Власнодрук «Коцюбинський: між кіно і літературою» виграв премію за Найкращий книжковий дизайн 2024 року в номінації «Мистецька книга».
Автори видання — кінознавці/-иці Довженко-Центру Альона Пензій, Станіслав Битюцький, Олег Оліфер.
Ми вдячні всім партнерам, учасникам та учасницям процесу створення кінознавчого дослідження: за стильне оформлення – київському бюро «Буця» і Галі Вергелес, за надані матеріали – Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України та Кіностудії Довженка, а також Мистецькому Арсеналу, де відбулася прем’єра нашого видання.
Придбати зін «Коцюбинський: між кіно і літературою» та інші відзначені премією Best Book Design видання Довженко-Центру можна в нашій онлайн-крамниці
Автори видання — кінознавці/-иці Довженко-Центру Альона Пензій, Станіслав Битюцький, Олег Оліфер.
Ми вдячні всім партнерам, учасникам та учасницям процесу створення кінознавчого дослідження: за стильне оформлення – київському бюро «Буця» і Галі Вергелес, за надані матеріали – Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України та Кіностудії Довженка, а також Мистецькому Арсеналу, де відбулася прем’єра нашого видання.
Придбати зін «Коцюбинський: між кіно і літературою» та інші відзначені премією Best Book Design видання Довженко-Центру можна в нашій онлайн-крамниці
«Другорядні люди» їдуть у Львів!
13 грудня о 20:00 у Планеті кіно (Lviv Forum) — спецпоказ «Другорядних людей» (2001) Кіри Муратової з вступною лекцією від Станіслава Тарасенка.
Про особливості стилю авторки, багатогранність і жанрову гру, другорядних людей і «Другорядних людей» — на показі.
Жінка намагається позбутися тіла свого чоловіка, якого випадково вбив лікар. Головна героїня потрапляє в ще більші неприємності, коли зустрічає дивака, який щойно втік з психіатричної лікарні. Разом вони — справжні ходячі катастрофи, а кожна їхня дія тільки погіршує ситуацію.
Квитки за посиланням
13 грудня о 20:00 у Планеті кіно (Lviv Forum) — спецпоказ «Другорядних людей» (2001) Кіри Муратової з вступною лекцією від Станіслава Тарасенка.
Про особливості стилю авторки, багатогранність і жанрову гру, другорядних людей і «Другорядних людей» — на показі.
Жінка намагається позбутися тіла свого чоловіка, якого випадково вбив лікар. Головна героїня потрапляє в ще більші неприємності, коли зустрічає дивака, який щойно втік з психіатричної лікарні. Разом вони — справжні ходячі катастрофи, а кожна їхня дія тільки погіршує ситуацію.
Квитки за посиланням
Унікальні знімки проб незнятого фільму «Прибулець» Леоніда Бикова, яку він мав ставити на Кіностудії Довженка у 1979 році.
Здобувши широке глядацьке визнання за два останні фільми про війну — «В бій ідуть лише старі» та «Ати-бати, йшли солдати», у 1978 році Леонід Биков прийняв досить несподіване рішення взятися за постановку трагікомічної фантастики — про зустріч із позаземною цивілізацією, зустріч суто номінальну, навіяну похміллям. Її основою мала стати повість «Прибулець-73» Євгєнія Шатка.
Це була історія колгоспного механізатора Юхима, що опинився в іншій галактиці на планеті Рюм. У цей же час на Землю, і маленьке українське село, потрапляв близнюк Юхима, іншопланетянин Рюм. Тут прибулець закохався в дружину Юхима, доки той, як міг, шукав відголоски щирого і людського на синтетичному, стерильному, «ідеальному» позазем'ї.
Обидві головні ролі у фільмі мав класично виконати сам Биков. Оператором стрічки запросили Вадима Іллєнка. Зняли навіть акторські проби, які потім були змонтовані в окремий короткометражний фільм. Побудували велику декорацію літаючої тарілки, спланували складні комбіновані зйомки зі спецефектами для фантастичних сцен. Але повертаючись із дачі до Києва, режисер загинув в автокатастрофі. Так «Прибулець» назавжди поповнив велику колекцію «українського незнятого».
Хоча екранізація повісті «Прибулець-73» на Кіностудії Довженка таки побачила світ за три роки після того — уже в постановці Бориса Івченка, під назвою «Зоряне відрядження». Але знати, яким би виглядав фільм Леоніда Бикова, ми вже не будемо — проте можемо припускати, розглядаючи ці знімки.
Фото із колекції Кіноархіву Довженко-Центру / Надходження від видатного оператора Юрія Гармаша, автор Леонід Критенко
Здобувши широке глядацьке визнання за два останні фільми про війну — «В бій ідуть лише старі» та «Ати-бати, йшли солдати», у 1978 році Леонід Биков прийняв досить несподіване рішення взятися за постановку трагікомічної фантастики — про зустріч із позаземною цивілізацією, зустріч суто номінальну, навіяну похміллям. Її основою мала стати повість «Прибулець-73» Євгєнія Шатка.
Це була історія колгоспного механізатора Юхима, що опинився в іншій галактиці на планеті Рюм. У цей же час на Землю, і маленьке українське село, потрапляв близнюк Юхима, іншопланетянин Рюм. Тут прибулець закохався в дружину Юхима, доки той, як міг, шукав відголоски щирого і людського на синтетичному, стерильному, «ідеальному» позазем'ї.
Обидві головні ролі у фільмі мав класично виконати сам Биков. Оператором стрічки запросили Вадима Іллєнка. Зняли навіть акторські проби, які потім були змонтовані в окремий короткометражний фільм. Побудували велику декорацію літаючої тарілки, спланували складні комбіновані зйомки зі спецефектами для фантастичних сцен. Але повертаючись із дачі до Києва, режисер загинув в автокатастрофі. Так «Прибулець» назавжди поповнив велику колекцію «українського незнятого».
Хоча екранізація повісті «Прибулець-73» на Кіностудії Довженка таки побачила світ за три роки після того — уже в постановці Бориса Івченка, під назвою «Зоряне відрядження». Але знати, яким би виглядав фільм Леоніда Бикова, ми вже не будемо — проте можемо припускати, розглядаючи ці знімки.
Фото із колекції Кіноархіву Довженко-Центру / Надходження від видатного оператора Юрія Гармаша, автор Леонід Критенко
🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
Photo
Леонід Биков:
Голодний / Бахнув вареничків
Голодний / Бахнув вареничків
🇺🇦✨ Знакова подія для української культурної спадщини!
12 грудня Федеральне відомство архівів Німеччини передало Міністру закордонних справ України Андрію Сибізі добірку оцифрованих фільмів, що мають велику історичну цінність для України.
Це три повнометражних ігрових, один короткометражний, два анімаційних та три неігрових фільми. Серед них рідкісні, відреставровані та раніше недоступні роботи. Наприклад, знята в Одесі дитяча стрічка «Вітаю з переходом» (1932) Ївги Григорович – рідкісний приклад того часу включення до ігрового кіно фрагменту мультиплікації.
Невдовзі всі віднайдені в Німеччині стрічки перейдуть у довічне зберігання в Національний центр Олександра Довженка, що убезпечить їх для майбутніх поколінь українських глядачів.
Навіть у розпал війни Росії проти України, плідна співпраця німецьких і українських архівістів та кінознавців дає можливість відновлювати скарбницю української культурної спадщини через репатріацію творів.
Деталі за посиланням
12 грудня Федеральне відомство архівів Німеччини передало Міністру закордонних справ України Андрію Сибізі добірку оцифрованих фільмів, що мають велику історичну цінність для України.
Це три повнометражних ігрових, один короткометражний, два анімаційних та три неігрових фільми. Серед них рідкісні, відреставровані та раніше недоступні роботи. Наприклад, знята в Одесі дитяча стрічка «Вітаю з переходом» (1932) Ївги Григорович – рідкісний приклад того часу включення до ігрового кіно фрагменту мультиплікації.
Невдовзі всі віднайдені в Німеччині стрічки перейдуть у довічне зберігання в Національний центр Олександра Довженка, що убезпечить їх для майбутніх поколінь українських глядачів.
Навіть у розпал війни Росії проти України, плідна співпраця німецьких і українських архівістів та кінознавців дає можливість відновлювати скарбницю української культурної спадщини через репатріацію творів.
Деталі за посиланням
Перший кримськотатарський фільм уже в цю суботу в кінотеатрі «Ліра»!
Запрошуємо на благодійний показ забороненої стрічки Георгія Тасіна (за сценарієм М. Бажана), що підкорив серця глядачів у Криму в 1926 році.
Основа стрічки — легенда про героя Аліма Айдамака, перетворена на п'єсу репресованим драматургом Іпчі Умером.
Зібрані кошти підуть на збір для захисту ППО ПвК «Південь».
Після показу відбудеться обговорення з кінокритикинею Оксаною Волошенюк та одним із представників Президента України в АР Крим — Євгеном Бондаренком.
📍21 грудня, о 17:00,
Київ, вул. Велика Житомирська, 40
Організатори: медіаініціатива «Crimea Daily» у партнерстві з кінотеатром «Ліра» та Довженко-Центром.
Обов'язково реєструйтеся
Запрошуємо на благодійний показ забороненої стрічки Георгія Тасіна (за сценарієм М. Бажана), що підкорив серця глядачів у Криму в 1926 році.
Основа стрічки — легенда про героя Аліма Айдамака, перетворена на п'єсу репресованим драматургом Іпчі Умером.
Зібрані кошти підуть на збір для захисту ППО ПвК «Південь».
Після показу відбудеться обговорення з кінокритикинею Оксаною Волошенюк та одним із представників Президента України в АР Крим — Євгеном Бондаренком.
📍21 грудня, о 17:00,
Київ, вул. Велика Житомирська, 40
Організатори: медіаініціатива «Crimea Daily» у партнерстві з кінотеатром «Ліра» та Довженко-Центром.
Обов'язково реєструйтеся
Останній урок Абетки кіномистецтва у цьому році
Завтра о 12:00 в Кіноклубі Довженко-Центру пройде заняття для дітей 10-11 років. Це буде лекція для всіх охочих дізнатися про те, ким створюється кіно, чим займаються та як взаємодіють між собою десятки, а інколи й сотні людей на майданчику, творячи спільними зусиллями один великий фільм.
Приходьте на Васильківську, 1, аби дізнатися про кінопрофесії в усіх їх розмаїтті. Квитки за посиланням
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру
Завтра о 12:00 в Кіноклубі Довженко-Центру пройде заняття для дітей 10-11 років. Це буде лекція для всіх охочих дізнатися про те, ким створюється кіно, чим займаються та як взаємодіють між собою десятки, а інколи й сотні людей на майданчику, творячи спільними зусиллями один великий фільм.
Приходьте на Васильківську, 1, аби дізнатися про кінопрофесії в усіх їх розмаїтті. Квитки за посиланням
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру
ЯК НЕ ВТРАТИТИ МАЙБУТНЄ?
Головне управління комунікацій Генштабу ЗСУ розпитало в наших кінематографістів про те, яку роль у минулому та сьогоденні грає кінематограф, як із ним бути під час війни і — головне — як не втратити майбутнє.
Експертний коментар для короткометражного фільму надала й керівниця Довженко-Центру Олена Гончарук:
«Я більше схильна зараз довіряти документальному кіно, яке постійно опиняється на передовій, яке активно документує, і при цьому несе на собі ознаки авторського стилю, тобто при цьому не є кінохронікою».
Крім Олени, до важливої розмови долучилися кінорежисери Антоніо Лукіч та Наріман Алієв, сценаристка і режисерка Наталія Ворожбит, акторка Ірма Вітовська, старший лейтенант і журналіст Андрій Сміян, продюсер Володимир Яценко і кіноблогер Віталій Гордієнко.
Відео стало частиною серії «Спротив та єдність», у якій представники різних професій відповідають на питання «Як не втратити майбутнє».
Запрошуємо до перегляду!
Головне управління комунікацій Генштабу ЗСУ розпитало в наших кінематографістів про те, яку роль у минулому та сьогоденні грає кінематограф, як із ним бути під час війни і — головне — як не втратити майбутнє.
Експертний коментар для короткометражного фільму надала й керівниця Довженко-Центру Олена Гончарук:
«Я більше схильна зараз довіряти документальному кіно, яке постійно опиняється на передовій, яке активно документує, і при цьому несе на собі ознаки авторського стилю, тобто при цьому не є кінохронікою».
Крім Олени, до важливої розмови долучилися кінорежисери Антоніо Лукіч та Наріман Алієв, сценаристка і режисерка Наталія Ворожбит, акторка Ірма Вітовська, старший лейтенант і журналіст Андрій Сміян, продюсер Володимир Яценко і кіноблогер Віталій Гордієнко.
Відео стало частиною серії «Спротив та єдність», у якій представники різних професій відповідають на питання «Як не втратити майбутнє».
Запрошуємо до перегляду!
YouTube
Кінематографісти пояснюють, як не втратити майбутнє. Спротив та Єдність (eng subs)
Документальний фільм “Спротив та єдність. Кінематографісти пояснюють, як не втратити майбутнє” розповідає, як через призму мистецтва можна осмислити та подолати виклики, з якими стикається наша держава, наскільки важливо критично оцінювати інформаційні та…