П'ять років тому ми запустили Контур. Цей шлях аж до сьогодні ми пройшли завдяки спільноті наших авторів, перекладачів, редакторів та, звісно, вас — наших читачів. Дякуємо кожному з вас за те, що читаєте і підтримуєте, а ЗСУ — за можливість працювати в Україні українською.

Попереду багато нового, нові тексти, нові формати, нові автори, нові проєкти, а за місяць представимо видавництво, яке продовжить справу Контуру. Рухаємося далі!

Кращим привітанням буде донат на потреби взводу нашого друга випускника філософського факультету ЛНУ Михайла. Лінк на банку: https://send.monobank.ua/jar/9LhNrFvhog

«”Не відпускай мене” стикається з великою енігмою нашого часу: чому люди не бунтують — навіть коли вони ясно усвідомлюють, що їхній стиль життя веде до глобальної катастрофи? Чому байдужість усе більше й більше стає панівною позицією нашого життя, яку лише зрідка переривають дикі повстання, що нічого насправді не змінюють?»

Читайте новий есей Славоя Жижека у перекладі Дмитра Пащенка: розбираючи фільм «Не відпускай мене», Жижек розповідає про символічну вагу смертельної загрози, що змушує людей робити етичні вибори; про те, чому життєве покликання є таким важливим; і про те, який вид любові є найреволюційнішим.

https://kontur.media/zizek_ishiguro/

«Поки дійсний спосіб нудить в лоб про первинний досвід та Речі, саме умовний спосіб поєднує їх між собою узами аналогії, можливості, ймовірності, випадковості, суміжності, пам’яті, бажання, страху та сподівання: узами наративу. За словами Дж. Т. Фрейзера, моральний вибір, тобто людська свобода, стає можливим "завдяки мові, яка дозволяє нам пояснювати можливі та неможливі світи в минулому, у майбутньому чи в чужинних краях"».

Читайте есей фантастки й теоретикині Урсули Ле Гуїн у перекладі Вероніки Подосіннікової: письменниця міркує, навіщо нам потрібно розповідати одне одному історії; яку функцію тут виконує концепт часу; і що нам про нас повідомляють сни.

https://kontur.media/ursula_le_guin/

«... інтелектуали виявили, що маси не потребують їх, аби знати; вони і без них все чудово знають і бачать... Проте існує система влади, що перешкоджає цьому дискурсові і цьому знанню, забороняє і спростовує їх. Влади, що не лише присутня у найвищих інстанціях цензури, але й дуже глибоко й тонко вкорінена у всьому мереживі суспільства. Самі інтелектуали належать до цієї системи влади; ідея, наче вони агенти "совісті" й дискурсу, теж є частиною цієї системи. Роль інтелектуала більше не в тому, аби стояти "дещо попереду і збоку", щоб озвучувати правду за всіх, але радше в тому, аби боротися з тими формами влади, чиїм об’єктом і водночас інструментом він є — у площині "знання", "правди", "совісті" й "дискурсу"».

Публікуємо розмову між Мішелем Фуко та Жилем Дельозом, перекладену з французької Романом Черевком. Про поєднання теорії і практики; про ситуації, де влада виправдовується мораллю; про те, як нерозривно пов'язані влада, бажання й інтереси — читайте за покликанням:

https://kontur.media/foucault_deleuze/

«Білі отці казали нам: “Я думаю, отже, я існую”; а чорні матері в кожній з нас, поетеси, що шепочуть у наших снах, казали інше: “Я відчуваю, отже, можу бути вільною”. Поезія створює мову, щоби виразити й закріпити це революційне усвідомлення і вимогу, реалізацію цієї свободи».

Читайте переклад есею «Поезія — це не розкіш» американської поетки Одрі Лорд, яка у 1960-х була відомою також і завдяки діяльності у русі за громадянські права. Лорд розмірковує про те, як визначається поезія і чим вона є контекстуально для чорношкірої жінки; як пов'язані поезія і боротьба за свободу; а також про те, що розум і почуття — нерозривні.

Переклад Таїсії Шевчук за покликанням:

https://kontur.media/audre_lorde/

Цей маніфест побачив світ у першому з двох випусків журналу «BLAST» 20 червня 1914 року — виданні, що стало яскравим уособленням передвоєнного англійського модернізму. Його засновником і головним редактором був Віндем Льюїс, один із фундаторів мистецького руху під назвою «вортицизм» (від англ. vortex — вихор).

Проєкт Льюїса часто називають британською відповіддю на футуристичний виклик — своєрідним ар’єргардом проти авангарду, особливо проти невгамовного Марінетті, який на той час був у зеніті популярності. Тому маніфест не лише проголошує основні засади вортицизму, а й відкрито та завуальовано критикує італійський футуризм, зокрема його захоплення ніцшеанською філософією та індустріалізмом.

Читайте перший із серії запланованих публікацій маніфестів на «Контурі» — у перекладі Марії Косенко:

https://kontur.media/vorticism_manifesto/

Уперше ці загадкові листи Берґсона до Дельоза пролунали в Центрі Помпіду в Парижі, а 2008 року були надруковані у журналі «Critique».

Вони одразу викликали дискусії серед філософів через можливу неавтентичність: Берґсону було 81, а Дельозу лише 15 років під час ймовірного листування. Деякі дослідники вважають, що листи «сфабрикував» історик філософії Елі Дюрінґ, проте факт залишається фактом: Дельоз завжди захоплювався Берґсоном і його ідеї справили великий вплив на його філософію.

Ці листи привертають увагу яскравим стилем, глибокими метафорами та оригінальними поясненнями окремих ідей Берґсона, віддаючи шану двом видатним мислителям XX століття.

Спробуйте самі визначити, чи видаються вони автентичними?

За допомогу у перекладі текстів дякуємо Роману Черевку.

https://kontur.media/bergson_deleuze/

«Я надзвичайно ледачий. Більшу частину часу працюю в саду і граю на піаніно. А потім, можливо, сяду за стіл на годинку. Може й напишу десь речення три на день, які зрештою переростуть у книгу. Проте я не намагаюся писати, ні. Це думки до мене приходять».

Читайте інтерв'ю сучасного німецько-корейського філософа Бен-Чхоль Хана, взяте Хосебою Елолою для журналу «EL Pais». У перекладі Таїсії Шевчук філософ розмірковує над кризою нарації, рухом #MeToo і тим, яке вино найкраще вживати на ніч.

https://kontur.media/byung-chul-han/

«Стрічки Лава Діаса асонують із стрічками Антоніоні і Тарковського, підтверджуючи те, що, взаємодіючи із суспільством, суб’єкт не проходить майже ніяких трансформацій. Змінюють до невпізнанності локуси, що стають актантами в історії, яка продовжує пореповідати себе знову і знову».

Читайте текст Христини Дрогомирецької, де заналізовані психоаналітичні аспекти чотирьох фільмів філіппінського режисера Лава Діаса: «Норте, кінець історії», «Жінка, яка пішла», «Час диявола» і «Зупинка».

https://kontur.media/lav_diaz/

Читайте есей Джонатана Доллімора, в якому літературознавець та філософ розмірковує про символічне значення феномена смерті у західній культурі. У тексті розглядається домодерне уявлення про смерть як про «звичну складову природного ладу», де панувало ставлення, «проміжне між пасивною смиренністю та містичною вірою»; модерний поворот до «заперечення смерті», запропонований Фройдом; і нові її осмислення, зокрема ідею Жана Бодріяра про те, що «це заперечення... є всепроникною формою ідеологічного контролю».

Доллімор не надає переваги жодному із цих уявлень, зрештою стверджуючи, що «зі смертельною втратою неможливо примиритися. Є лише адаптація, яка завжди має свою ціну: ми залишаємося зраненими».

За переклад дякуємо Марії Копаньовій.

https://kontur.media/dollimore/

Незабаром український книжковий світ побачить антологія «Філософині», видана «Печерою Платона». У ній зібрані філософські тексти авторок XVII–XIX століть. Упорядкували та переклали тексти антології Микола Бакаєв і Вероніка Пугач, а випусковою редакторкою є Стефанія Сідорова.

З цієї нагоди «Контур» поспілкувався з частиною команди! Читайте про те, чому філософські тексти жінок є такими захопливими, які перекладацькі виклики виникали під час роботи, та хто з українських авторок міг би потенційно долучитися до рядів філософинь.

https://kontur.media/philosophyni_interview/

У міжнародний День філософії хочемо поділитися новиною: встановлюємо назавжди особливі ціни для студенток та студентів усіх філософських факультетів України!

Коли ми, команда видавництва, були студентами, то дістати книги з філософії було складно: вони були рідкісними і дорогими. Однак тепер, коли ми виросли, то вирішили докластися до змін!

Через переклад і видавництво книг ми робимо їх помітними для ширшої аудиторії. А через особливі ціни для студентів – тих, хто потребує книг найбільше – ми хочемо зробити їх доступними й фінансово.

Для замовлення по особливій ціні від 20% і більше достатньо написати нам на пошту і прикріпити до листа чітке фото студентського, а також додати перелік необхідних книг нашого видавництва.

Зверніть увагу, можна придбати лише один примірник кожної книжки.

«Я не стверджую, приміром, що, захопившись голлівудським фільмом, я ніколи не маю ставити під сумнів або критикувати власну реакцію, а натомість просто її як таку удтвердити. Проте варто запитати, чому, наприклад, певний тип голлівудських фільмів зачіпає так багато людей. Якщо він використовує певні естетичні техніки, що захоплюють або заворожують глядачів та глядачок, можливо, це говорить нам щось цікаве про психологію та інтереси людей».

Читайте інтерв'ю з англійською літературознавицею Рітою Фельскі: про те, чим проблематичний критичний підхід до художніх творів; як повернути тексту статус естетичного об'єкта і до чого тут акторно-мережева теорія Бруно Латура.

За переклад дякуємо Наталії Криницькій.

https://kontur.media/rita_felski/

«… досвід прекрасного сьогодні є фундаментально нарцисичним. У ньому домінує не побічність, а нарцисична центральність. Цей досвід стає споживацьким. Положення, яке займають щодо об'єкта споживання — це центральне положення. Таке споживацьке ставлення знищує іншість Іншого, на користь якого можна було би відступити вбік або якому можна було би чимось поступитися. Воно руйнує іншість Іншого, руйнує Інакшість».

Читайте есей Бьончхоль Хана «Політика прекрасного» у перекладі Діани Мельник:

https://kontur.media/han_thepolitics_of_beauty/

«Не всі з нас можуть хоч трохи впевнено сказати, що ми завжди були людьми чи що ми є тільки ними. Не всі з нас вповні вважаються людьми навіть нині, надто ж на попередніх етапах західної соціальної, політичної та наукової історії, якщо вважати "людиною" істоту, знайому нам з часів Просвітництва та його спадщини. ... А втім, це загальноприйнятий, впізнаваний термін, який ми вважаємо зрозумілим на рівні здорового глузду. Ми утверджуємо нашу належність до виду як факт, даність — аж настільки, що конструюємо фундаментальну ідею Прав навколо Людини. Але чи справді це так?»

Про науковий поступ, те, якою може бути людина (?) майбутнього, про кризу гуманітаристики та кризу людського загалом — читайте у передмові до книжки «Постлюдське» філософині Розі Брайдотті.

За переклад дякуємо Кірі Леоновій та Олександрі Канцер:

https://kontur.media/rosi_braidotti/

«Кандинський писав 1912 року: “Митець гадає, що він, після того як ‘нарешті знайшов свою форму’, може тепер спокійно творити далі. На жаль, зазвичай він сам не завважує, як від цього (‘спокійного’) моменту починає дуже швидко втрачати цю нарешті знайдену форму”. Так само і з пізнанням. Воно не живиться жодними запасами. Кожна думка — це силове поле, і як від істинності вироку неможливо відділити його виконання, так само істинні лише ті думки, що виходять за межі власної тези».

Читайте фрагменти, котрі Теодор Адорно вилучив із своєї збірки «Minima Moralia», що писалася до п'ятдесятиріччя його друга і колеги Макса Горкгаймера. Відбраковані фрагменти — з яких причин Адорно їх вилучав можемо поміркувати разом — являють собою роздуми на теми солідарності, мистецтва, геноцидів, критичної теорії та романтичних стосунків.

За переклад дякуємо Роману Черевку.

https://kontur.media/adorno_extras/

Вітаємо, дорогі читачі й читачки! Ми всі потроху занурюємося у новий рік, з яким приходять і нові ідеї. Тож саме час втілити принаймні одну ідею в життя й оголосити ефектний опен-кол!

Запрошуємо вас надсилати нам свої тексти для публікації на kontur.media: повноцінні й неповноцінні статті; розлогі й короткі есеї; роздуми; нариси про популярну культуру в стилі Жижека; короткі записи, що їх хочеться комусь показати; блоги; притчі; діалоги імені вас; трактати й афоризми, і навіть жанрові експерименти!

Головний критерій: дотичність до філософії, теорії мистецтва/теорії літератури. На жаль, строго художню літературу ми не розглядатимемо.

Для тих, хто лише починає писати, і для впевнених користувачів слова. Для тих, хто прагне поділитися чимось із однодумцями й для тих, хто хоче залишити свою працю на розгляд зацікавленої аудиторії.

За текст передбачається гонорар.

Пошта: [email protected]
Тг: @kontur_space

«“Прийнявши мескалін, я почав постійно бачити навколо себе крабів”, — згадував Сартр у 1971 році. — “Вони переслідували мене на вулицях, в університетських аудиторіях”».

«Заплющуючи очі, Беньямін бачив не кольорові зображення, а орнаментальні фігури, схожі на ті, що їх різьбили на полінезійських веслах. Він спостеріг, що орнаментальна тенденція також стосувалася слів, і у декоративних формах записав декілька фраз, що повторювалися».

Про експерименти знаних філософів з різноманітними речовинами і те, що із цього вийшло, читайте у тексті Майка Джея за покликанням:

https://kontur.media/philotrips/

За переклад дякуємо Варварі Борисенко.

«Ніхто не осмислював “смерть Бога”, тобто кінець самоочевидності релігії та релігійної самоочевидності, так радикально, як Ніцше. [...] Його критика культури допомагає нам зрозуміти, що відбувається навколо нас, його критика християнства пропонує жорстке випробування совісті, а його критика пізнання “деконструює”, як, мабуть, сказали б сьогодні, наївність неосвіченого щодо себе модерну, і вчить сприймати свободу та плинність як форму існування й мислення».

Читайте роздуми Райнера Бухера про те, чому теологам обов'язково варто читати Ніцше:

https://kontur.media/rainer_bucher/

За переклад дякуємо Віталію Мудракову.

«Музеї виставляють напоказ твори мистецтва у такий спосіб, що ніхто, навіть номінальний власник чи дарувальник, не мають змоги проникнути в зону [експозиційного] освітлення і заволодіти дивовижним предметом. Отже, сучасний музей парадоксально посилює як доступність, так і відчуження».

Читайте програмний текст літературознавця Стівена Ґрінблатта, в якому він розмірковує про різницю поміж резонансом і подивом; про те, що дарують і що віднімають у нас музеї, і загалом — про поетику та політику репрезентації.

За переклад дякуємо Марії Копаньовій.

https://kontur.media/greenblatt/