Як при згадці Кандинського перетворитись на український прапор.

Сучасна сімейка (s05e17).

#iseeUAflag

Голова та співзасновник Netflix Рід Гастінгс задонатив 2$ млн на військові потреби України

Кошти підуть на антидронові системи та допомогу військовим медикам на передовій.

Два роки тому Рід вже донатив $1 лям, схоже тепер Трамп стимулює американців допомагати більше.

Наша реальність в одній картинці.

Фан фект: історію для видатного вестерну Одного разу на Дикому Заході (1968) написали ці три кити.

Хоча станом на тоді китом був лише Леоне, бо до китообразуючих Конформіста лишалось 3 роки, а до Суспірії аж 9, це все одно як в умовному 2013-му разом би сіли настрочить Кріс Нолан, Майк Фленаган та Йоргос Лантімос.

Не баг, а фінчер.

#пірамідакубрика

Моя Римська імперія.

Айсберг сучасного українського кіно.

1+1 перезніме серіал "Ваша честь"

Він матиме 16 епізодів. Інші деталі поки невідомі.

Оригінал під назвою Kvodo був випущений в Ізраїлі в 2017, мав два сезони і 22 епізоди. Американська версія з Браяном Кренстоном вийшла у 2020 (2 сезони, 20 епізодів). Також серіал вже був адаптований у Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Півд. Кореї, Турції, Індії та на росії. Нещодавно права на адаптацію придбав і Китай.

Вера Фарміга і Gogol Bordello співають “Червону Руту” у Нью-Йорку.

На столичному кіно-квізі помітили одну з моїх рубрик. Совпадєніє?

#пірамідакубрика

Якщо вже хизуватись, то до кінця.

Тішусь, що багато людей в коментах надихнулись дивитись більше українського кіно.

Ось вона — сила мему.

Вчора нарешті подивився ТойХтоПройшовКрізьВогонь Михайла Іллєнка.

Фан (не дуже) фект №1: Це один з перших наших фільмів, які мали широкий прокат. І знаєте, як виглядав широкий прокат у лютому 2012? 16 кінозалів. Фільм дивом зібрав більше 1 млн грн.

Фан фект №2: У цьому, як і в 3 інших фільмах режисера, знялась донька режисера Іванна. Але цікавіше те, що вона зіграла одну з балерин у кліпі Каньє Веста Runaway (найкращий його трек imho) в 2010 (коли репер був ще відносно адекватний). Що не так дивно, коли я дізнався, що Іванна на той час була демісолісткою Чеського національного театру. Інших балерин також грають чешки (але в балетках).

Придумав ще один раунд для кіно-квізів: "Гра ШлІв"

Поєднувати персонажів двох фільмів в один вигаданий зі співзвучною назвою.

Підказка: Фільм, який зараз в кіно + фільм Вуді Аллена.

#штучниймем

Найменш говіркий таксист на Uklon.

Мені цікаво, чому серіали досі не показують в кіно.

Окремі випадки були завжди: фінальні епізоди Друзів чи Пуститися берега, а серію до 50-річчя Доктора Хто крутили по всьому світу. А з Мізері Стівена Кінга я дізнався, що в американських драйв-інах 60-х деякі епізоди показували навіть до їх виходу на ТБ. Так це тоді, коли серіали по якості і масштабу вряди-годи підбирались до великого кіно — тепер вони його перескакують систематично.

Очевидно, канали і стримінги зацікавлені в тому, щоб ви сиділи і дивились все вдома. Але їм може стати цікаво, якщо кінотеатри відвалюватимуть відсоток за показ їх продукту. Який все одно відіб'ється попкорном. Проте це працюватиме лише якщо випускати епізоди раз на тиждень, а не як на Netflix. Бо хтось подивиться все за день на телеку, а хтось два місяці ходитиме в кіно, аби дізнатись шо там в кінці.

Тим паче завжди можна влаштувати допрем'єрний показ на великому екрані і цим розпалити інтерес. Так сталося зі мною, коли MEGOGO мене запросили на першу серію Пінгвіна і зараз кличуть на Останніх з нас 2. Бо так би я їх чесно не дивився кек. А так ще і відгук напишу. Хоча розумію, що тих, хто обирає кінотеатр, а не диван, і кіно замість серіалів — меншість.

Або влаштувати показ цілого серіалу на честь його річниці. Хоча знову ж таки, це я люблю ретроспективу більше за новинки. Та і якість серіалів з 90-х і до не дотягне до велико-екранної без відповідної обробки. Але мене якось більше турбує, що високохудожні кінематографічні фільми отримують лише діджитал реліз.

Енівей, що думаєте? Дивились би серіали в кіно?

❤️— так, постійно.
💅— так, але лише нові.
🌭— так, але лише старі.
🖕— йди спать, дідо.

Юність (2025): дітки не в порядку
(4 епізоди, Netflix)

Я не люблю спойлери і опис сюжету. В цьому серіалі відсутнє перше і мінімізоване друге: 13-річного хлопця звинувачують у вбивстві. Все.

Феномен в тому, що кожен епізод знятий одним планом (щодня знімали всього по два дубля). Але цей прийом – не самоціль, він лише підсилює фундамент історії. Щоразу коли ви бачите кіно чи серіал з якоюсь унікальною рисою – мовою жестів, лайф скріном, etc. – спитайте себе, чи був би він достатньо хороший і без неї?

Та й навіть один прийом, як зйомка одним планом, може виконувати різні функції. Заглиблювати в лабіринт оповідання, як в Бердмені чи концентрувати увагу, як в Мотузці. Тут же йде акцент на реалізм і підняття напруги. На це майстерно працюють і всі інші інструменти: і основні (як саундтрек) і деталі (як раптова тривога у школі). Очевидно, що всі сцени ретельно репетирувались – рідко, але іноді через це бракувало природних люфт-пауз і текст кидався “технічно”, та певен в пересічне око це не потрапить.

Всі порівнюють Юність з торічним Оленям, і справедливо. Нетфлікс тоді навесні так само неочікувано скинув нам на голови реалістичну історію із вразливими акторськими роботами та смаком екзистенційної безвиходді.

Основною темою серіалу я бачу збій комунікації між батьками і дітьми, та їх нерозуміння одне одного. “Це якийсь хаос” – каже класна керівничка, дивлячись, як школярі намагаються вишукуватись у шеренги по класам. Думаю, багато дорослих думають так про дітей апріорі. Де навіть за ілюзією безпеки зачинених дверей у кімнаті, ти ніколи не можеш знати напевно, чим зараз займається твоя дитина.

Цей збій відбувається і через схиблене спілкування у соцмережах. Де одне емодзі може поставити на тобі ярлик серед твоїх друзів і бути недосяжною іноземною мовою для твоїх батьків. Ідея онлайн-шкоди, яку Бо Бернем приховує за смішними піснями, тут напряму доноситься криком. Це застереження для тих, хто не вербалізує думки, а формує їх у “норм“ і ховає почуття за стікерами.

Акцент тут стоїть не на злочині, а на його наслідках, з яким сім’ї доведеться жити до кінця їх днів. Пляма на фургоні – це тавро на житті кожного з них. Чи можливо було уникнути його причин? Зверніть увагу, як персонаж хлопчика гіперфіксований на батьку. Здається, він жодного разу навіть не звернувся до мами чи сестри.

Символічно, що історію про розпадання сім’ї знято міцною родиною. Батька грає Стівен Грем, він є спів-сценаристом та спів-шоуранером. Його інший “спів-” – це Джек Торн, йоко партнер в купі інших проектів. Режисер усіх 4-х епізодів – Філіп Барантіні, з яким вони ще як актори пройшли фронт у Братах по зброї, а Точку кипіння вже як актор-режисер. “Точка” взагалі виявилась трьома крапками, бо з короткого метра переросла у фільм та міні-серіал. Там ця парочка і набила руку на зйомці одним планом. Роль оператора тут стоїть на окремому щаблі важливості. Він тут не один і не завжди людина. Подивіться ці 5 хвилин від фінчеркубриком для наочності.

Мета-реалізму додає, що Грем грає свій точний вік зі своєю справжньою дружиною, з якою вони теж неодноразово були в кадрі і раніше. Думаю, до мета-моментів можна віднести і Овена Купера у ролі хлопчика. Це дебютна роль для актора і одразу такий виклик. Будь-які зйомки для дітей – це виснажливо. Щільний графік, підготовка, можливий тиск від батьків – це не зовсім те, що потрібно дітям. Тому вкрай великий відсоток навіть дуже талановитих дітей-акторів губить кар’єру та/або мусить починати і роботу з психотерапевтом. Годі і казати про гру дитячих персонажів із вже наявними психічними проблемами.

Словом, це прям драматичний-драматичний серіал. Думаю, почасти тут немає жодного жарту, щоб хтось з акторів випадково не “розколовся” і не зафакапив дубль. Зате через це єдина світла сцена, в якій визирнув промінь надії відчувається, як сьогоднішнє тепло березневого сонця.

9 ножових з 10.

#шопокіно