Як змінювалась українська економіка у 2024 році?

⚡️ У цей четвер, 16 січня о 17:00, проводимо підсумкову подію про найважливіше в економіці країни за рік.

З початку повномасштабного вторгнення ми щомісяця моніторимо стан української економіки у різних секторах.

На події ми представимо зведений огляд економічних трендів, від бюджету та інфляції до енергетики та експорту.

👤 До дискусії доєднається заступник Міністра економіки Андрій Телюпа.

🔗 Приєднуйтесь за посиланням (коротка реєстрація).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Цього тижня Метінвест призупинив роботу Покровської вугільної групи

Компанія планує покрити дефіцит вугілля, необхідного для виплавки сталі, з власних шахт у США.

🏭 Нагадаємо, що шахтоуправління «Покровське» 一 це найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні, яке необхідне для виплавки сталі. Більше про це писали тут.

Яким був цей рік для української металургії?

За 2024 рік виробництво основних видів металопродукції зросло на 18-23%. Україна виробила 7,09 млн тонн чавуну (+18% до минулого року), 7,58 млн тонн сталі (+22%) та 6,22 млн тонн прокату (+16%).

💰 Експорт залізної руди за рік склав 33,7 млн т на загальну суму $2,8 млрд.

У грудні 2024 року Україна збільшила місячний експорт залізної руди до рекордного рівня з початку повномасштабної війни 一 3,45 млн т.

У наступному році очікується, що виробництво сталі в Україні в 2025 році впаде на 9% до 6,8 млн т.

Ключовими ринковими ризиками на 2025 рік є продовження військових дій, зниження цін на світових ринках, посилення захисних квот ЄС і необхідність імпорту коксівного вугілля.

👉 Детальніше про #підсумки_року будемо сьогодні говорити о 17:00. Приєднуйтесь за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📦 Чи треба оподатковувати посилки з-за кордону?

/готуємося зірвати джекпот по клоунам/

Учора до Ради подали законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону.

Проєкт передбачає оподаткування ПДВ (20%) всіх посилок з-за кордону, незалежно від вартості. Ввізне мито з них буде справлятися лише у разі, якщо вартість товарів перевищує €150.

Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами вартістю до €45, якщо їх надсилають фізичні особи без будь-якої оплати та комерційної мети.

👉 Чому це непопулярний, але необхідний крок пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«Безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок 一 це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Алі і Тему це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника Росії.

«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців».

Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки 一 нехай конкурують.

«Але ж імпорт стане дорожчим».

Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії?

У нас епічний торговий дефіцит через війну, та її наслідки. Він компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс.

Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70-80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.

Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?

Взагалі, предмет цієї дискусії 一 один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.

Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту 一 Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців.

У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло €6,3 млрд в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі.

І ми, у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років 一 не вважаю допустимим».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що експортувала Україна в 2024 році?

Продовжуємо #підсумки_року з нашого огляду

У 2024 році експорт товарів зріс на 15% до $41,7 млрд.​

🌾 Агроекспорт склав половину загального обсягу — $20,9 млрд (50% експортної виручки).

🏭 Гірничо-металургійний комплекс склав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість — $3,7 млрд (9%), машинобудування — $3,6 млрд (9%).​

Експорт цукру в 2024 році досяг 750 тис. т ($420 млн). Це найвищий показник з 1997 року, коли почали вести статистику.​

🚢 Водночас загальний імпорт у 2024 році зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд.

Основними імпортними товарами минулого року були нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дронів – 1,1 млрд (2%).​

Інфографіка: огляд ЦЕС ($ млрд).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Як українська енергетика пройшла 2024 рік?

У 2024 році Україна втратила понад 10 ГВт — більше половини від пікової потреби взимку — генеруючих потужностей внаслідок 13 масштабних російських атак.

📊 Загальний чистий імпорт електроенергії у 2024 році перевищив 4 ТВт·год. Це вдесятеро більше за показник 2023 року.

Комерційний імпорт сягнув 4,4 ТВт·год ($670 млн), тоді як комерційний експорт був у 12,7 разів меншим 一 348 ГВт·год ($81 млн).​

Також у 2024 році затвердили Стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року та, за словами міністра енергетики Галущенка, запустили сотні мегават нових потужностей. Проте це компенсує лише незначну частку зруйнованих енергообʼєктів.​

🫣 Водночас, з офіційної інформації Укренерго, опублікованої заступником голови Комітету з питань фінансів нардепом Ярославом Железняком, випливає, що з обіцяного президентом гігавату розподіленої генерації у 2024 році збудували лише трохи більше 10% (104 МВт).

Графік: Трекер економіки.

#підсумки_року

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2024 році Україна імпортувала дронів на понад $1 млрд. Безпілотні літальні апарати увійшли у топ-10 імпортованих товарів.

👉 Абсолютну більшість з дронів (92%) було імпортовано з Китаю. 

Нагадаємо, що у 2024 році імпорт зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд. 

Основні імпортні товари минулого року:

▪️ нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (9,6%), 
▪️ легкові автомобілі – $4,4 млрд (6,2%), 
▪️ полімери та пластмаси – $2,85 млрд (4,0%), 
▪️ лікарські засоби – $2,0 млрд (2,8%), 
▪️ мобільні телефони – $1,3 млрд (1,8%) та добрива – 1,2 млрд (1,7%).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚭 Сьогодні пішов сьомий тиждень, як Президент не підписує ухвалений Радою Закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Закон передбачає підвищення ставки акцизного податку на нікотинові вироби, прив’язує ставки до курсу євро, та запроваджує додаткові заходи протидії нелегальній торгівлі алкоголем і тютюном в інтернеті.

Далі коментар від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Навіть незважаючи на пільгу для ТВЕНів («айкосів»), яку протягнули тютюнові лобісти, підвищення акцизів на нікотинові вироби має принести до бюджету лише цьогоріч 8-10 млрд грн.

💸 Відтак, бюджет уже недоотримав близько півмільярда гривень, які могли бути спрямовані на забезпечення армії. А нижчі ціни на цигарки збергіають їх доступнішими для курців, що завдає шкоди здоров’ю українців та збільшує майбутні видатки на охорону здоров’я.

До речі, у грудні, під час шостого перегляду програми з Україною, МВФ зазначив, що поступове наближення акцизів до мінімального рівня євродиректив і, зокрема, імплементація законопроєкту 11090 з початку 2025 року є найвищим пріоритетом.

👉 Зазвичай важливі закони «зависають» на підписі Президента, якщо той не довіряє тексту ухваленого закону, вбачаючи там чийсь прихований інтерес, незважаючи на попередні узгодження та голосування за закон в т.ч. фракцією Слуга Народу.

Однак у даному випадку маємо зовсім унікальну ситуацію, коли і бізнес-асоціації, і профільні економісти, і експерти з охорони здоров’я, і МВФ 一 підтримали закон, «корупційних тем» у ньому ніхто не знайшов, але закон продовжує лежати десь у шухляді, а бюджет 一 втрачати десятки мільйонів грн щодня».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Трамп заморозив зовнішню допомогу США на три місяці, щоб перевірити їхню «відповідність цілям політики»

Як пише Associated Press, поки незрозуміло, якого обсягу допомоги спочатку торкнеться указ, оскільки кошти на фінансування багатьох програм уже виділені Конгресом, і вони мають бути витрачені.

💸 Нагадаємо, що США займають третє місце за обсягом фінансування українського бюджету у 2024 році 一 $8,3 млрд. Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземного фінансування (2022 рік 一 $31,1 млрд, 2023-ий 一 $42,7 млрд).

👉 Найбільшим фінансовим донором на якого спиратиметься Україна у 2025 році і далі залишається ЄС. Щоб кошти надходили вчасно уряд має показувати прогрес у реформах, що далеко не завжди вдається.

Більше про «гроші в обмін на реформи» запрошуємо поговорити 30 січня о 15:00 у Києві та в онлайні.

Це спільний захід ЦЕС з колегами з консорціуму RRR4U.

🔗 Деталі та реєстрація за посиланням.

Графік: Трекер економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Усі європейські країни мають витрачати на оборону стільки, скільки справді потрібно. Якщо треба 5% ВВП – отже це 5%, 一 сказав Зеленський на економічному форумі в Давосі

На інфографіці дані, скільки країни НАТО витрачають у ВВП на оборону станом на 2023 рік. 

💰 Як повідомляли раніше в Міністерстві фінансів, у 2025 році Україна планує витратити на безпеку і оборону 26,3% від прогнозованого ВВП або 2,2 трлн грн. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

😔 Бізнес входить у 2025 рік з негативними очікуваннями

Від початку повномасштабного вторгнення ми щомісяця відслідковуємо ділові очікування за опитуваннями НБУ.

📉 Найгірший рівень настроїв за час повномасштабного вторгнення фіксувався у січні 2023 року (37,5, коли нейтральний рівень — 50).

У 2024 році найбільш песимістичним бізнес був у січні — 41 пункт. У квітні очікування сягнули найвищого за рік та за весь час повномасштабки рівня у 52,3 пункти.

📌 На кінець 2024 року у грудні бізнес-очікування впали до 45,9. Безпекова ситуація та збільшення обстрілів енергооб’єктів мають найбільш негативний вплив.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

#підсумки_року

Графік: зведений огляд економіки за рік.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ підвищив ставку — найголовніше з релізу

НБУ підняв ключову ставку на один відсотковий пункт 一 до 14,5%, щоб стримати інфляцію.

👇 Про що йдеться у релізі: 

🧮 У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% р/р, що перевищило жовтневий прогноз НБУ, насамперед через дію тимчасових чинників (зокрема гірші минулорічні врожаї). 

Перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу. Це зумовлює й зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень. 

Підвищення облікової ставки допоможе забезпечити належний захист гривневих заощаджень від інфляції та підтримати інтерес населення до гривневих активів. Це сприятиме зниженню тиску на валютний ринок та ціни. 

🏦 Разом з обліковою ставкою на 1 в. п. підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування – до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно.

📈 НБУ прогнозує й подальше підвищення облікової ставки для стримування інфляції та повернення до цілі 5% – у 2026 році.

📌 Детальніше 一 у релізі НБУ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Економічний форум в Давосі розділився на два світи: війна в Україні та штучний інтелект

Насправді ці теми є ключовими в Давосі вже другий рік поспіль. Початок форуму відбувся в один день з інавгурацією Трампа. Тому політичні лідери, економісти та бізнес обговорювали зміни, які Трамп принесе для класичного демократичного світу. 

👉 Про що ще говорять на форумі передає «з полів» директор ЦЕС Гліб Вишлінський:

🪖 Європі треба рухатись швидше. Йдеться про збільшення фінансування в сектор оборони та створення єдиного європейського ринку капіталу. Американська економіка значно випереджає європейську завдяки масштабним інвестиціям у новітні технології. 

🇪🇺 ЄС може виграти від анонсованих США тарифів на імпорт товарів з Мексики, Канади та Китаю Після попереднього президентства Трампа частка Китаю у торгівлі з США істотно скоротилась з 20+% до менше ніж 15%. ЄС вже тоді вийшов на друге місце серед торговельних партнерів.

Попри те, що з економічної точки зору Мексика залишається логічним вибором для виробництва через географічну близькість і угоду про вільну торгівлю зі США, нові тарифні обмеження можуть змусити бізнес переглянути свої ланцюги постачання. 

🤖 Штучний інтелект. ШІ вже збільшує продуктивність праці в американській економіці. Тоді як Європа відстає у впровадженні ШІ через надмірну регуляцію та уповільнені реформи. Загалом на вулицях Давосу помітно витіснення ІТ-бізнесом будь-яких інших бізнесів. Підприємствам потрібно адаптуватися і дивитися, які технології можуть зробити їх більш конкурентно здатними.

🇺🇦 Додамо, що для української делегації, завдяки прогарантованому фінансуванню бюджету на наступний рік, відкрилось вікно для домовленостей з іноземним бізнесом. 

Так, українська група ДТЕК та данська Vestas, провідний світовий виробник вітрових турбін підписали угоду щодо будівництва другої черги Тилігульської вітроелектростанції. 

🎧 Слухайте більше про це у подкасті «Що з економікою?», який вийде вже цієї суботи на наших подкаст-платформах.   

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

🎰 Скільки податків сплачують онлайн-казино?

У рамках співпраці з Податковим комітетом Верховної Ради продовжуємо моніторити і досліджувати ринок азартних ігор.

💸 Минулоріч українці поповнили рахунки у онлайн-казино (білий сегмент) на майже 159 млрд грн. 

При цьому індустрія азартних ігор сплатила до бюджету 17 млрд грн податків (проти 10,4 млрд у 2023 та смішних 205 млн у 2021).

Це багато, чи мало?

Співвідношення податків до поповнень близько 10%, але значна частина поповнень виплачується гравцям у вигляді виграшів, або повернень. 

Частка доходу операторів азартних ігор після виплат (gross gaming revenue), яка йде на сплату податків, минулоріч склала близько 38% (див графік).

Це можна було б вважати гарним показником, однак є декілька проблем:

🔻 Податкове навантаження дуже нерівномірне. Лідери ринку подекуди сплачують вдвічі менше, аніж їхні конкуренти. Азартні ігри 一 не та галузь, де такі розбіжності можуть бути природними.

🔻 Ми бачимо масове залучення нових гравців до деяких онлайн-казино з низькими податками через оголошення на тіньових сайтах з пошуку роботи. Так, їм платять за те, щоб вони робили ставки! У деяких випадках це може бути звичайне шахрайство, але також є ймовірність, що таких гравців використовують як дропів для відмивання чи переказу коштів.

🔻 У другій половині 2024-го з’явилися тренди на:

▪️ зниження податкового навантаження, 
▪️ зростання повернень грошей з гральних рахунків. 

Хоча формально всі виплати гравцям підлягають оподаткуванню ПДФО та ВЗ, оператори ринку відстоюють у судах позицію, що оподатковуватися мають лише суми виграшів.

✍️ Навести з цим лад можна, запровадивши нарешті багатостраждальну систему онлайн-моніторингу, та внісши одночасно зміни до податкового законодавства. Але це вже окрема історія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Минулого року інфляція перетнула прогнози і пришвидшилась до 12% у грудні

Тож НБУ підняв облікову ставку до 14,5%. 

🛒 Більшість з вас певно знають, що інфляція 一 це зростання цін. А чи думали колись про те, як її рахуюють? 

Отже, коротко розповідаємо:

▪️ Розрахунок індексу споживчої інфляції базується на зміні цін певного споживчого набору, що включає понад 300 найменувань товарів і послуг, таких як харчі, одяг, житло, транспорт тощо.

▪️ Кожна позиція має свою вагу у загальному розрахунку, залежно від того, скільки грошей українці витрачають на певні товари та послуги.

▪️ Найбільшу частку у кошику розрахунку індексу займають продукти харчування (41%), транспорт (10%), комунальні послуги (9%), алкоголь і тютюн (8%). 

▪️ Серед окремих товарів найбільшу частку мають ліки (4,3%), цигарки (3,8%), пальне для автомобілів (3,5%) і власне самі автомобілі (3,3%), хліб (3,0%) та свинина (2,9%).

▪️ Найменшу вагу в індексі мають дитяче домашнє взуття (0,004%), послуги з перевезення речей (0,008%) та дівчачі блузки (0,008%) 👚

💻 Ці дані щомісяця публікує Державна служба статистики, а також їх можна переглядати на сайті Національного банку України.

Інфографіка: інтерактивна теплокарта з нашого Трекеру економіки, де можна відслідкувати зміни. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram