#канібальські_штудії
#етнографічний_тріп

Дочитав одну збірку есе, тож вирішив поділитися трьома, які найбільше мені запам'яталися:

1. «Культура, природа, среда: на пути к экологии жизни» — есе соціального антрополога Тіма Інгольда, в якому він задається питанням того, як європоцентристи принижують культури Інших, та зокрема як саме ми мали б йти до вирішення цього питання, а саме сприйняти туземську думку нарешті всерйоз. Тільки таким чином ми нарешті зможемо змінити своє сприйняття світу, яке так і жадає нових відкриттів.

2. «22 тезиса о Природе» — цікаві тези Стівена Шавіро, в яких він пропонує новий погляд на Природу як такову, засуджуючи антропоцентризм, та постулюючи зміни в сприйнятті оточуючих нас речей.

3. «Как вкусен был мой француз: антропофагия как антропология» — прекрасне есе Едварда Сержана, яке буквально за 5 сторінок вводить в основи розуміння анімізму, та зокрема перспективізму, однієї з центральних ідей, яку розвиває Вівейруш ді Кастру. Зокрема тут обговорюються також ідеї Едуардо Кона, Бруно Латура, Клода Леві-Стросса, ну і не без згадок про роботи Жіля Дельоза та Фелікса Ґваттарі. Критично рекомендую для ознайомлення (особливо після Тіма Інгольда) для всіх, хто хоч раз задавався питанням "а як тварини бачать світ та нас?".

#канібальські_штудії
#етнографічний_тріп

Коли ми йдемо вбивати оленя то знайти його важче, ніж вбити. Чому? Тому що зазвичай зустрівшись з хижаком обидва зупиняються, набираючись сил перед фінальним ривком, який і вирішить їхню долю на цей день. Утім, зважаючи на те, що ми маємо зброю, зупинка оленю коштуватиме найімовірніше життя.

А як сприймають тварин туземці? Народ крі [коренні жителі північно-східної Канади], наприклад, каже, що оленя їм дуже легко вбити по тій причині, що він сам дає це зробити. Вони стверджують, що тварина зупиняючись сама пропонує себе мисливцю в знак доброї волі та навіть любові до нього, дивлячись прямо йому в очі. Як і багато народів світу, що промишляють мисливством, крі асоціюють погоню за твариною з привабленням дівчини, а його умертвіння — зі зляганням.

Власне, біологи (та й не тільки вони), що займаються вивченням дикої природи, не рідко ставляться до розповідей місцевого населення про подібні відносини з тваринами із недовірою та цинізмом. З точки зору циніка, подібне пояснення — лише зручний спосіб втекти від характерних для західних спільнот етичних протиріч, пов'язаних із мисливством та вбивством; одним словом, жахливо ставляться до тварин [звісно, це не є так, що і показують їхні міфи, що переповнені бережним ставленням до останніх]. Утім, вся ця наша етика, логіка й т. п. є лише оманою: міфологіка [термінологія Леві-Стросса] туземців є нічим не гіршою за нашу логіку. Точніше, вона і є нашою логікою, але з іншим корінням та баченням світу. В «Histoire de lynx» на прикладі багатої міфології південної та північної Америки Клод Леві-Стросс і шукає це саме коріння, яке пояснює той магічний досвід Інших в ставленні до живих створінь, що їх оточують; розглядаючи зокрема ті чи інші трансформації, що виникають протягом століть. Самі міфи збагачуються так, ніби люди намагаються заповнити порожні місця незавершеного полотна, додаючи все нові можливі ланки розвитку та виміри. Один з таких міфів ми сьогодні одним оком і розглянемо, пробуючи зрозуміти туземські міфологіки.

https://telegra.ph/Alternativna-logіka-tuzemcіv-09-14

В середу 25 вересня розпочнемо читання більш великої праці, а саме переклад монографії Моріса Ґодельє «Племена в історії та віч-на-віч з державами» (2010). В першій частині книги М. Ґодельє — один з найбільш крупних французьких антропологів досліджує процес виникнення, еволюції й трансформації племінних спільнот. Зокрема він звертає увагу на те, що племена не стали в новійшій історії анахронізмом, а навпаки, в світовій політиці початку XXI ст. деякі племені об'єднання грають зростаючу роль. Друга частина книги представляє собою інтерв'ю французького антрополога (листопад 2013, Париж), в якому він розкриває своє відношення до наукового спадку К. Леві-Стросса та розуміння ролі релігій з історією в сучасному світі. Третя частина книги — дослідження, в якому реконструюється інтелектуальна біографія й теорії релігії М. Ґодельє.

Отож, чекаємо знов на всіх бажаючих!

Волков В. В, Государство, или Цена порядка. — СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2018 — 160 с.

«Забезпечити мир і безпеку під силу лише Левіафану»

Привіт від редакції журналу сучасної лібертарної думки "Низовина". Півроку ми готувалися до запуску проєкту і нарешті це сталося — ми виходимо в світ!

Ми створили сучасний український онлайн-журнал про анархізм. Свою місію ми вбачаємо у поширені, розвитку і культивуванні лібертарних ідей в Україні. Через переклади іноземних творів і авторські статті сучасних анархістів та анархісток ми воліємо посилити позиції українського анархізму на міжнародній лібертарній сцені. Для цього ми надаємо можливість публікуватися у нашому журналі та шукаємо нових авторів і авторок з оригінальними ідеями і концепціями.

Детальніше про нас на нашому сайті: https://nyzovyna.com/about-us

Наша перша публікація — це стаття класика анархізму Петра Кропоткіна "Анархізм" (розділ "Введення в Анархізм"), яку він написав спеціально для Британської енциклопедії.

Текст складається з кількох частин, в яки Кропоткін наводить базове визначення "анархізму" як філософської ідеї, описує політико-економічні концепції анархістського (безвладного) суспільства, розглядає історію розвитку анархістських ідей від Стародавньої Греції до 1904 року. Останній розділ розповідає про ідеї, організації та структури, що вплинули на розвиток анархістських рухів та ідей.

Читати статтю

"Низовина" в Telegram та Instagram