💀 Клуб "Readeat" по роману "Необхідні речі" Кінга відбувся, загальна оцінка вийшла 8.4 з 10.

💀 І навіть не побилися, хоча були діаметрально думки. Ну, наприклад:

✨"Мені так сподобалося, що тут стільки героїв і всі вони чимось відрізнялися"
vs.
✨"Мене так напружувала величезна кількість героїв!"

Або:

✨"Я розчарована кінцівкою, адже багато хто вижив"
vs.
✨"Рада, що стільки героїв залишилися живими в кінці книги"

Чарівна одноголосність була в тому, що цуцика і папужку шкода, а людей — ну такоє 💀

❤️❤️А ще серед нас були пані, для яких це був перший в їх житті Кінг. З - заздрість. В них ще стільки прекрасного попереду.

🍷 Реєстрація на жовтневий книжковий клуб "Читаємо з Дафою"!

🎃 Що читаємо?
роман "Долі та фурії" Лорен Ґрофф

🎃 Коли обговорюємо?
19 жовтня, в суботу, о 13:00

🎃 Де сидимо?
в книгарні "Наш Формат" (пров. Алли Горської, 5).

🔥 Реєстраційна форма ондечки ➡️ https://cutt.ly/IeAzEVAQ

І наша головна задача: не забути про розіграш сертифікату 📚, аби не було як минулого разу, коли таки забули!

📚 Буквально сьогодні віднесла коробку своїх книг в бібліотеку села, поруч із яким знаходиться моя дача. Це невеличке село на 3 вулиці, на початку повномасштабного вторгнення воно було окуповане і сильно пошкоджене, але зараз вже бачу повідновлювали свої обійстя селяни. Та і бібліотека в них знаходиться у клюбі (пам'ятаєте ще таке?), де одночасно й дитячий майданчик, стадіон та купа якихось гуртків. Там дуже активні жіночки і навіть сьогодні я потрапила на репетицію чергового свята чи щось такого.

📚 Я часто це роблю — віддаю книги в різні бібліотеки, і куди саме віддавати завжди вирішую спонтанно та емоційно.

💙 Ось тут Володимир збирає на книги та фізично самі книги для деокупованих херсонських територій. Якщо ваша ласка, долучайтеся ⬇️
https://www.group-telegram.com/Bagnenkotext/2525

✨ Знаєте, як часто буває? Читаєш чиїсь регалії, а там одночасно тобі "поет, прозаїк, музикант, перекладач". Завжди дивувалася (по-доброму), як це в людей виходить — стільки творчості.

✨ В рок-гурту Ben Obert вийшов новий сінгл — меланхолійна пісня "Я не знаю", де є вірш українського письменника Павла Коробчука, і який же там виконав барабанну партію (поет, письменник, музикант — розумієте, про що я?).

✨ Я в принципі дуже рідко коли слухаю музику (та і в машині в нас грає добірка пісень 20-річної давнини, яку я трішки оновлюю раз на п'ять років 😅), але так собі подумала, що цю пісню точно можна собі в колекцію включіть.

✨ Така осінньо-елегійна, дуже приємна на поїздки повз жовто-червоні дерева уздовж дорог.

✨ Послухати в будь-якому зручному вам додатку можна отут за посиланням: https://share.amuse.io/MGfXP5zLLnXw

#promo

😈 До речі, про Vivat. Почала читати збірку "Мотанка" (там смішна ситуація, чому просто зараз, якось потім в мемуарах напишу, але це не точно).

Прочитала рівно половину — 6 з 12 оповідань.

❗️ Тамара Горіха Зерня "Потяг": прекрасне, прекрасне! Іронічне, магічне рівно на стільки, скільки магії в кожного з нас в побуті, дуже тепле, хоча й вайбує "Кладовищем домашніх тварин" Кінга 👀

❗️ Ірина Грабовська "Вогненні серця": сеттінг Леобургу, буквально описує Революцію гідності, але в тих умовах. Місцями натягнуто-пафосне і з ОТАКЕННИМ роялем в кущах (ну, але це можна пробачити, все-таки розмір оповідання обмежує в довгоіграючих інтригах). Тим не менш, захотілося нарешті прочитати сам "Леобург" 😅

❗️ Наталія Довгопол "Левке": красива легенда про Зміїний острів з усіма плюсами та мінусами казковості. Але гарне.

❗️ Олена Захарченко "Воїн і річка": геть не сподобалося! Мало того, що вчергове спекуляції на темі надприроднього — мовляв, це русалки намовили Ірпінь розлитися навесні 2022-го, що загальмувало наступ русні, так ще й стиль викладу нерівний. Такоє, коротше.

❗️ Дара Корній "Морельковий чай": не сподобалося ще більше 🤦‍♀️. Соплежуйна маніпулятивна неузгоджена історія із диріщами в сюжеті розміром з кавун на 6-7 кг.

❗️ Олена Кузьміна "Тримай землю!": чергова беліберда із черговими "жартиками" рівня "Уральськіх пєльмєнєй" (тієї ж етимології), які вже сьогодні незрозумілі половині читачів, я вже мовчу про прочитання через рік чи два. І так, буквалізація метафори не завжди спрацьовує на користь оповідання, інколи виходить х-ня. Про що і маємо підтвердження.

✅ Лишається ще 6 оповідань, триматиму в курсі.

Поки йде реєстрація на мій жовтневий клуб ОТУТ (ще є кілька місць), показую вам найближчі плани на клуб Readeat зі мною та на мій клуб.

✨ Отже, ЛИСТОПАД:
⏺в Readeat читаємо "Темну матерію" Крауча
⏺в Дафо-клубі читаємо "З нами житиме еласмотерій" (це буде щось дивне, оповідання ми ще не обговорювали)

🎄 ГРУДЕНЬ:
⏺в Readeat зануримося в 800+ сторінок "Щигля" Донни Тартт
⏺в Дафо-клубі почитаємо "Біснуватого" Лі Бардуго (якщо що, то у Vivat є програма клубів, скористаємося знижкою, якщо хтось досі не купив).

Можете планувати собі клубне дозвілля до кінця року ☕

Дочитала і решту 6 оповідань. Зрештою, виявилося як і в кожній збірці: пара дійсно класних, пара лютєйшего крінжа і основна маса таких, що нічого б не втратив, якби не читав.

❗️ Наталія Матолінець "Дальні покої": друге найсильніше оповідання в збірці (чи то пак навіть перше, бо — вибач, Тамаро, — але це мені зайшло навіть більше за "Потяг"!). Дуже виважене, дуже тілесне, максимально горорне й готичне. Я сама не очікувала, що це напишу, але є як є — це діамант збірки.

❗️ Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль": спроба в ідею відплати, але слабко, дуже слабко. І хто-небудь, заберіть в наших авторок кнопку пафосу, ну німажліва™ же.

❗️ Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені": все чудово, якби не чергові пламенно-постулатні лозунгові діалоги. Не всі, звісно, епізоди з дитячою мовою прекрасні, але решта...

❗️ Дарія Піскозуб "Смертеікло": черговий пафос на пафосі. І та сама проблема, що й в Кузнєцова в збірці "Нічний сеанс" — формат оповідання не дає місця для одночасно і рухів сюжету, і нормального інтро в світобудову.

❗️ Юліта Ран "Позивний «Мавка»": знову, як і в Захарченко, спекуляція на надприродньому. Мене від цього верне, скажу відверто.

❗️ Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу": отут я ржала, що бобер в ожині. Але не від сюжету, а від ідеї, що якась Хвороба (з великої літери, звісно) та якісь Вороги (так само з великої літери) під час Війни (помічаєте закономірність, та?) призвели до появи Народу (гм-гм), що здатні, що равлики, міняти стать силою думки. Туди-сюди, скільки завгодно разів. Повністю, із зміною кістяку. Але тільки після 12 років. Коротше, трагізмом світу не прониклася, такоє.

Тож, збірка "МОТАНКА"
Vivat, 2024, 304 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

#Дафа_радить буквально пару оповідань
#Дафа_не_радить також пару оповідань