#оффтоп

Поясню мою сьогоднішню відсутність. Цілий день був зайнятий, паралельно писав першу частину досить цікавої розповіді, назву поки що не придумав

Суть проста: у Заліссі після того як Варта, Скіф та Ріхтер покидають його, починаються вбивства. Хтось або щось вбиває сталкерів, чітким ударом гострого предмету у сердце. Кількість жертв за тиждень досягла 4 людей

Батя просить сталкера на псевдо "Опер" розібратися у цій справі, зважаючи на його минуле,а саме його роботу у поліції до приходу у Зону

Очікуйте, діліться думками чи буде вам це цікаво

#Оповіді

Різдвяна ніч

У зоні Різдво святкується,як і на великій землі, проте звичайно з місцевими особливостями. Сталкери купляють горілку, гуртуються біля вогнищ, купляють якісну та дефіцитну їжу, і вже під вечір усі вони збираються біля вогнищ на своїх "стоянках" щоб погрітися і зустріти Різдво. Зазвичай це все супроводжується вживанням раніше закупленого алкоголя, під смачну їжу,а також співи під гітару

Перс сидів на невеликій галявині неподалік від "стоянки" сталкерів, біля багаття, випиваючи гарний, звичайно по міркам Зони коньяк,іноді підкидаючи у багаття маленькі сухі гілочки які заздалегідь приготував. Він раніше любив це свято, дуже радів коли збиралося багато Сталкерів,усі спілкувалися, жартували і святкували

Однак рік тому саме на Різдво загинув його напарник,та найкращій друг "Спартак",з яким той прийшов у зону. Вони тоді йшли як раз на Залісся, однак вже на підході до села натрапили на кровососа і Спартак ціною свого життя врятував Перса,а того тяжко пораненого випадково знайшов патруль Сталкерів з села,і притяг на собі до Залісся

Усі ці спогади прокручувалися у голові Перса поки він робив черговий ковток коньяку. Той був настільки "свіжий" що Персу довелося зажмурити очі очікуючи поки цей ефект пройде. І от коли через декілька секунд йому стало легше він відкрив очі і побачив як перед ним,на камені сидить Спартак і дивиться на нього

Перс почав протирати обличчя, бити собі ляпаси, намагаючись як йому здавалося прокинутися,бо що ж це,як не сон, проте нічого не змінювалося. Спартак почав посміхатися дивлячись на його невдалі спроби

- що таке? Невже привида побачив? - розсміявся той

- ти..ти мертвий - тремтячим голосом відповів Перс намагаючись у голові прокрутити можливі варіанти того що зараз відбувається з ним

- Це ти точно підмітив. Я помер на тому полі, біля села рік тому,до речі дякую що тіло поховали достойно

Перс досі відчував як мурашки бігали по його шкіри,а холодний від зимового вітру піт сходив з його обличчя

- Тоді чому я тебе бачу? - вже більш спокійно спитав він, намагаючись прийти до тями

- Забув де знаходишся? Тут тобі не велика земля, тут іноді такі чари побачити можна.. гаразд ближче до суті. Часу в нас небагато, проте поговорити встигнемо. Пригостиш? - він показав на пляшку з коньяком

- ти ж знаєш який це шмурдяк - відповів Перс простягаючи товаришу пляшку

Перс випив ковток коньяку і притиснувши лікоть до носа зробив вдих і повернув пляшку Спартаку

- І не таке пили, коли виводили перші рентгени, забув?

Перс вперше почав сміятися і страх який ще пів хвилини тому змушував його сердце битися наче навіжене, зовсім зник

- Звичайно пам'ятаю, молоді ми тоді були, організм міг витримати і не таке - Перс зробив ще один ковток і поставив пляшку поряд

- А пам'ятаєш перші "ходки"? Як ми так само як зараз сиділи біля багаття, придумували що будемо робити на наступний день і як розповісти баті про те що ми ходили на смітник

Вони почали синхронно реготати мов навіжені поки вітер все сильніше роздмухував багаття а гілочки у ньому тріщали під дією вогню. Однак в один момент Перс поступово перестав сміятися і змінився у обличчі

- А як там, друже? - холоднокровно спитав він

Спартак також перестав сміятися і подивився на свого товариша, після чого опустив очі на багаття, протягнувши руки до нього, щоб зігрітися

- Добре. Ні тобі аномалій,ні мутантів,ні відморозків різних.. якось отак

Перс знову взяв пляшку і зробив ковток коньяку дивлячись на багаття з холодним поглядом

- Я не хотів, щоб тоді на полі все так сталося, той кровосос відкинув мене,я впав і втратив свідомість

Спартак лише посміхнувся і знову опустив погляд на багаття

- я ніколи не тримав зла на тебе,ти тоді зробив усе що міг..він коли тебе відкинув,за мене взявся. Два набої з рушниці в обличчя витримав і на мене накинувся. Пика уся роздерта, пошматована, кров тече,а воно все одно рухається наче нічого не відчуває. Розідрав мені бочину,я кров'ю стік,з останніх сил кинув йому сокиру в обличчя

- ця сокира його і вбила... мені сталкери розповідали

Друга частина

Перс подивився на небо на якому вже сходило сонечко, поступово освітлюючи дерева навколо

- Світанок..

Спартак озирнувся і подивившись на небо сказав

- Ооо,мені вже час друже, вибачай

- зажди. Дай пораду. Ти завжди більш досвідчений був

Спартак посміхнувся і сказав

- Допомагай кому можеш. Рятуй кого зможеш і Зона це буде пам'ятати

В очах у Перса різко потемніло і той втратив свідомість. Прокинувшись він відчув що лежить на дивані, накритий теплою ковдрою. Трішки роздивившись він побачив що за столом що стоїть поряд сидів Батя і завоював якийсь чай. Батя помітив що той прийшов до тями і підійшов до нього трішки підіймаючи голову щоб той випив чаю. Перс зробив ковток після чого знову поклав голову назад на подушку

- Що я тут роблю? - ледве чутно від втоми спитав той

- тебе знайшли сталкери біля вогнища без тями, ти ледве на смерть не замерз. Вирішив в той же день що і Спартак загинути??

- Ні. Вибач Батя, мене чекають великі слова

- Ото і добра. Відпочивай синку