Той, хто колись тримав у руках чи бачив за склом кириличний рукопис, міг помітити, що сторінки у ньому нумеровані в дивний спосіб. Замість арабських цифр, (0, 1, 2, ...9) якими ми звикли користуватися, у пам'ятках слов'янської писемності нумерування ведеться буквами. Але як?
Арабська система числення (яку насправді винайшли в Індії) прийшла до Європи біля IX-го століття. А навіть коли прийшла, то застосовувати її масово почали пізніше. До XIX століття на територіях Україні цілком нормальним вважалося використовувати кириличну систему числення.
На практиці це працювало дуже просто. Буквам по порядку присвоювалося числове значення: ·а· була 1; ·в· була 2; ·о· була 70; ·р· була 100 тощо.
Важливо зрозуміти: це НЕ позиційна система числення.Тобто, місце, на якому стоїть символ у числі НЕ несе значення. Арабська система — позиційна, тобто цифра 1 в залежності від своєї позиції може означати одиницю, десяток, сотню, тисячу тощо. Скажімо, у числі 21 цифра 1 несе за собою числове значення "один", а от у числі 135 цифра 1 несе значення "сто". У кириличній системі такого не було. Кожен символ мав лише одне значення. ·з· завжди позначала "сім". Хоч ти десять раз напиши ·з·, ти все одно матимеш просто десять сімок, а не "сім мільярдів сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім".
Щоб відрізняти букви-числа від букв-букв, над ними ставили титли і оточували їх крапочками: ·ã· = 1. Для позначення тисяч і вищих чисел часто використовували додаткові значки перед або довкола букви. Наприклад, ·҂а· =1000, ·Ⓐ· = 10000.
Відповідно: ·҂ацпд· = 1984 ·це· = 905 ·ѯѳ· = 69
То чому ж, повертаючись то заголовку, якщо може існувати цифра ·Г·, не може існувати цифри ·Б·?
Річ у тім, що кирилична система числення злизана з грецької системи (в принципі, так само як і вся кирилиця). Вона працювала за таким же принципом: кожна буква мала своє чисельне значення. ε = 5, σ = 200 тощо. Але річ у тім, що в грецькій абетці (увага) не було букви Б. Тобто буквально — у старогрецькій мові не існувало звука /Б/, а був лише /Β/. У слов'ян, однак, були обидва звуки, а відтак — обидві літери. Але замість того, щоб надати букві Б чисельне значення, слов'янські писарі вирішили дотриматися грецької традиції та зберегти відповідність.
Через це кирилична система числення не має ні цифри Б, ні Ж, ні Ч, ні Ш, ні деяких інших, а зате зберігає близькість і взаємозрозумілість із архіважливою на свій час грецькою писемністю. Мені здається, айтішники називають це "форк із підтримкою легасі-коду" чи якось так.
Той, хто колись тримав у руках чи бачив за склом кириличний рукопис, міг помітити, що сторінки у ньому нумеровані в дивний спосіб. Замість арабських цифр, (0, 1, 2, ...9) якими ми звикли користуватися, у пам'ятках слов'янської писемності нумерування ведеться буквами. Але як?
Арабська система числення (яку насправді винайшли в Індії) прийшла до Європи біля IX-го століття. А навіть коли прийшла, то застосовувати її масово почали пізніше. До XIX століття на територіях Україні цілком нормальним вважалося використовувати кириличну систему числення.
На практиці це працювало дуже просто. Буквам по порядку присвоювалося числове значення: ·а· була 1; ·в· була 2; ·о· була 70; ·р· була 100 тощо.
Важливо зрозуміти: це НЕ позиційна система числення.Тобто, місце, на якому стоїть символ у числі НЕ несе значення. Арабська система — позиційна, тобто цифра 1 в залежності від своєї позиції може означати одиницю, десяток, сотню, тисячу тощо. Скажімо, у числі 21 цифра 1 несе за собою числове значення "один", а от у числі 135 цифра 1 несе значення "сто". У кириличній системі такого не було. Кожен символ мав лише одне значення. ·з· завжди позначала "сім". Хоч ти десять раз напиши ·з·, ти все одно матимеш просто десять сімок, а не "сім мільярдів сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім".
Щоб відрізняти букви-числа від букв-букв, над ними ставили титли і оточували їх крапочками: ·ã· = 1. Для позначення тисяч і вищих чисел часто використовували додаткові значки перед або довкола букви. Наприклад, ·҂а· =1000, ·Ⓐ· = 10000.
Відповідно: ·҂ацпд· = 1984 ·це· = 905 ·ѯѳ· = 69
То чому ж, повертаючись то заголовку, якщо може існувати цифра ·Г·, не може існувати цифри ·Б·?
Річ у тім, що кирилична система числення злизана з грецької системи (в принципі, так само як і вся кирилиця). Вона працювала за таким же принципом: кожна буква мала своє чисельне значення. ε = 5, σ = 200 тощо. Але річ у тім, що в грецькій абетці (увага) не було букви Б. Тобто буквально — у старогрецькій мові не існувало звука /Б/, а був лише /Β/. У слов'ян, однак, були обидва звуки, а відтак — обидві літери. Але замість того, щоб надати букві Б чисельне значення, слов'янські писарі вирішили дотриматися грецької традиції та зберегти відповідність.
Через це кирилична система числення не має ні цифри Б, ні Ж, ні Ч, ні Ш, ні деяких інших, а зате зберігає близькість і взаємозрозумілість із архіважливою на свій час грецькою писемністю. Мені здається, айтішники називають це "форк із підтримкою легасі-коду" чи якось так.
BY покруч
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
There was another possible development: Reuters also reported that Ukraine said that Belarus could soon join the invasion of Ukraine. However, the AFP, citing a Pentagon official, said the U.S. hasn’t yet seen evidence that Belarusian troops are in Ukraine. Oleksandra Matviichuk, a Kyiv-based lawyer and head of the Center for Civil Liberties, called Durov’s position "very weak," and urged concrete improvements. Apparently upbeat developments in Russia's discussions with Ukraine helped at least temporarily send investors back into risk assets. Russian President Vladimir Putin said during a meeting with his Belarusian counterpart Alexander Lukashenko that there were "certain positive developments" occurring in the talks with Ukraine, according to a transcript of their meeting. Putin added that discussions were happening "almost on a daily basis." Messages are not fully encrypted by default. That means the company could, in theory, access the content of the messages, or be forced to hand over the data at the request of a government. Meanwhile, a completely redesigned attachment menu appears when sending multiple photos or vides. Users can tap "X selected" (X being the number of items) at the top of the panel to preview how the album will look in the chat when it's sent, as well as rearrange or remove selected media.
from ua
