Деякі речі, доки не прожив щось схоже, лишаються чимось абстрактним і незрозумілим. Такі, як війна – у підручниках і художній літературі ти читаєш про це з одним, так би мовити, вайбом, але переживши – сприймаєш інакше. Розумієш якісь написані там речі вже не як суху статистику чи художній прийом.
Так у мене і з фактом депортації. Я пам'ятаю момент в березні 22 року, коли встало питання або лишатися вдома і ймовірно потрапити під атаку арти (або взагалі побачити російські війська на вулиці), або зібрати якісь необхідні речі і поїхати з міста у невідомість. Ми з чоловіком і подругами з району в принципі не вагалися – нам реально простіше виявилося вмерти, ніж кидати свої домівки. Навіть думка про це в той момент мене лякала набагато більше, ніж факт, що в кількох сотнях метрів від мого під'їзду знесло півбудинку рос. артилерією, що вже стояла під Вишгородом.
І саме тому я тепер по-іншому сприймаю 18 травня. Хоч навіть і близько не уявляю, як це – бути насильно виселеним із своєї хати, яку або будував своїми руками, або жив там від народження поколіннями. Як це – пережити жахливий переїзд, в якому гине половина твоїх рідних. Починати все з нуля, вижити, пам'ятати про дім і повернутися туди через півстоліття. І потім ще й чути від нових "місцевих", що ти тут чужий і навіщо взагалі приперся (я попри свій тодішній малий вік добре пам'ятаю ці розмови в Криму на початку 90-х).
Не слід забувати, що за три роки після цієї ганебної депортації також відбулося насильницьке переселення більш ніж 200 тис мешканців західної України, це були родини тих, кого звинуватили у посібництві УПА.
Депортація, розселення, відривання від своєї землі, культури, мови – методи радянських людожерів і їхніх російських ідейних нащадків. Тому маємо пам'ятати ці дати і зробити все, аби ніхто ніколи не мав змоги насильно викинути цілі народи в угоду своїм хворим ідеям. 18 травня. День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Так у мене і з фактом депортації. Я пам'ятаю момент в березні 22 року, коли встало питання або лишатися вдома і ймовірно потрапити під атаку арти (або взагалі побачити російські війська на вулиці), або зібрати якісь необхідні речі і поїхати з міста у невідомість. Ми з чоловіком і подругами з району в принципі не вагалися – нам реально простіше виявилося вмерти, ніж кидати свої домівки. Навіть думка про це в той момент мене лякала набагато більше, ніж факт, що в кількох сотнях метрів від мого під'їзду знесло півбудинку рос. артилерією, що вже стояла під Вишгородом.
І саме тому я тепер по-іншому сприймаю 18 травня. Хоч навіть і близько не уявляю, як це – бути насильно виселеним із своєї хати, яку або будував своїми руками, або жив там від народження поколіннями. Як це – пережити жахливий переїзд, в якому гине половина твоїх рідних. Починати все з нуля, вижити, пам'ятати про дім і повернутися туди через півстоліття. І потім ще й чути від нових "місцевих", що ти тут чужий і навіщо взагалі приперся (я попри свій тодішній малий вік добре пам'ятаю ці розмови в Криму на початку 90-х).
Не слід забувати, що за три роки після цієї ганебної депортації також відбулося насильницьке переселення більш ніж 200 тис мешканців західної України, це були родини тих, кого звинуватили у посібництві УПА.
Депортація, розселення, відривання від своєї землі, культури, мови – методи радянських людожерів і їхніх російських ідейних нащадків. Тому маємо пам'ятати ці дати і зробити все, аби ніхто ніколи не мав змоги насильно викинути цілі народи в угоду своїм хворим ідеям. 18 травня. День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Вимбачте, через наплив ботів маю запровадити апрув нових учасників чату
Через те, шо у нас війна, я не можу тепер спокійно сприймати в фейсбуці чи інсті періодично прилітаючі в запропонованих фотках і рілзах чуваків, які дуже суворо пижаться на камеру в образах вікінгів всяких і часто з якимось пафосним підписом типу "born to be a warrior". Я чогось прям маю сто відсоткову впевненість, що цього нейчурал борн воріора якийсь наш пухляшний 50-річний сержант Капуста з піхоти просто завалить саперною лопаткою і з'їсть, якщо уявити гіпотетичну ситуацію їхнього двобою.
Я дуже перед усіма вибачаюсь за тимчасові незручності з каналом, але реально кількість ботів просто шалена була, заїбавсь їх чистити
Forwarded from Mind your monkey
YouTube
«Живу з думкою про те, що я несу відповідальність перед ним». Інтерв’ю дружини загиблого військового
Чоловік Олександри Новікової з лютого 2022 року воював під Авдіївкою. У травні разом з групою потрапив під артилерійський обстріл РФ та загинув від отриманих поранень. Михайлу Новікову було 25 років. У 2012 він почав служити у військовому резерві. З 2014…
Forwarded from Contact 🇺🇦 (Tengro)
Всім привіт!
Останнім часом ледь не з кожної праски щось десь та й чується про штучні інтеллекти; новини займають найрізноманітніші ділянки на спектрі, від "ШІ нас врятує" до "ШІ нас вб'є"; ми (@Lee_Eve та @tengro) подумали-подумали і вирішили зібрати, так би мовити, суспільну думку стосовно ШІ: що взагалі про те говорять і думають люди, які нас оточують.
Тож, вашій увазі,
>>> ОПИТУВАННЯ ПРО НАРАТИВИ В СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ <<<
Це величенька (10-15 хвилин часу), абсолютно анонімна (так, форма вимагає логіну в гугл, але ми не збираємо пошту - це просто щоб одна людина відповіла один раз) форма, де ви можете:
- дізнатися, які наративи взагалі існують навколо ШІ (так, кожен з них ми бачили на власні очі)
- і вказати, а що з цього ви самі чули, бачили чи що думаєте самі
Я дуже прошу репосту цієї форми, тому що це цікавезне дослідження, як на мене =)
Тому що якщо вже хочеться говорити про ШІ одне з одним (а нам - хочеться), то круто знати, а що про нього взагалі люди думають =)
Останнім часом ледь не з кожної праски щось десь та й чується про штучні інтеллекти; новини займають найрізноманітніші ділянки на спектрі, від "ШІ нас врятує" до "ШІ нас вб'є"; ми (@Lee_Eve та @tengro) подумали-подумали і вирішили зібрати, так би мовити, суспільну думку стосовно ШІ: що взагалі про те говорять і думають люди, які нас оточують.
Тож, вашій увазі,
>>> ОПИТУВАННЯ ПРО НАРАТИВИ В СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ <<<
Це величенька (10-15 хвилин часу), абсолютно анонімна (так, форма вимагає логіну в гугл, але ми не збираємо пошту - це просто щоб одна людина відповіла один раз) форма, де ви можете:
- дізнатися, які наративи взагалі існують навколо ШІ (так, кожен з них ми бачили на власні очі)
- і вказати, а що з цього ви самі чули, бачили чи що думаєте самі
Я дуже прошу репосту цієї форми, тому що це цікавезне дослідження, як на мене =)
Тому що якщо вже хочеться говорити про ШІ одне з одним (а нам - хочеться), то круто знати, а що про нього взагалі люди думають =)
А тепер неофіційно. Для нас це був емоційно і фізично складний реліз, наразі на мою думку це найбільш цікава наша робота з погляду аранжування. Величезний респект нашому звукорежу Ясіку, з яким ми буквально десятки годин у студії шукали правильне звучання, все перероблювали і дороблювали і знову міняли.
Через той недолугий скандал із Кварталом ми думали взагалі перенести реліз, щоб не почалося гівнометання на тему "це ви все хайповали перед новим альбомом". Але потім вирішили, що пішло воно в сраку. Цей міні-альбом попри важкі теми у текстах музично дуже літній. Нам хотілося, щоб люди мали змогу врубити його, їдучи спекотним літнім полуднем по степовій трасі, і сказати – ось, оце воно.
Так що видаємо його до літа, і пишаємося цією роботою, бо вклали туди багато сил і емоцій. Маю віру, що він матиме для слухачів певний терапевтичний ефект, який мав і для нас.
Через той недолугий скандал із Кварталом ми думали взагалі перенести реліз, щоб не почалося гівнометання на тему "це ви все хайповали перед новим альбомом". Але потім вирішили, що пішло воно в сраку. Цей міні-альбом попри важкі теми у текстах музично дуже літній. Нам хотілося, щоб люди мали змогу врубити його, їдучи спекотним літнім полуднем по степовій трасі, і сказати – ось, оце воно.
Так що видаємо його до літа, і пишаємося цією роботою, бо вклали туди багато сил і емоцій. Маю віру, що він матиме для слухачів певний терапевтичний ефект, який мав і для нас.
Ну все, почалися емоційні відкати 😁😁😁 в процесі продакшєну мені здавалося, що ми замутили найкращий музичний матеріал з усього, що робили раніше. Тепер слухаю і думаю: та ну, якась банальна шляпа, і голос у мене як у гобліна (до Дівуара питань у мене нема, він звучить як йуний Нік Кейв, дуже красиво).
Може біда в тому, що я кожну пісню разів 150 прослухав в процесі затвердження варіантів (не жартую), і тепер мене від них верне 🥲🥲🥲
У будь-якому випадку, тепер пипець як чекаю 30 числа, щоб почитати думки людей з приводу всього цього безобразія.
Ааа аа
А.
Може біда в тому, що я кожну пісню разів 150 прослухав в процесі затвердження варіантів (не жартую), і тепер мене від них верне 🥲🥲🥲
У будь-якому випадку, тепер пипець як чекаю 30 числа, щоб почитати думки людей з приводу всього цього безобразія.
Ааа аа
А.
Рівень втоми: піти на корекцію татуювання і годину спати на столі під голкою 🥴
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Це дуже хороша і відповідальна Маша якшошо! Хату шукає в Києві.
Контакт: @ptashechko48
Контакт: @ptashechko48
Forwarded from Птічка №48 🇺🇦🐧
Шукаю хату.
Ідеально - через знайомих у знайомих.
Буду жити я, голуб, дві морські свинки, кроль, всі в клітках. Іноді навіть я.
Ціна питання - до 13-14 т.
Бажано 2-3 кімнатну, бо в одну є шанс не влізти з рослинами.
Мабуть що терміново.
Серденько, репост, промені підтримки.
Дякую.
Ідеально - через знайомих у знайомих.
Буду жити я, голуб, дві морські свинки, кроль, всі в клітках. Іноді навіть я.
Ціна питання - до 13-14 т.
Бажано 2-3 кімнатну, бо в одну є шанс не влізти з рослинами.
Мабуть що терміново.
Серденько, репост, промені підтримки.
Дякую.
Чомусь дуже повеселило крізь усі ці звуки – звук машини надворі, яка завелася і поїхала. Уява відразу намалювала водія, який такий: "Так, заїбало це все, я звалюю!“
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А в принципі, може правильно і зробив, що звалив!
Ну і користуючись моментом, вітаю киян і гостей міста з днем Києва ☺️
Якийсь є особливий екзистенційний кайф у тому, щоб на районі, який ще воняє нічною атакою, купити з кеги холодного квасу, сісти на лавочці і пити його, тупо пирячись в квітучий кущ.