group-telegram.com/booksanuta/3239
Last Update:
видавництво: Віват, 10/10
Коли я кажу, що тільки-но полюбила нонфік, знайте, я лукавлю. Хоча недавно дійшла розуміння, що завжди його любила, просто зробила велику перерву в читанні цього жанру з нахилом в упередження. Маленька Анюта, яка із захватом роздивлювалася та поглинала з мамою енциклопедії, щиро б мене не зрозуміла. Тому знову дірвавшись до «дорослих енциклопедій», мені важко зупинитися їх читати і кожна книга, як ковток повітря.
«Кипучу ріку» я вхопила на розетці за 50 гривень, і не ставила на неї великі очікування, бо як у 128 сторінках можна викласти щось по-справжньому цікаве та велике? Я помилялася. Ця книга більше про ідею, передання традицій, про зв’язок з природою та шкоду людини. Оповідь ведеться в напівнауковому, напівхудожньому стилі. Автор розповідає більше про свої враження від відкриття, ніж про важливість досліджень та їх складову.
Між рядків відчувається повага не тільки до Амазонії, як неймовірного місця на планеті, а й до її жителів, які, незважаючи на віки переслідувань, інтегрувалися в суспільство, та все ж зберегли свої традиції/віру в духів та зв’язок з природою.
Андрес роздумує над впливом людини на джунглі, шукає відповіді про походження термальної річки та ділиться своїми враженнями від свого відкриття, яке точно змінить не тільки карти, але і ставлення до місцини. Знаєте, це дуже надихаюче. І я розумію, чому цю серію позиціонують, як «маленькі книги про великі ідеї».
Гарне оформлення самої розповіді: часті вставки розворотів фотографій та невеликі розділи з заголовком-серцевиною. Єдиний мінус - це форматування, якого ніц, від того сторінка з нерівними рядками виглядає коцюбато і важко.
Але в будь-якому випадку, це класна річ на один вечір і я обов’язково приглянусь до інших книг TED.
Раджу!
#дегустація
