"Червоне весілля" як російська традиція або чому любі "угоди з росією не варті й паперу, на якому написані" (с) Бісмарк. Лише кілька прикладів, і було б добре, щоб хтось з американців це прочитав.
У 1471 році московський князь Іван III пообіцяв новгородцям зберегти їхні привілеї, якщо вони визнають його владу та відмовляться від союзу з Великим князівством Литовським. Однак, після перемоги над новгородцями в Шелонській битві, він наклав на місто величезну данину. Коли ж Новгород остаточно визнав московське правління, у 1478 році війська Івана III увійшли в місто, пограбували його, а частину жителів стратили або вислали у віддалені регіони Московії. Після цього тисячі новгородських бояр були вбиті, а їхні родини – виселені, аби стерти пам'ять про незалежний Новгород.
В 1570 вже Іван Грозний, виправдовуючи свої дії вигаданою зрадою новгородців, розпочав масову зачистку міста. Протягом декількох тижнів опричники катували і страчували тисячі жителів. Людей топили в річці Волхов, вбивали дітей на очах у батьків, жінок ґвалтували, а потім четвертували. Літописи свідчать про те, що кров текла вулицями міста, а кількість загиблих могла досягати десятків тисяч.
В 1920, коли Червона армія захопила Крим, командувач більшовицьких військ Михайло Фрунзе пообіцяв білогвардійцям Врангеля, що у випадку здачі їм буде гарантована безпека. Вони повірили, склали зброю, а потім їх масово арештували, розстріляли та втопили в Чорному морі. Всього було знищено до 50 тисяч осіб – військових, офіцерів, священників і просто "неблагонадійних" цивільних.
В 1968 у ніч проти 21 серпня 1968 року радянський Ан-24 запросив термінову аварійну посадку в празькому аеропорту "Рузине". Чехи надали дозвіл, а після посадки з літака висипали спецназівці, які миттєво захопили аеропорт і дозволили основним радянським військам висадитися безперешкодно. Під гарантії безпеки міністра оборони СРСР маршала Гречка на аеродром викликали командування чехословацької армії, яке одразу ж було заарештоване. Водночас у Празі радянські війська захопили урядові будівлі та викрали керівництво країни, перевізши його до Москви.
В 2014 російські генерали Богдановський, Картаполов і Євстратов надали українському командуванню гарантії безпеки для виходу з оточення під Іловайськом "зеленим коридором". Коли українські підрозділи почали вихід, їх атакували російські артилерія та танки, влаштувавши криваву бійню. Загинули сотні українських військових, серед яких були важко поранені, яких добивали пострілами в голову. Багатьох спалили в машинах, що горіли після влучань російських снарядів. Разом із ними загинули і російські військовополонені, яких українці везли для обміну.
В 2015 росіяни домовилися з українськими військовими про тимчасове припинення вогню для евакуації тіл своїх загиблих. Українці дотрималися слова, але росіяни використали це, щоб замінувати опорні конструкції будівлі, після чого підірвали її, вбивши тих, хто перебував усередині.
"Червоне весілля" як російська традиція або чому любі "угоди з росією не варті й паперу, на якому написані" (с) Бісмарк. Лише кілька прикладів, і було б добре, щоб хтось з американців це прочитав.
У 1471 році московський князь Іван III пообіцяв новгородцям зберегти їхні привілеї, якщо вони визнають його владу та відмовляться від союзу з Великим князівством Литовським. Однак, після перемоги над новгородцями в Шелонській битві, він наклав на місто величезну данину. Коли ж Новгород остаточно визнав московське правління, у 1478 році війська Івана III увійшли в місто, пограбували його, а частину жителів стратили або вислали у віддалені регіони Московії. Після цього тисячі новгородських бояр були вбиті, а їхні родини – виселені, аби стерти пам'ять про незалежний Новгород.
В 1570 вже Іван Грозний, виправдовуючи свої дії вигаданою зрадою новгородців, розпочав масову зачистку міста. Протягом декількох тижнів опричники катували і страчували тисячі жителів. Людей топили в річці Волхов, вбивали дітей на очах у батьків, жінок ґвалтували, а потім четвертували. Літописи свідчать про те, що кров текла вулицями міста, а кількість загиблих могла досягати десятків тисяч.
В 1920, коли Червона армія захопила Крим, командувач більшовицьких військ Михайло Фрунзе пообіцяв білогвардійцям Врангеля, що у випадку здачі їм буде гарантована безпека. Вони повірили, склали зброю, а потім їх масово арештували, розстріляли та втопили в Чорному морі. Всього було знищено до 50 тисяч осіб – військових, офіцерів, священників і просто "неблагонадійних" цивільних.
В 1968 у ніч проти 21 серпня 1968 року радянський Ан-24 запросив термінову аварійну посадку в празькому аеропорту "Рузине". Чехи надали дозвіл, а після посадки з літака висипали спецназівці, які миттєво захопили аеропорт і дозволили основним радянським військам висадитися безперешкодно. Під гарантії безпеки міністра оборони СРСР маршала Гречка на аеродром викликали командування чехословацької армії, яке одразу ж було заарештоване. Водночас у Празі радянські війська захопили урядові будівлі та викрали керівництво країни, перевізши його до Москви.
В 2014 російські генерали Богдановський, Картаполов і Євстратов надали українському командуванню гарантії безпеки для виходу з оточення під Іловайськом "зеленим коридором". Коли українські підрозділи почали вихід, їх атакували російські артилерія та танки, влаштувавши криваву бійню. Загинули сотні українських військових, серед яких були важко поранені, яких добивали пострілами в голову. Багатьох спалили в машинах, що горіли після влучань російських снарядів. Разом із ними загинули і російські військовополонені, яких українці везли для обміну.
В 2015 росіяни домовилися з українськими військовими про тимчасове припинення вогню для евакуації тіл своїх загиблих. Українці дотрималися слова, але росіяни використали це, щоб замінувати опорні конструкції будівлі, після чого підірвали її, вбивши тих, хто перебував усередині.
BY Марʼяна Безугла
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
What distinguishes the app from competitors is its use of what's known as channels: Public or private feeds of photos and videos that can be set up by one person or an organization. The channels have become popular with on-the-ground journalists, aid workers and Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy, who broadcasts on a Telegram channel. The channels can be followed by an unlimited number of people. Unlike Facebook, Twitter and other popular social networks, there is no advertising on Telegram and the flow of information is not driven by an algorithm. Despite Telegram's origins, its approach to users' security has privacy advocates worried. On Telegram’s website, it says that Pavel Durov “supports Telegram financially and ideologically while Nikolai (Duvov)’s input is technological.” Currently, the Telegram team is based in Dubai, having moved around from Berlin, London and Singapore after departing Russia. Meanwhile, the company which owns Telegram is registered in the British Virgin Islands. The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips. The original Telegram channel has expanded into a web of accounts for different locations, including specific pages made for individual Russian cities. There's also an English-language website, which states it is owned by the people who run the Telegram channels.
from ua
