Діалог.ТУТ

«Я раніше часто запитував себе: а як же всі ті мільярди людей, яких і порахувати неможливо, які в історії людства приходили та йшли? А потім зрозумів одну просту річ.

Немає ніяких мільярдів людей, є конкретна душа, яка або дозріла для Бога, або… згнила. Вкрилася цвіллю нерозкаяних гріхів або просіяла.

Дедалі більше приходжу до думки, що Господь у нашому житті мало що вирішує. Чому? Тому що Він дарував цей привілей нам.

Господь вирішував усе за людину, коли вона була в «дитячому садку» — у раю. Подібно до того, як батьки чи вихователі вирішують, яку кашу сьогодні ви будете їсти, які штанці вдягати. А далі людина сказала: «Ні, я так не хочу. Хочу сама. Я сама собі бог!» Ну, сама так сама.

Господь лише затверджує наш вибір, наші життєві пріоритети. Подібно до того, як керівник підприємства не пише сам накази, але візує те, що йому приносять на затвердження з відділу кадрів, або з бухгалтерії, або з інших відділів. Ставить підпис: так, згоден, нехай буде так.

Так і людина робить вибір, а Господь візує. Хочеш жити без Бога? Живи без Бога. Хочеш жити зі Мною? Будь ласка, ось тобі й радість життя вічного…»
***
«Господь у нашому житті мало що вирішує» — досить дивно чути ці слова. Але чи не так і є насправді?
Ще більше роздумів породжує наш сьогоднішній текст. Не пропустіть❤️‍🩹

Telegram

Діалог.ТУТ

«Після смерті Галі у мене в голові весь час пісня Висоцького
Он молчал невпопад и не в такт подпевал
Он всегда говорил про другое.
Це про нас із нею. Я часто думав: та що вона за дурниці говорить, що за людина! Ніколи не було в нас із нею ідеального порозуміння.…

www.group-telegram.com/us/dialogtut.com/1856

2.8K viewsedited  Mar 21 at 16:13

«Я раніше часто запитував себе: а як же всі ті мільярди людей, яких і порахувати неможливо, які в історії людства приходили та йшли? А потім зрозумів одну просту річ.

Немає ніяких мільярдів людей, є конкретна душа, яка або дозріла для Бога, або… згнила. Вкрилася цвіллю нерозкаяних гріхів або просіяла.

Дедалі більше приходжу до думки, що Господь у нашому житті мало що вирішує. Чому? Тому що Він дарував цей привілей нам.

Господь вирішував усе за людину, коли вона була в «дитячому садку» — у раю. Подібно до того, як батьки чи вихователі вирішують, яку кашу сьогодні ви будете їсти, які штанці вдягати. А далі людина сказала: «Ні, я так не хочу. Хочу сама. Я сама собі бог!» Ну, сама так сама.

Господь лише затверджує наш вибір, наші життєві пріоритети. Подібно до того, як керівник підприємства не пише сам накази, але візує те, що йому приносять на затвердження з відділу кадрів, або з бухгалтерії, або з інших відділів. Ставить підпис: так, згоден, нехай буде так.

Так і людина робить вибір, а Господь візує. Хочеш жити без Бога? Живи без Бога. Хочеш жити зі Мною? Будь ласка, ось тобі й радість життя вічного…»
***
«Господь у нашому житті мало що вирішує» — досить дивно чути ці слова. Але чи не так і є насправді?
Ще більше роздумів породжує наш сьогоднішній текст. Не пропустіть❤️‍🩹

BY Діалог.ТУТ