберігає від цього, але принаймні завжди можна послатися на нього і уникнути зайвих виправдань.

Подібні "реверанси" можна часто зустріти і в текстах, коли автор зобов'язаний присвятити пару речень тому, що він всіх поважає і не бажає когось принизити, що підняту проблему він розглядає з гуманістичних позицій і приймає всі наративи про рівність, справедливість і т.д. Але навіть чітке окреслення контексту, в якому йде обговорення, не береться до уваги і будь-які емоційно підкріплені асоціації відразу викликають негативну реакцію.

Як не дивно, феномен дисклеймеру розквіт саме у часи панування ліволіберальної політики "чутливості" в інформаційній сфері. Сумнозвісний фактчекінг, блокування дописів і цілих акаунтів через "чутливу інформацію", впровадження "антидискримінаційних" підходів у медіа та навіть законів на державному рівні. І все це відбувалось під прапором "свободи слова". Так недовго і до "думкозлочинів" лишалось.

У такому інформаційному паноптикумі довелося винаходити інструменти, які дозволяли більш-менш адекватно говорити свою думку і поширювати практику дисклеймерів почали саме прибічники ліволіберального дискурсу з ідеологічних міркувань. Але з часом це стало своєрідним "пропуском" в інфополе для різноманітних думок, аби, перш, ніж тебе закидають скаргами, хоч хтось би побачив/почув твій контент.

Ця проблема ускладнює публічне (і не тільки) обговорення та заглиблення у тему, створює механізм самоцензури та стримування мисленнєвих процесів. Це буквально заборона на думання, яке бодай трохи виходить за межі визначених рамок "правильності". І це лише підкріплює атомізацію, адже замість спроби почути іншу думку і розібратися в ній, нас призвичаїли відразу фіксуватись на "чутливих" аспектах, через які контент стає однозначно негативним. Альтернативної думки не існує, лише правильна і неправильна.

Зараз ми власними очима спостерігаємо, як медіа-монополісти оголосили про згортання політики "чутливого контенту" з початком президенства Трампа. Однак, люди вже звикли до такого сприйняття інформації, а тому зміни в полі горизонтальних інформаційних зв'язків за інерцією будуть продовжувати практику дисклеймерів ще деякий час. Як і з впровадженими законами та політиками доведеться помучитись. Та це не страшно, почекаємо.

Друзі, долучіться до збору донатом і репостом!