Telegram Group & Telegram Channel
Новий рік я зустріли цього разу майже вдома в Донецьку... Через так багато років після виїзду звідти мене як ніколи тягне до рідного краю. Я ніби відчуваю себе людиною, до якої повернулася пам'ять...

Як бути максимально близько до дому, коли він віджатий у тебе, загороджений лінією фронту, закритий ворожою зброєю та військами... Чи можна хоча би наблизитися впритул до того місця, до якого ще можна? Де ця межа, цей край, до куди їхати, а де спинитися, щоб не перетворити таку, як ніколи раніше, тягу до свого дому, на просте самогубство... 

Я приїхали трьома потягами із ялинкою та їжею на новорічні страви у Краматорськ. Місто своє і чуже водночас. Чуже, бо в ньому ще ніколи не були, і воно все ж не Донецьк. Своє, бо це хоч трохи близько, це вже мій Донбас, мої терикони і таке ж моє промислове місто з шахтами і заводами, трохи не для людей, трохи не так для щастя, як для важкої роботи і щоб робити метал... Трошки без віри в богів, а серце зігрівається, бо за вікном працює ТЕЦ ... А так дуже холодно... І ще я зараз не можу назвати не своїм те місто, яке стоїть одним з головних фортпостів... 

Краматорськ... місто звичайних цивільних тролейбусів. Аж бачиш, як один зупиняється на світлофорі, чекаючи зеленого світла, і так само стоїть поруч новенький танк, який... коли ти бачиш техніку в Києві, то миттєво думаєш «це їде на Схід»... а тут він їде... в сусіднє село чи містечко... Це вже майже точка призначення, це вже майже війна. 

Біга дітвора... Російськомовна... Сидять люди у піцерії... Ідуть пенсіонери за пенсією... Двіж в Аврорі за дешеві китайські штуки для дому... По РЕБу на кожній автівці... Волонтери та більш небайдужі, які, як сім'ї звірят — по своїх «норках» — осередках, точечках міста — роблять все, аби сонце тут... зійшло... для когось... не над пустими руїнами...

Це Краматорськ. Мій новий рік був таким. «Як зустрінеш, так і
проведеш»? — нехай, що би це не значило...



group-telegram.com/ikrapkablog/178
Create:
Last Update:

Новий рік я зустріли цього разу майже вдома в Донецьку... Через так багато років після виїзду звідти мене як ніколи тягне до рідного краю. Я ніби відчуваю себе людиною, до якої повернулася пам'ять...

Як бути максимально близько до дому, коли він віджатий у тебе, загороджений лінією фронту, закритий ворожою зброєю та військами... Чи можна хоча би наблизитися впритул до того місця, до якого ще можна? Де ця межа, цей край, до куди їхати, а де спинитися, щоб не перетворити таку, як ніколи раніше, тягу до свого дому, на просте самогубство... 

Я приїхали трьома потягами із ялинкою та їжею на новорічні страви у Краматорськ. Місто своє і чуже водночас. Чуже, бо в ньому ще ніколи не були, і воно все ж не Донецьк. Своє, бо це хоч трохи близько, це вже мій Донбас, мої терикони і таке ж моє промислове місто з шахтами і заводами, трохи не для людей, трохи не так для щастя, як для важкої роботи і щоб робити метал... Трошки без віри в богів, а серце зігрівається, бо за вікном працює ТЕЦ ... А так дуже холодно... І ще я зараз не можу назвати не своїм те місто, яке стоїть одним з головних фортпостів... 

Краматорськ... місто звичайних цивільних тролейбусів. Аж бачиш, як один зупиняється на світлофорі, чекаючи зеленого світла, і так само стоїть поруч новенький танк, який... коли ти бачиш техніку в Києві, то миттєво думаєш «це їде на Схід»... а тут він їде... в сусіднє село чи містечко... Це вже майже точка призначення, це вже майже війна. 

Біга дітвора... Російськомовна... Сидять люди у піцерії... Ідуть пенсіонери за пенсією... Двіж в Аврорі за дешеві китайські штуки для дому... По РЕБу на кожній автівці... Волонтери та більш небайдужі, які, як сім'ї звірят — по своїх «норках» — осередках, точечках міста — роблять все, аби сонце тут... зійшло... для когось... не над пустими руїнами...

Це Краматорськ. Мій новий рік був таким. «Як зустрінеш, так і
проведеш»? — нехай, що би це не значило...

BY і крапка. блоґ




Share with your friend now:
group-telegram.com/ikrapkablog/178

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

"This time we received the coordinates of enemy vehicles marked 'V' in Kyiv region," it added. The gold standard of encryption, known as end-to-end encryption, where only the sender and person who receives the message are able to see it, is available on Telegram only when the Secret Chat function is enabled. Voice and video calls are also completely encrypted. He floated the idea of restricting the use of Telegram in Ukraine and Russia, a suggestion that was met with fierce opposition from users. Shortly after, Durov backed off the idea. You may recall that, back when Facebook started changing WhatsApp’s terms of service, a number of news outlets reported on, and even recommended, switching to Telegram. Pavel Durov even said that users should delete WhatsApp “unless you are cool with all of your photos and messages becoming public one day.” But Telegram can’t be described as a more-secure version of WhatsApp. The account, "War on Fakes," was created on February 24, the same day Russian President Vladimir Putin announced a "special military operation" and troops began invading Ukraine. The page is rife with disinformation, according to The Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, which studies digital extremism and published a report examining the channel.
from ua


Telegram і крапка. блоґ
FROM American