Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, кардинально змінює наші уявлення про історію лука та стріл у Європі. Археологи виявили докази того, що сучасні люди (Homo sapiens) використовували лук та стріли в Європі приблизно 54 000 років тому — набагато раніше, ніж вважалося досі.
На території Франції, у печері Грот Мандрін (долина Рони), було знайдено маленькі трикутні кам’яні вістря. Деякі з них мають основу менше 10 мм. Сліди зношування на вістрях підтверджують, що вони використовувалися як наконечники стріл, запущених із лука. Ці стріли, ймовірно, слугували для полювання на диких коней, бізонів та оленів.
Знахідка свідчить про те, що сучасні люди, проникнувши на території, населені неандертальцями, принесли з собою передові технології.
До цього часу найдавніші докази використання лука та стріл походили з Південної Африки, датовані приблизно 72 000–60 000 років тому. Нові знахідки продовжують хронологію появи цієї технології в Європі.
📌 Джерело: Дослідження опубліковане у Science Advances.
Детальніше: тут
На території Франції, у печері Грот Мандрін (долина Рони), було знайдено маленькі трикутні кам’яні вістря. Деякі з них мають основу менше 10 мм. Сліди зношування на вістрях підтверджують, що вони використовувалися як наконечники стріл, запущених із лука. Ці стріли, ймовірно, слугували для полювання на диких коней, бізонів та оленів.
Знахідка свідчить про те, що сучасні люди, проникнувши на території, населені неандертальцями, принесли з собою передові технології.
До цього часу найдавніші докази використання лука та стріл походили з Південної Африки, датовані приблизно 72 000–60 000 років тому. Нові знахідки продовжують хронологію появи цієї технології в Європі.
📌 Джерело: Дослідження опубліковане у Science Advances.
Детальніше: тут
Оскільки у нас в фейсбуці черговий приступ тотальної ідентифікації себе як прямих нащадків всіх одразу, від скіфів до трипільців, то ось основні умови та критерії, яким потрібно відповідати, для того щоб можна було казати про себе як про нащадків давно зниклих народів:
1. Культурна спадкоємність
• Мова: Збереження елементів мови давнього народу, навіть якщо вона еволюціонувала. Наприклад, сучасна грецька мова зберігає спадковість від давньогрецької.
• Традиції: Постійність у ритуалах, звичаях, ремеслах чи інших культурних практиках.
• Мистецтво та символи: Використання традиційної символіки, архітектури чи інших візуальних елементів.
2. Релігійна або духовна спадкоємність
• Релігія: Прямий зв’язок із віруваннями давнього народу або збереження певних елементів, навіть якщо вони адаптувались до нових умов. Наприклад, індуїзм зберігає спадкоємність із ведичною культурою.
• Ритуали: Збереження унікальних обрядів, пов’язаних із давньою культурою.
3. Географічна спадкоємність
• Територія: Продовження проживання на тій самій території, що й давній народ, або міграція з подальшим збереженням культурних традицій.
• Матеріальні залишки: Прив’язаність до археологічних пам’яток або використання давніх об’єктів.
4. Етнічна спадкоємність
• Генетична спадкоємність: Спільні генетичні маркери з давнім народом. Хоча це не єдина умова, сучасна генетика дає змогу простежити зв’язки між сучасними та давніми популяціями.
• Самоідентифікація: Сучасний народ має вважати себе спадкоємцем давньої культури. Це важливий елемент етнічної ідентичності.
5. Політична або соціальна спадкоємність
• Державність: Якщо сучасний народ може вважати себе прямим спадкоємцем державних утворень давнього народу (наприклад, Візантійська імперія — сучасна Греція).
• Символічна пам’ять: Збереження історій, легенд чи письмових свідчень, що підтримують цей зв’язок.
І неможливо одночасно бути трипільського-готським-скіфом арійського походження який прибув сюди просто з берегів Скандинавії для того щоб заснувати шумерську цивілізацію. Заспокойтесь вже. Доречі, якщо ви такі ярі нащадки скіфів, то вас потрібно вбити - згідно скіфських традицій. А тепер спробуйте їх розуміти чому і за що.
1. Культурна спадкоємність
• Мова: Збереження елементів мови давнього народу, навіть якщо вона еволюціонувала. Наприклад, сучасна грецька мова зберігає спадковість від давньогрецької.
• Традиції: Постійність у ритуалах, звичаях, ремеслах чи інших культурних практиках.
• Мистецтво та символи: Використання традиційної символіки, архітектури чи інших візуальних елементів.
2. Релігійна або духовна спадкоємність
• Релігія: Прямий зв’язок із віруваннями давнього народу або збереження певних елементів, навіть якщо вони адаптувались до нових умов. Наприклад, індуїзм зберігає спадкоємність із ведичною культурою.
• Ритуали: Збереження унікальних обрядів, пов’язаних із давньою культурою.
3. Географічна спадкоємність
• Територія: Продовження проживання на тій самій території, що й давній народ, або міграція з подальшим збереженням культурних традицій.
• Матеріальні залишки: Прив’язаність до археологічних пам’яток або використання давніх об’єктів.
4. Етнічна спадкоємність
• Генетична спадкоємність: Спільні генетичні маркери з давнім народом. Хоча це не єдина умова, сучасна генетика дає змогу простежити зв’язки між сучасними та давніми популяціями.
• Самоідентифікація: Сучасний народ має вважати себе спадкоємцем давньої культури. Це важливий елемент етнічної ідентичності.
5. Політична або соціальна спадкоємність
• Державність: Якщо сучасний народ може вважати себе прямим спадкоємцем державних утворень давнього народу (наприклад, Візантійська імперія — сучасна Греція).
• Символічна пам’ять: Збереження історій, легенд чи письмових свідчень, що підтримують цей зв’язок.
І неможливо одночасно бути трипільського-готським-скіфом арійського походження який прибув сюди просто з берегів Скандинавії для того щоб заснувати шумерську цивілізацію. Заспокойтесь вже. Доречі, якщо ви такі ярі нащадки скіфів, то вас потрібно вбити - згідно скіфських традицій. А тепер спробуйте їх розуміти чому і за що.
У 2017 році на острові Сулавесі в Індонезії в печері Леанг Тедонгне було виявлено малюнок, який зараз вважається найдавнішим прикладом фігуративного мистецтва. На стіні печери зображена бородавчаста свиня Сулавесі (Sus celebensis), вид, що досі мешкає в цьому регіоні. Малюнок виконано червоною охрою, що була широко поширеним пігментом у доісторичному мистецтві. Свиня зображена в профіль, з видимими деталями тулуба, коротких ніг і характерних бородавок на морді.
Навколо зображення помітні слабкі контури, які могли представляти інших тварин або людей, що може свідчити про сюжетний контекст, наприклад, сцену полювання чи ритуалу. Для створення малюнка використовували прості інструменти, можливо, пальці або примітивні пензлі.
Датування було проведено за допомогою уран-торієвого аналізу кальцитових відкладень, які вкривали малюнок. Вік зображення становить приблизно 45 500 років, що робить його найстарішим відомим прикладом фігуративного мистецтва у світі.
Печера Леанг Тедонгне є частиною більшої мережі подібних об’єктів на Сулавесі. У деяких із них були знайдені й інші артефакти, наприклад, відбитки рук, датовані віком понад 39 000 років. Це підтверджує, що перші мешканці цього регіону володіли розвиненими навичками зображення і, ймовірно, використовували мистецтво для передачі важливої інформації, ритуалів або символічних значень. Малюнок із Сулавесі стає ключовим свідченням ранніх проявів людської творчості і складного мислення.
Навколо зображення помітні слабкі контури, які могли представляти інших тварин або людей, що може свідчити про сюжетний контекст, наприклад, сцену полювання чи ритуалу. Для створення малюнка використовували прості інструменти, можливо, пальці або примітивні пензлі.
Датування було проведено за допомогою уран-торієвого аналізу кальцитових відкладень, які вкривали малюнок. Вік зображення становить приблизно 45 500 років, що робить його найстарішим відомим прикладом фігуративного мистецтва у світі.
Печера Леанг Тедонгне є частиною більшої мережі подібних об’єктів на Сулавесі. У деяких із них були знайдені й інші артефакти, наприклад, відбитки рук, датовані віком понад 39 000 років. Це підтверджує, що перші мешканці цього регіону володіли розвиненими навичками зображення і, ймовірно, використовували мистецтво для передачі важливої інформації, ритуалів або символічних значень. Малюнок із Сулавесі стає ключовим свідченням ранніх проявів людської творчості і складного мислення.
Геркуланумські папіруси, що містять понад 1800 сувоїв, були карбонізовані під час виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери, що зробило їх єдиною бібліотекою, що збереглася з часів античності. Останні досягнення в рентгенівській технології дозволили вченим почати розшифровку цих сувоїв після тисячоліть мовчання. Тексти можуть дати безцінне розуміння, розкриваючи втрачені знання та історичні наративи, які залишалися в темряві протягом століть. Потенційні відкриття цих стародавніх документів можуть значно покращити наше розуміння класичної цивілізації та її інтелектуальної спадщини.
Ситуація наступна - після певного часу напруженої роботи, мені дали довгоочікувану відпустку, і я знову без звʼязку. Але.
Теоретично, в неділю, в мене буде вільний час. Можемо сходити в національний музей історії України (якщо вам буде цікаво), або зустрітись в якомусь закладі в Києві і побалакати про історію.
Ну і для привернення уваги - давньогрецький шолом. Якщо вам здається що він на щось схожий - ні, вам не здається, він саме так і виглядає. Бо в ті часи це був символ мужності та військової вдачі.
Теоретично, в неділю, в мене буде вільний час. Можемо сходити в національний музей історії України (якщо вам буде цікаво), або зустрітись в якомусь закладі в Києві і побалакати про історію.
Ну і для привернення уваги - давньогрецький шолом. Якщо вам здається що він на щось схожий - ні, вам не здається, він саме так і виглядає. Бо в ті часи це був символ мужності та військової вдачі.
Отже - неділя, 12:00 (+/- 10 хвилин) зустріч біля входу в Національний музей історії України. Тема відвідування - війна до історії. Орієнтовно дві години.
Потім по бажаною в бар.
Потім по бажаною в бар.
Так, група набрана, то встиг - той встиг. Я насправді не очікував шо стільки бажаючих буде
Якщо ви були на зустрічі, і у вас є бажання показати якесь фото з музею, чи задати додаткове питання, то ось це той самий пост для цього.
З побажань які я спробу врахувати:
робити переклад публікацій англійською мовою - складно але спробую;
публікувати перелік літератури, яку на мою думку варто прочитати - буду робити;
З побажань які я спробу врахувати:
робити переклад публікацій англійською мовою - складно але спробую;
публікувати перелік літератури, яку на мою думку варто прочитати - буду робити;
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Впевнений вам завжди було цікаво побачити як розчищають скамʼянілості. І ось чудове відео на прикладі риби з ряду сарганоподібних, віком близько 52 мільйонів років.
Скандинавське суспільство раннього середньовіччя значно відрізнялося від сусідніх культур, зокрема ширшими правами жінок. Вони могли не лише самостійно обирати собі чоловіка, але й подавати на розлучення, виступати відповідачем у суді, володіти майном, землею, вести господарство, керувати виробництвами та навіть брати участь в управлінні державою.
Це підтверджується численними археологічними знахідками, серед яких найкраще збережене поховання на найбільшому знайденому кораблі вікінгів – Озеберзькому кораблі, виявленому у 1904 році в Норвегії. За даними дендрохронологічного аналізу, його побудували приблизно у 820 році, а поховання відбулося близько 834 року. Усередині знайшли рештки двох жінок: одна з них, старша, ймовірно була знатною особою або жрицею, а друга, молодша, також мала високий статус. Разом із ними поховали віз із багатим різьбленням, три сани, жертовних тварин, текстиль, прикраси та безліч побутових речей. Це поховання підтверджує, що жінки у вікінгському суспільстві могли мати вагомий вплив, керувати людьми й володіти значними багатствами. Озеберзький корабель сьогодні зберігається в Музеї кораблів вікінгів в Осло і залишається чудовим прикладом суднобудування епохи.
В свою чергу скажу, що ви можете підтримати мене в моєму «суднобудівництву», бо як завжди на Донбасі, старі машини сипляться і в магають постійної уваги. Реквізити в закріпленій публікації.
Дякую що допомагаєте.
Це підтверджується численними археологічними знахідками, серед яких найкраще збережене поховання на найбільшому знайденому кораблі вікінгів – Озеберзькому кораблі, виявленому у 1904 році в Норвегії. За даними дендрохронологічного аналізу, його побудували приблизно у 820 році, а поховання відбулося близько 834 року. Усередині знайшли рештки двох жінок: одна з них, старша, ймовірно була знатною особою або жрицею, а друга, молодша, також мала високий статус. Разом із ними поховали віз із багатим різьбленням, три сани, жертовних тварин, текстиль, прикраси та безліч побутових речей. Це поховання підтверджує, що жінки у вікінгському суспільстві могли мати вагомий вплив, керувати людьми й володіти значними багатствами. Озеберзький корабель сьогодні зберігається в Музеї кораблів вікінгів в Осло і залишається чудовим прикладом суднобудування епохи.
В свою чергу скажу, що ви можете підтримати мене в моєму «суднобудівництву», бо як завжди на Донбасі, старі машини сипляться і в магають постійної уваги. Реквізити в закріпленій публікації.
Дякую що допомагаєте.