Асоціація родин захисників «Азовсталі» ✔

❤️‍🩹📃Закликаємо підтримати петицію щодо перейменування вулиці Озерна у Києві на вулицю Олександра Гряника

Асоціація родин захисників «Азовсталі» звертається до небайдужих українців підтримати петицію щодо перейменування вулиці Озерна на столичній Оболоні на честь бійця ОЗСП «Азов» Олександра Гряника. Назва вулиці несе в собі насправді набагато більше, аніж суто географічне положення. До того ж у Києві існує дві вулиці з назвою Озерна. Одна з них – на столичній Оболоні, в районі, де провів своє дитинство і вільне від війни з росією життя Олександр Гряник.

Його відрізняла несамовита відданість та любов до своєї країни. Сашко вважав своїм прямим обов‘язком захищати Батьківщину від ворожих посягань. Він пройшов усю Революцію Гідності, а у 2016 році став на захист нашої держави у складі полку «Азов», був ветераном АТО. На початку лютого 2022 року в нього закінчився контракт і Олександр вирішив взяти паузу в службі, повернувся з Маріуполя в рідне місто і планував пожити звичайним цивільним життям. Але 24 лютого, щойно почувши про початок повномасштабного вторгнення, взяв свій рюкзак, обійняв батьків та добровільно відправився захищати Україну знову.

Олександр обороняв Київщину у тяжких боях в Бучі, Ірпені, Гостомелі. Після цього дізнався про тяжке становище в Маріуполі, будь-якими шляхами намагався потрапити у вже оточене з трьох сторін місто, щоб допомогти маріупольцям і своїм побратимам. Йому запропонували 28 березня полетіти туди на гвинтокрилі, щоб доставити в оточене місто амуніцію, продовольство, медикаменти, зброю та щоб мати змогу допомогти у боях. Хоча Олександр чітко був проінформований командуванням, що, скоріш за все, це квиток в один кінець, що це дуже ризикована операція, він без зайвих вагань погодився. Він вважав, що це єдине правильне рішення, яке тільки може бути, – летіти на допомогу побратимам.

Під час прориву на «Азовсталь» Олександр Гряник отримав важке поранення, але відмовився від евакуації, віддавши своє місце в гелікоптері цивільним. Олександр понад місяць героїчно захищав Маріуполь та завод «Азовсталь».

8 травня 2022 року Олександр Гряник трагічно загинув від авіаудару на заводі «Азовсталь» у віці 28 років. Поховати його вдалося лише через 8 місяців у рідному Києві.

Сьогодні важливо закарбовувати пам’ять про наших полеглих воїнів у віки. Тому ми продовжуємо боротьбу, аби одна з вулиць Києва мала ім'я Олександра Гряника.

Підписатись під петицією можуть усі українці, не лише кияни. Якщо ви закордоном: увімкніть VPN, відмітьте місцеположення Україна і голосуйте теж. Це кілька хвилин вашого часу заради пам’яті про воїна, який віддав за вас своє життя!

🔗 https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13303

@AzovstalFamilies

www.group-telegram.com/us/AzovstalFamilies.com/3196

7.7K viewsDec 17 at 14:06

❤️‍🩹📃Закликаємо підтримати петицію щодо перейменування вулиці Озерна у Києві на вулицю Олександра Гряника

Асоціація родин захисників «Азовсталі» звертається до небайдужих українців підтримати петицію щодо перейменування вулиці Озерна на столичній Оболоні на честь бійця ОЗСП «Азов» Олександра Гряника. Назва вулиці несе в собі насправді набагато більше, аніж суто географічне положення. До того ж у Києві існує дві вулиці з назвою Озерна. Одна з них – на столичній Оболоні, в районі, де провів своє дитинство і вільне від війни з росією життя Олександр Гряник.

Його відрізняла несамовита відданість та любов до своєї країни. Сашко вважав своїм прямим обов‘язком захищати Батьківщину від ворожих посягань. Він пройшов усю Революцію Гідності, а у 2016 році став на захист нашої держави у складі полку «Азов», був ветераном АТО. На початку лютого 2022 року в нього закінчився контракт і Олександр вирішив взяти паузу в службі, повернувся з Маріуполя в рідне місто і планував пожити звичайним цивільним життям. Але 24 лютого, щойно почувши про початок повномасштабного вторгнення, взяв свій рюкзак, обійняв батьків та добровільно відправився захищати Україну знову.

Олександр обороняв Київщину у тяжких боях в Бучі, Ірпені, Гостомелі. Після цього дізнався про тяжке становище в Маріуполі, будь-якими шляхами намагався потрапити у вже оточене з трьох сторін місто, щоб допомогти маріупольцям і своїм побратимам. Йому запропонували 28 березня полетіти туди на гвинтокрилі, щоб доставити в оточене місто амуніцію, продовольство, медикаменти, зброю та щоб мати змогу допомогти у боях. Хоча Олександр чітко був проінформований командуванням, що, скоріш за все, це квиток в один кінець, що це дуже ризикована операція, він без зайвих вагань погодився. Він вважав, що це єдине правильне рішення, яке тільки може бути, – летіти на допомогу побратимам.

Під час прориву на «Азовсталь» Олександр Гряник отримав важке поранення, але відмовився від евакуації, віддавши своє місце в гелікоптері цивільним. Олександр понад місяць героїчно захищав Маріуполь та завод «Азовсталь».

8 травня 2022 року Олександр Гряник трагічно загинув від авіаудару на заводі «Азовсталь» у віці 28 років. Поховати його вдалося лише через 8 місяців у рідному Києві.

Сьогодні важливо закарбовувати пам’ять про наших полеглих воїнів у віки. Тому ми продовжуємо боротьбу, аби одна з вулиць Києва мала ім'я Олександра Гряника.

Підписатись під петицією можуть усі українці, не лише кияни. Якщо ви закордоном: увімкніть VPN, відмітьте місцеположення Україна і голосуйте теж. Це кілька хвилин вашого часу заради пам’яті про воїна, який віддав за вас своє життя!

🔗 https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13303

@AzovstalFamilies

BY Асоціація родин захисників «Азовсталі»