✙ Churcher ✙

​​Тепер про те, як це відбувається на практиці...

#пцу #угкц #інсайдиChurcher #відчитачів

Якщо, як пояснив еп. Команський Михайло Аніщенко, священники, що опікуються українцями закордоном, тимчасово перебувають у юрисдикції місцевого єпископа, найчастіше Вселенського патріархату, на нашу думку саме цей єпископ має сприяти тому щоб ця українська громада, православні парафіяни місцевої Православної церкви, мали де служити Службу Божу. Але прикладів таких поки що не бачимо.

Ось, наприклад, повідомляють, що о. Володимир Порваткін був прийнятий до кліру Італійської митрополії Вселенського патріархату для служіння в Римі та Римському регіоні для української спільноти, отримав антимінс та зразки свідоцтв про Таїнства, показував відповідний документ за підписом митрополита Полікарпа. Але попри те, що до о. Володимира вірники приїжджають хрестити дітей навіть з південної Італії, храму в користуванні громада досі не має. А там, де вони зараз є, в отця навіть вкрали фелон, і взагалі найближчим часом виженуть.

Нагадаємо, що священник звертався по клопотання перед католицькою церквою про надання старого храму San Basilico Magno, який вже багато років є закритим, до посла Україні при Святому Престолі Андрія Юраша. Але спочатку посол послався на необхідність підтвердити юрисдикційну приналежність та звертатися до Ватикану разом із митр. Полікарпом, аби це не виглядало наче громада тільки прикривається ім'ям Константинопольського патріархату, але діє "в обхід" його ієрарха, створюючи для РКЦ загрозу скандалу. Зараз же дипломат взагалі втратив інтерес до цієї проблеми Свято-Покровської громади, за словами парафіян, більш переймаючись справами греко-католиків, які звичайно цілком задоволені, коли православні українці звертаються до них, а не до православного священника який тулиться десь у римлян чи греків. Про листа з проханням про допомогу від митр. Полікарпа, якого пан посол міг би передати монсеньйорам, теж поки що не чути.

Якось таким чином все відбувається. Цілком очікувано для ситуації, коли "не своє" і "немає господаря", який мав би й повноваження й відповідальність аби допомагати українським православним громадам і їхнім священникам розв'язувати нагальні питання.

CHURCHER

www.group-telegram.com/us/churcher_info.com/1557

2.0K viewsOct 4, 2022 at 16:53

​​Тепер про те, як це відбувається на практиці...

#пцу #угкц #інсайдиChurcher #відчитачів

Якщо, як пояснив еп. Команський Михайло Аніщенко, священники, що опікуються українцями закордоном, тимчасово перебувають у юрисдикції місцевого єпископа, найчастіше Вселенського патріархату, на нашу думку саме цей єпископ має сприяти тому щоб ця українська громада, православні парафіяни місцевої Православної церкви, мали де служити Службу Божу. Але прикладів таких поки що не бачимо.

Ось, наприклад, повідомляють, що о. Володимир Порваткін був прийнятий до кліру Італійської митрополії Вселенського патріархату для служіння в Римі та Римському регіоні для української спільноти, отримав антимінс та зразки свідоцтв про Таїнства, показував відповідний документ за підписом митрополита Полікарпа. Але попри те, що до о. Володимира вірники приїжджають хрестити дітей навіть з південної Італії, храму в користуванні громада досі не має. А там, де вони зараз є, в отця навіть вкрали фелон, і взагалі найближчим часом виженуть.

Нагадаємо, що священник звертався по клопотання перед католицькою церквою про надання старого храму San Basilico Magno, який вже багато років є закритим, до посла Україні при Святому Престолі Андрія Юраша. Але спочатку посол послався на необхідність підтвердити юрисдикційну приналежність та звертатися до Ватикану разом із митр. Полікарпом, аби це не виглядало наче громада тільки прикривається ім'ям Константинопольського патріархату, але діє "в обхід" його ієрарха, створюючи для РКЦ загрозу скандалу. Зараз же дипломат взагалі втратив інтерес до цієї проблеми Свято-Покровської громади, за словами парафіян, більш переймаючись справами греко-католиків, які звичайно цілком задоволені, коли православні українці звертаються до них, а не до православного священника який тулиться десь у римлян чи греків. Про листа з проханням про допомогу від митр. Полікарпа, якого пан посол міг би передати монсеньйорам, теж поки що не чути.

Якось таким чином все відбувається. Цілком очікувано для ситуації, коли "не своє" і "немає господаря", який мав би й повноваження й відповідальність аби допомагати українським православним громадам і їхнім священникам розв'язувати нагальні питання.

CHURCHER

BY ✙ Churcher ✙