Файл не скачано, причина: Стародавні ідуть! 😁
Лавкрафтовщина в нашому житті.

В зоні відчуження на екскурсії я так і не побував, але останні пару тижнів майже щовечора буваю там віртуально. Допомагає відволіктися.
Повертайся з хабарчиком! (с)

Розбирав архіви хлам, викидав сміття. Знайшов оце.
Шматок чорновика розрахункової роботи з сопромату, другий курс університету. Далекі-далекі часи.

Сопромат, теормех, "начєрталка", інженерна графіка - предмети, які подобалися і які відвідувалися майже з задоволенням. А скільки різних робіт було зроблено на замовлення по цим дисциплінам - вже і не згадається. Бідні часи були, маленька стипендія, заробляли як могли:)

Хобі то дивна річ.

Можна вщент перегоріти та не мати жодної краплини внутрішнього ресурсу для конкретної задачі по роботі. Але того ж дня, ввечорі, можливо досить пізно, сісти і витратити декілька годин на хобі.

І це можна було б хоч якось пояснити рознесенням типів діяльності, якби робота і хобі відрізнялися на кшталт "тут ти працюєш головою і перекладаєш наукову літературу з французької на іврит, а там - збираєш і фарбуєш мініатюри для Вахи". Але якшо обидва типи співпадають.... то я не маю раціонального пояснення цьому явищу.

Вдень ти елементарно не маєш сил завершити задачу з програмування, а пізно ввечорі - відкриваєш пет-проект "перевірялки + сповіщалки" змін графіків відключень світла на сайті ДТЕК і додаєш туди якісь дрібниці. Не тому, що треба. Не тому, що працювало неправильно. Просто так. Схотілося поколупатися.

От якби ще хобі давало хоч трохи ресурсу для виконання основної роботи - ціни б йому не було.

П'ять років тому майже всі, хто мав змогу працювати віддалено, розповзалися з офісів працювати додому. Як тоді здавалося - ненадовго. Хтось казав "декілька тижнів", хтось казав "до осені".
Перше, сформоване поспіхом, не-офісне робоче місце, 10 квітня 2020го.

ТУМАН СХОВАВ (СТЕЖКИ КАРПАТСЬКИХ ГІР)
#політика@zaoralek #фолк@zaoralek #рок@zaoralek

Пісня про те, як в печерах Карпатських гір славетні ковалі збагачують уран. Це прекрасно.

Та є у нас слова старих заклять,
У їхніх рунах древні сили сплять,
І ми важкі
Несем мішки
Із написом "U235"...

PS: Яке життя, такі і пісні.

Рівно опівночі з вулиці пролунав буквально надривний і роздираючий душу нетверезий жіночий крик:
ЛЄТО!!!

Літо - воно таке. Несподіване 😊

Авіація - це коли твоя модель світу не проходить unit-тест реальності. Наприклад, як Boeing, який щойно змінив часовий пояс. Або як кратер на Марсі, який також має ICAO код.
Весело їм там)

https://flightaware.engineering/falsehoods-programmers-believe-about-aviation/