🌹 Не памʼятаю, чи колись ще було таке, що я читала книжку і відчувала, що мене бачать — що мої думки хтось вихопив з голови і переніс на папір. Я здогадувалася, що так буде, і саме тому хотіла це почитати.
🌸Я часто люблю думати — а що, якби…? Яким було б життя, якби я зробила інакший вибір чи опинилася б в інакшій ситуації?
🌼 Донна Фрейтас перетворила цю думку на цілу книгу, де ми дізнаємося — а що, коли жінка, яка ніколи не хотіла дітей, раптом відчуває тиск з боку чоловіка, який колись теж казав, що їх не хоче, але раптом передумав? Яким буде шлюб, якщо вона зробить це? А якщо ні? Чи буде вона хорошою матірʼю? Чи буде він хорошим батьком? А якщо вона обере не відходити від своїх переконань? Ми бачимо девʼять життів Роуз, у яких події складаються по-різному, але деякі речі лишаються незмінними.
🌸 Ця книжка була такою, як я очікувала — тригерною, але дуже життєвою. Вона проїхалася по всіх моїх страхах, але попри все дала надію — можливо лишитися собою навіть під таким тиском, навіть у ситуаціях, де здається, що ти вже ніколи не зможеш бути сама. При цьому авторка не зайшла задалеко, адже я могла підкинути їй ще одне-два життя, де все пройшло не так гладко.
🌸 Моя головна критика цієї книги полягає в тому, що не було жодного життя, до Роуз лишається щаслива без дітей — своїх, чужих чи будь-яких. Я потім побачила, що цю книгу в основному за це й критикують, і тут не можу не погодитися, бо це була моя перша думка. Думаю, авторка трохи побоялася відступати далі. Так, нам показали 8 життя Роуз, де був аборт, але я б хотіла ще побачити Роуз, яка народила дитину і не відчула того щастя материнства — а це часто стається з жінками, які ту дитину хотіли і чекали.
🌸 Але я вважаю, що авторка нікому нічого не обіцяла. Вона написала тут своє бачення історії, і я лише хочу, щоб цю історію не маркетували неправильно. Це не допоможе тим, хто взагалі не бачить себе з дітьми чи в стосунках. Але може послати промінь надії тим жінкам, які бояться лишитися самі.
🥀 Дуже великий акцент в книзі йде саме на те, що шлюб і діти все не вирішують — є ще батьки, родичі, друзі, які будуть з тобою попри все. Навіть якщо не підтримає родина, можна знайти друзів, які будуть поруч. Якщо когось жахливо страшить ця самотність після стількох років шлюбу, авторка показує, що спроби його врятувати зрештою можуть виявитися марними, бо щось було не так із самого початку. Розділ із освідченням це показав і поставив для мене останній пазл у цій картині.
🥀Мене дуже зворушили стосунки Роуз із власною матірʼю та післямова авторки, після якої я ще довго ридала. Це нагадує цінувати те, що ти маєш, попри власне ставлення до материнства — цінувати любов своєї матері й те, що тобі дали. #omc_reviews
🌹 Не памʼятаю, чи колись ще було таке, що я читала книжку і відчувала, що мене бачать — що мої думки хтось вихопив з голови і переніс на папір. Я здогадувалася, що так буде, і саме тому хотіла це почитати.
🌸Я часто люблю думати — а що, якби…? Яким було б життя, якби я зробила інакший вибір чи опинилася б в інакшій ситуації?
🌼 Донна Фрейтас перетворила цю думку на цілу книгу, де ми дізнаємося — а що, коли жінка, яка ніколи не хотіла дітей, раптом відчуває тиск з боку чоловіка, який колись теж казав, що їх не хоче, але раптом передумав? Яким буде шлюб, якщо вона зробить це? А якщо ні? Чи буде вона хорошою матірʼю? Чи буде він хорошим батьком? А якщо вона обере не відходити від своїх переконань? Ми бачимо девʼять життів Роуз, у яких події складаються по-різному, але деякі речі лишаються незмінними.
🌸 Ця книжка була такою, як я очікувала — тригерною, але дуже життєвою. Вона проїхалася по всіх моїх страхах, але попри все дала надію — можливо лишитися собою навіть під таким тиском, навіть у ситуаціях, де здається, що ти вже ніколи не зможеш бути сама. При цьому авторка не зайшла задалеко, адже я могла підкинути їй ще одне-два життя, де все пройшло не так гладко.
🌸 Моя головна критика цієї книги полягає в тому, що не було жодного життя, до Роуз лишається щаслива без дітей — своїх, чужих чи будь-яких. Я потім побачила, що цю книгу в основному за це й критикують, і тут не можу не погодитися, бо це була моя перша думка. Думаю, авторка трохи побоялася відступати далі. Так, нам показали 8 життя Роуз, де був аборт, але я б хотіла ще побачити Роуз, яка народила дитину і не відчула того щастя материнства — а це часто стається з жінками, які ту дитину хотіли і чекали.
🌸 Але я вважаю, що авторка нікому нічого не обіцяла. Вона написала тут своє бачення історії, і я лише хочу, щоб цю історію не маркетували неправильно. Це не допоможе тим, хто взагалі не бачить себе з дітьми чи в стосунках. Але може послати промінь надії тим жінкам, які бояться лишитися самі.
🥀 Дуже великий акцент в книзі йде саме на те, що шлюб і діти все не вирішують — є ще батьки, родичі, друзі, які будуть з тобою попри все. Навіть якщо не підтримає родина, можна знайти друзів, які будуть поруч. Якщо когось жахливо страшить ця самотність після стількох років шлюбу, авторка показує, що спроби його врятувати зрештою можуть виявитися марними, бо щось було не так із самого початку. Розділ із освідченням це показав і поставив для мене останній пазл у цій картині.
🥀Мене дуже зворушили стосунки Роуз із власною матірʼю та післямова авторки, після якої я ще довго ридала. Це нагадує цінувати те, що ти маєш, попри власне ставлення до материнства — цінувати любов своєї матері й те, що тобі дали. #omc_reviews
"Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety. "For Telegram, accountability has always been a problem, which is why it was so popular even before the full-scale war with far-right extremists and terrorists from all over the world," she told AFP from her safe house outside the Ukrainian capital. At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup. Telegram, which does little policing of its content, has also became a hub for Russian propaganda and misinformation. Many pro-Kremlin channels have become popular, alongside accounts of journalists and other independent observers. In the past, it was noticed that through bulk SMSes, investors were induced to invest in or purchase the stocks of certain listed companies.
from ua