Поговоримо про середньовічне харчування.

Основою харчування середньовічної людини були злаки. Залежно від регіону доступність пшениці варіювалась, тому переважно бідні люди харчуватись ячменем і житом. Не будемо заглиблюватись у філософське розуміння харчування, яке будувалось на античному гуморизмі Гіппократа чи на дієтах.

Те, що їстиме людина дуже залежало від пори року та, що нам важко уявити, дня тижня. М'ясо могло бути в раціоні не більше чотирьох днів на тиждень, оскільки в середу, п'ятницю та суботу радили від нього відмовитись. І зрозуміло, що під час постів м'яса не вживали, надаючи перевагу рибі. Бідняки дуже рідко могли бачити в себе на столі свіже м'ясо та рибу, залежно від природних умов, натомість вживаючи засолене чи копчене. Овочі вживали залежно від сезону.

Є помилкове враження відсутності у середньовіччі спецій і соусів, що вся їжа була прісною. У середньовічних кухарів натомість був певний азарт до зарубіжних спецій та інгредієнтів, що одразу підвищувало статус страви. Соуси були абсолютно звичайною частиною страви: мигдалеве молоко, шафран, імбир і т. п. в стравах не викликало здивування. Особливістю середньовічної кухні є ще метод термічної обробки, при якому спочатку відварювали інгредієнт, а потім ще смажили. Нам би здались дуже дивними багато смакових поєднань солодкого, солоного чи гострого; наприклад, пиріг із рибою та фруктами.

Можливо хтось із наших читачів захоче повторити кілька звичайних середньовічних страв, тому лишаємо для вас посилання на сайт із фотографіями та рецептами страв.

#V_ХI_ст #ХI_XIV_ст #XIV_XVІ_ст

Нижче допису побачимо гравюри Пітера Брейгеля Старшого, датовані 1563 р. Перший твір має назву "Кухня гладких," а другий - "Кухня худих," що яскраво підкреслює майнове розшарування. Кімната з "гладкими" переповнена різноманітною їжею: пироги, птиця, сосиски, порося на рожні і т. д. Кожна людина в кімнаті щось їсть, п'є чи готує. У дверях бачимо бідняка, якого виганяють із дому. Натомість у "худих" є лише хліб, ріпа, устриці та сушена риба, яку намагаються хоч якось пом'якшити молотком. Туди зазирає гладкий чоловік, якого намагаються затримати хоч трішечки в домі. Також є ще кілька сенсів, які закладають у ці гравюри. Власне, не лише майнове розшарування, а й різницю між "гладкими" та "худими" роками, або між постом та карнавалом.

До цього згадаємо ще кілька цікавих і диких для багатьох сучасних людей середньовічних страв. При пості, коли не вживається м'ясо, а вам хочеться щось цікавеньке на стіл, англійська кулінарна книга XV ст. радить таку страву "високої" кухні, як фарширований шлунок дельфіна. Для приготування страви потрібно було взяти дельфіна, кров, жир, вівсянку, сіль, перець та імбир, перемішати це все разом, покласти у шлунок дельфіна, дати цьому варитись протягом довгого часу і згодом обсмажити. Після усіх приготувань його можна було класти на стіл.

Цікавими стравами є фарширований лебідь, одягнений назад у своє пір'я, популярна на Різдво голова свині та кокентріс (так називали половини тушки півня та порося, яких зшивали і запікали).

#V_ХI_ст #ХI_XIV_ст #XIV_XVІ_ст

Найкращий час для творення змін — сьогодні.
Бо освіта не чекає, а життя — тим паче.

Запрошуємо молодь долучитися до інтелектуального волонтерства та здобути досвід викладання із користю для українських школярів.

Програма «СтудМентор» від ГО «Навчай для України» — це програма волонтерства та розвитку, в якій українська молодь вивчає менторинг та застосовує його для викладання шкільних предметів у онлайні для дітей з прифронтових регіонів.

Умови участі:

📌 тобі від 18 років;
📌 ти маєш глибокі знання з одного зі шкільних предметів;
📌 готовий/а приділяти програмі 4+ години залученості на тиждень;

Формат:

📌 уроки з учнями відбуваються онлайн, двічі на тиждень, по 45 хвилин;
📌 один/а ментор/ка викладає для 1 або 2 груп учнів (одна група — до 3 дітей 5-11 класу);
📌 команда «Навчай для України» забезпечує менторів/ок усіма матеріалами для викладання та постійним супроводом вчителів із досвідом.

Долучитися до програми «СтудМентор» можна за посиланням: https://www.group-telegram.com/Stud_MentorBot

#історія

Сьогодні перестало битись серце професора Кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини НУ "ЛП", археолога княжої доби, доктора історичних наук Шеломенцева-Терського Святослава Володимировича (1962—2025).

Радий, що мав змогу навчатичь у нього.

Вічная Пам'ять!

Спіть спокійно, Професоре!

Тактика використання кобуксонів на полі бою, як вважається, полягала у тому, щоби таранити ворожі судна, порушуючи їхній стрій, та знищувати їх гарматним вогнем. Ця стратегія чудово себе проявила під час Імджинської війни.

"Кораблі-черепахи" відіграли ключову роль у цілому ряді морських баталій із японцями, завдяки яким Кореї вдалося переламати хід війни на свою користь і, зрештою, добитися остаточної перемоги.

Відео - фрагмент із художнього фільму "Битва за острів Хансан" (реж. Кім Ханмін), що демонструє участь кобуксонів у битві при Хансандо (1592 р.).

#XIV_XVІ_ст #XVI_XVIII_ст

Пропонуємо до прочитання нову публікацію на нашому сайті, у якій було проаналізовано релігійні традиції князівської династії Корецьких у період XVI — середини XVII ст., було простежено, які елементи духовної культури Корецьких лишалися незмінними, а які трансформувалися. Також у ній можете знайти характеристику звичних місць поховання князів Корецьких та їхню меценатську діяльність на користь православної і католицької церков. Тут також зосереджено увагу на моменті, коли трапилася конверсія Корецьких з православ’я на католицтво і проведено порівняння життєвих стратегій представників даного роду з іншими князівськими сім’ями.

Гарного вам прочитання та спокійного завершення цього вихідного дня!

#чорнила_історії #XVI_XVIII_ст