Forwarded from Хіміцуджі
🌸 Хіміцуджі | 秘密寺
Мудрість буддійського шляху
Вітаю вас у просторі "Таємного храму", де ми досліджуємо безмежний океан буддійської мудрості. Як практик традиції Тендай, я ділюся моїми знаннями та розмірковуваннями через призму всеосяжного підходу, характерного для цієї школи, охоплюючи як глибини езотеричних практик, так і фундаментальні основи буддійського вчення.
Наша подорож веде через різні аспекти Дгарми: від базових принципів Чотирьох Благородних Істин до витончених практик міккьо, від глибокого вивчення сутр до практичного застосування буддійської мудрості в повсякденному житті. Ми розглядаємо як езотеричні вчення шкіл Тендай і Шінґон, так і фундаментальні аспекти буддизму, що єднають усі традиції.
"Хіміцуджі" – це простір, де кожен може знайти свій шлях до розуміння Дгарми. Ми досліджуємо буддійські тексти та практики, вивчаємо історію різних традицій та їх взаємозв'язок, розкриваємо глибину буддійської філософії та методів медитації. Особлива увага приділяється практичному застосуванню цих знань у сучасному світі.
Запрошую вас до спільного вивчення та практики буддійського шляху.
www.group-telegram.com/himitsuji
#буддизм #дгарма #тендай #шінгон #міккьо #медитація #буддійськафілософія
Мудрість буддійського шляху
Вітаю вас у просторі "Таємного храму", де ми досліджуємо безмежний океан буддійської мудрості. Як практик традиції Тендай, я ділюся моїми знаннями та розмірковуваннями через призму всеосяжного підходу, характерного для цієї школи, охоплюючи як глибини езотеричних практик, так і фундаментальні основи буддійського вчення.
Наша подорож веде через різні аспекти Дгарми: від базових принципів Чотирьох Благородних Істин до витончених практик міккьо, від глибокого вивчення сутр до практичного застосування буддійської мудрості в повсякденному житті. Ми розглядаємо як езотеричні вчення шкіл Тендай і Шінґон, так і фундаментальні аспекти буддизму, що єднають усі традиції.
"Хіміцуджі" – це простір, де кожен може знайти свій шлях до розуміння Дгарми. Ми досліджуємо буддійські тексти та практики, вивчаємо історію різних традицій та їх взаємозв'язок, розкриваємо глибину буддійської філософії та методів медитації. Особлива увага приділяється практичному застосуванню цих знань у сучасному світі.
Запрошую вас до спільного вивчення та практики буддійського шляху.
www.group-telegram.com/himitsuji
#буддизм #дгарма #тендай #шінгон #міккьо #медитація #буддійськафілософія
Telegram
Хіміцуджі
Про буддизм українською
Forwarded from Вірусні митарства
Кажуть, життя - це сон. Дехто медитує, щоб пробудитись. А дехто продовжує засинати. Бо вони вже просвітлені😄🐒 #буддизм
Вірусні митарства
Вірусні митарства
Кожен із нас схожий на платівку, що грає протягом тривалого часу. Коли ми творимо добро, ця доброта записується всередині нас. Коли ми творимо зло, це зло записується всередині нас – як платівка, на яку записують як добрі, так і погані звуки. Який би вид камми ми не створювали, він залишається всередині нас – ні куди більше не йде. Тож запитайте себе, чи хочете ви зберігати в собі доброту чи зло.
Розум не є ні добрим, ні поганим, але він знає, що таке добро і що таке зло. Він творить добро і творить зло. І саме він дозволяє відпустити добро і відпустити те, що є злим.
Тіло – це те, що з часом зношується і розпадається до нічого. Розум же – це те, що не розпадається, не вмирає. Ми подібні до зерна рису, у якого одна частина народжується, а інша – не народжується. Частина, що не народжується, – це звичайна рисова мука. Частина, що народжується, – це біла пляма на його кінчику. Якщо ми не хочемо, щоб це зерно рису проросло у рослину, все, що нам потрібно зробити, – це знищити маленьку білу пляму, і воно не зможе прорости.
Те саме стосується і нас: тіло – це як звичайна рисова мука, а розум – маленька біла пляма, що проростає. Якщо розум містить забруднення – свої прив'язаності до доброго і поганого – і їх не знищити, він спричинить наше проростання на нових рівнях становлення і народження.
Ось чому нас навчають відпускати прив'язаності до доброго і поганого, відкладати їх обидва. Коли розум більше нічого не має проростати, він тоді може здобути визволення від народження і смерті.
(З книги *The Heightened Mind: Dhamma Talks of Ajaan Lee Dhammadharo*)
Розум не є ні добрим, ні поганим, але він знає, що таке добро і що таке зло. Він творить добро і творить зло. І саме він дозволяє відпустити добро і відпустити те, що є злим.
Тіло – це те, що з часом зношується і розпадається до нічого. Розум же – це те, що не розпадається, не вмирає. Ми подібні до зерна рису, у якого одна частина народжується, а інша – не народжується. Частина, що не народжується, – це звичайна рисова мука. Частина, що народжується, – це біла пляма на його кінчику. Якщо ми не хочемо, щоб це зерно рису проросло у рослину, все, що нам потрібно зробити, – це знищити маленьку білу пляму, і воно не зможе прорости.
Те саме стосується і нас: тіло – це як звичайна рисова мука, а розум – маленька біла пляма, що проростає. Якщо розум містить забруднення – свої прив'язаності до доброго і поганого – і їх не знищити, він спричинить наше проростання на нових рівнях становлення і народження.
Ось чому нас навчають відпускати прив'язаності до доброго і поганого, відкладати їх обидва. Коли розум більше нічого не має проростати, він тоді може здобути визволення від народження і смерті.
(З книги *The Heightened Mind: Dhamma Talks of Ajaan Lee Dhammadharo*)
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
відділ історії зарубіжної філософії
сектор історії східної філософії
25 березня 2025, 16:00
СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ
Засідання CXLVІІI
Тема доповіді:
«Концепт мудрості-пання у трактаті Буддгаґгоси “Вісуддгімаґґа”»
Доповідач:
Микита Барковський,
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ
ТЕЗИ
Доповідь присвячена дослідженню концепту мудрості (палі: paññā) в буддизмі тхеравади з детальним аналізом Вісуддгімаґґи (Visuddhimagga/Шлях очищення) – авторитетного трактату Буддгаґгоси, у ній розглядаються його погляди в контексті фундаментальних текстів палійського канону Тіпітаки (палі: Tipiṭaka). Дослідження висвітлює мудрість як одне з центральних питань для реалізації основних буддійських учень, таких як Чотири шляхетні істини (палі: сattāri аriyasaccāni) та “три ознаки буття” (палі: tilakkhaṇa): непостійність, страждання та відсутність “я” (палі: anicca, dukkha, anattā).
У доповіді контекстуалізуються інтерпретаційні межі Буддгаґгоси у його трактаті, досліджується, як він систематично інтегрує мудрість у потрійний шлях: моральність (sīla), зосередженість (samādhi) і мудрість (paññā), з акцентом на поступовий розвиток від теоретичного знання до практичного звільнення за допомогою медитативної техніки віпассана (samatha-vipassanā). Особлива увага буддійського філософа приділяється класифікації мудрості на три взаємозалежні форми – мудрість, що походить від навчання (sutamayā paññā); мудрість, що походить від споглядання (cintāmayā paññā) та мудрість, що походить від медитативного прозріння (bhāvanāmayā paññā).
Як висновок, підкреслюється особливий внесок “Вісуддгімаґґи” Буддгаґгоси в буддійське розуміння мудрості. Трактат унікальним чином синтезує етичну поведінку, зосередженість і мудрість в послідовний і систематичний шлях ментального очищення, спрямований на досягнення ніббани (палі: nibbāna). Також Буддгаґгоса представляє оригінальну і ретельно структуровану інтерпретацію мудрості, особливість якої полягає у тому, що це одна з найперших спроб переходу від абстрактних теоретичних понять до їх практичного усвідомлення та у безпосередній орієнтації на досвід. Іншими словами це можна було б описати як “практичний переворот”. Ця особлива концептуалізація у перспективі дозволяє проводити паралелі та відмінності між буддійськими та, наприклад, західними філософськими конструкціями, зокрема, аристотелівським фронезисом (φρόνησις), демонструючи таким чином актуальність та застосовність поглядів Буддгаґоси на ширші міждисциплінарні дискусії.
приєднатися до конференції Google Meet можна за покликанням: https://meet.google.com/tqf-sbxw-gqe
Див.: www.tdsf.kiev.ua/
відділ історії зарубіжної філософії
сектор історії східної філософії
25 березня 2025, 16:00
СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ
Засідання CXLVІІI
Тема доповіді:
«Концепт мудрості-пання у трактаті Буддгаґгоси “Вісуддгімаґґа”»
Доповідач:
Микита Барковський,
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ
ТЕЗИ
Доповідь присвячена дослідженню концепту мудрості (палі: paññā) в буддизмі тхеравади з детальним аналізом Вісуддгімаґґи (Visuddhimagga/Шлях очищення) – авторитетного трактату Буддгаґгоси, у ній розглядаються його погляди в контексті фундаментальних текстів палійського канону Тіпітаки (палі: Tipiṭaka). Дослідження висвітлює мудрість як одне з центральних питань для реалізації основних буддійських учень, таких як Чотири шляхетні істини (палі: сattāri аriyasaccāni) та “три ознаки буття” (палі: tilakkhaṇa): непостійність, страждання та відсутність “я” (палі: anicca, dukkha, anattā).
У доповіді контекстуалізуються інтерпретаційні межі Буддгаґгоси у його трактаті, досліджується, як він систематично інтегрує мудрість у потрійний шлях: моральність (sīla), зосередженість (samādhi) і мудрість (paññā), з акцентом на поступовий розвиток від теоретичного знання до практичного звільнення за допомогою медитативної техніки віпассана (samatha-vipassanā). Особлива увага буддійського філософа приділяється класифікації мудрості на три взаємозалежні форми – мудрість, що походить від навчання (sutamayā paññā); мудрість, що походить від споглядання (cintāmayā paññā) та мудрість, що походить від медитативного прозріння (bhāvanāmayā paññā).
Як висновок, підкреслюється особливий внесок “Вісуддгімаґґи” Буддгаґгоси в буддійське розуміння мудрості. Трактат унікальним чином синтезує етичну поведінку, зосередженість і мудрість в послідовний і систематичний шлях ментального очищення, спрямований на досягнення ніббани (палі: nibbāna). Також Буддгаґгоса представляє оригінальну і ретельно структуровану інтерпретацію мудрості, особливість якої полягає у тому, що це одна з найперших спроб переходу від абстрактних теоретичних понять до їх практичного усвідомлення та у безпосередній орієнтації на досвід. Іншими словами це можна було б описати як “практичний переворот”. Ця особлива концептуалізація у перспективі дозволяє проводити паралелі та відмінності між буддійськими та, наприклад, західними філософськими конструкціями, зокрема, аристотелівським фронезисом (φρόνησις), демонструючи таким чином актуальність та застосовність поглядів Буддгаґоси на ширші міждисциплінарні дискусії.
приєднатися до конференції Google Meet можна за покликанням: https://meet.google.com/tqf-sbxw-gqe
Див.: www.tdsf.kiev.ua/
Google
Real-time meetings by Google. Using your browser, share your video, desktop, and presentations with teammates and customers.
Forwarded from Theravada Ukraine
Друзі, раді повідомити, що у нашої спільноти з'явився youtube-канал, і вже опубліковане перше відео.
Запрошуємо вас до перегляду, закликаємо підписуватись на канал, лайкати та поширювати відео - це допоможе розвитку буддизму Тхеравади в Україні.
Саду Саду Саду.🙏🙏🙏
https://youtu.be/Atdz3MXb6xM
Запрошуємо вас до перегляду, закликаємо підписуватись на канал, лайкати та поширювати відео - це допоможе розвитку буддизму Тхеравади в Україні.
Саду Саду Саду.🙏🙏🙏
https://youtu.be/Atdz3MXb6xM
YouTube
Що таке буддизм
Починаємо знайомити вас з практиками та принципами буддизму. В цьому відео - головні концепції та ідеї вчення Будд.
Якщо у вас є питання чи пропозиції, пишіть нам на [email protected]
Якщо у вас є питання чи пропозиції, пишіть нам на [email protected]
Щасливі буддійські коти з Таїланду 🇹🇭, 12 з яких зникли — з 17 згаданих у стародавньому манускрипті, що нині втрачений.
У період Аюттхая (1350–1767) було задокументовано 17 видів щасливих котів (мае мау монгкон) та 6 видів нещасливих котів (мае мау апа монгкон).
Це радше характеристика зовнішності або поведінки, наприклад, агресивність чи дикуватість. Лише один з них — мае мау пхаяк (буквально «тигровий кіт») — наближається до дикого виду (рибного кота), тому його суворо заборонено було тримати вдома.
Разом у період Аюттхая нараховувалося 23 види таких котів.
У період Раттанакосін (після 1782 року), на початку нової епохи (між Тхонбурі та ранньою Раттанакосін), було зафіксовано ще один тип — білий кіт Кхао Мані, що мав чисто біле хутро. Цей тип добре задокументований у малюнках та текстах того часу. Проте Кхао Мані не згадується в записах епохи Аюттхая.
У період Аюттхая (1350–1767) було задокументовано 17 видів щасливих котів (мае мау монгкон) та 6 видів нещасливих котів (мае мау апа монгкон).
Це радше характеристика зовнішності або поведінки, наприклад, агресивність чи дикуватість. Лише один з них — мае мау пхаяк (буквально «тигровий кіт») — наближається до дикого виду (рибного кота), тому його суворо заборонено було тримати вдома.
Разом у період Аюттхая нараховувалося 23 види таких котів.
У період Раттанакосін (після 1782 року), на початку нової епохи (між Тхонбурі та ранньою Раттанакосін), було зафіксовано ще один тип — білий кіт Кхао Мані, що мав чисто біле хутро. Цей тип добре задокументований у малюнках та текстах того часу. Проте Кхао Мані не згадується в записах епохи Аюттхая.
Forwarded from Theravada Ukraine
Друзі, хто ще не бачив - на каналі опублікована вже друга лекція з українським перекладом серії лекцій Бханте Маггавіхарі "Введення в буддизм".
Запрошуємо до перегляду.
В першій лекції розкривається поняття дани (пожертви): https://youtu.be/O0ceWxVlwu8
В другій лекції розбирається правильна поведінка: https://youtu.be/08pMplDWBiw
🙏🙏🙏
Запрошуємо до перегляду.
В першій лекції розкривається поняття дани (пожертви): https://youtu.be/O0ceWxVlwu8
В другій лекції розбирається правильна поведінка: https://youtu.be/08pMplDWBiw
🙏🙏🙏
YouTube
Лекція 001-1: Введення в буддизм | Бханте Маггавіхарі (переклад українською)
Адаптований переклад лекції https://youtu.be/7lRgPdZQ9zM?si=8FIMwX1INU95rwRQ
Forwarded from Хіміцуджі
🌿 ПРИТЧА ПРО СТРІЛУ
Існує дві притчі в Палійському каноні, збірці основних вчень Будди, якою користуються буддисти Тхеравади, які узагальнюють цей особливий підхід до того, яку інформацію можуть і повинні передавати словесні вчення та твердження, включаючи ті, що зроблені Буддою. Одна з них відома як Притча про Стрілу.
Суть цієї історії в тому, що практика буддійського шляху і припинення страждань не залежить від наявності точної інформації про ці "метафізичні" питання про всесвіт — тобто, чи він скінченний чи нескінченний, вічний чи невічний, і так далі. Також, що дивно, це не залежить від знання відношення чогось на кшталт істинного "я" до тіла та емпіричного "я". Але, нарешті, не важливо знати, що стається з визволеною людиною після смерті — іншими словами, знати точно, що таке Нірвана. Ми можемо розуміти це так, що ці питання не мають значення для когось у нашому становищі — тобто для того, кого вразила отруйна стріла непостійності та страждання. Ми не в тому стані, щоб обробляти цю інформацію про теперішній світ чи про стан Нірвани, що перевершує його, і ми не можемо нічого з цим зробити, поки в нас стирчить стріла.
Чи означає це, що ми можемо дізнатися про ці речі після того, як витягнемо стрілу? Чи приносить досягнення Нірвани нову форму усвідомлення, яка дозволить нам дізнатися, чи нескінченний всесвіт, і так далі? Чи ці питання стануть тоді неважливими для нас? Чи ми зрозуміємо, що ці питання самі по собі є без відповіді або навіть безглузді? Історія не говорить нам про це. Неясно, чи ці питання є без відповіді, чи просто незбагненні для страждаючих чуттєвих істот, як ми, чи просто неправильно поставлені та неправильно задумані, як симптоми нашого теперішнього стану. У будь-якому випадку, ми не можемо очікувати і вимагати жодної інформації про те, що таке Нірвана, ні про те, як можливо її "почати", принаймні доки ми не практикуємо шлях і не досягнемо Нірвани — і, можливо, навіть тоді, коли така інформація виявиться неважливою або безглуздою для нас.
https://telegra.ph/CHulamalunkya-sutta-porіvnyannya-zі-strіloyu-05-11
#філософіябуддизму
Існує дві притчі в Палійському каноні, збірці основних вчень Будди, якою користуються буддисти Тхеравади, які узагальнюють цей особливий підхід до того, яку інформацію можуть і повинні передавати словесні вчення та твердження, включаючи ті, що зроблені Буддою. Одна з них відома як Притча про Стрілу.
Суть цієї історії в тому, що практика буддійського шляху і припинення страждань не залежить від наявності точної інформації про ці "метафізичні" питання про всесвіт — тобто, чи він скінченний чи нескінченний, вічний чи невічний, і так далі. Також, що дивно, це не залежить від знання відношення чогось на кшталт істинного "я" до тіла та емпіричного "я". Але, нарешті, не важливо знати, що стається з визволеною людиною після смерті — іншими словами, знати точно, що таке Нірвана. Ми можемо розуміти це так, що ці питання не мають значення для когось у нашому становищі — тобто для того, кого вразила отруйна стріла непостійності та страждання. Ми не в тому стані, щоб обробляти цю інформацію про теперішній світ чи про стан Нірвани, що перевершує його, і ми не можемо нічого з цим зробити, поки в нас стирчить стріла.
Чи означає це, що ми можемо дізнатися про ці речі після того, як витягнемо стрілу? Чи приносить досягнення Нірвани нову форму усвідомлення, яка дозволить нам дізнатися, чи нескінченний всесвіт, і так далі? Чи ці питання стануть тоді неважливими для нас? Чи ми зрозуміємо, що ці питання самі по собі є без відповіді або навіть безглузді? Історія не говорить нам про це. Неясно, чи ці питання є без відповіді, чи просто незбагненні для страждаючих чуттєвих істот, як ми, чи просто неправильно поставлені та неправильно задумані, як симптоми нашого теперішнього стану. У будь-якому випадку, ми не можемо очікувати і вимагати жодної інформації про те, що таке Нірвана, ні про те, як можливо її "почати", принаймні доки ми не практикуємо шлях і не досягнемо Нірвани — і, можливо, навіть тоді, коли така інформація виявиться неважливою або безглуздою для нас.
https://telegra.ph/CHulamalunkya-sutta-porіvnyannya-zі-strіloyu-05-11
#філософіябуддизму
Telegraph
Чуламалункья сутта, порівняння зі стрілою
Одного разу Благословенний перебував у Саватті в гаю Джети, у парку Анатхапіндіки. Тоді, коли шановний Малункьяпутта був на самоті в медитації, у його розумі виникла така думка: 'Ці умоглядні погляди не були проголошені Благословенним, були відкладені та…
Forwarded from Мистецтво Мудрого Життя | Тайська лісова традиція
Сьогодні вчення Луангпхо Ча привертають увагу в усьому світі. Але коли я вперше зустрів його пів століття тому, про нього майже ніхто не знав поза межами провінції Убон. Сьогодні ж його ім’я відоме в багатьох країнах. І хоча вже двадцять п’ять років минуло з часу його відходу, його вчення залишаються живими, тому що вони — надзвичайно практичні. Луангпхо завжди наголошував на важливості практики. Він показував, як кожен з нас може застосовувати вчення Будди у власному житті й робити їх дієвими.
(с) Аджхан Сумедго (із передмови до книги "Stillness Flowing")
(с) Аджхан Сумедго (із передмови до книги "Stillness Flowing")