Україна впала у індексі сприйняття корупції

У 2024 році 92% українців вважали корупцію серйозною національною загрозою, яка поступається лише війні. Сприйняття корупції у державному секторі залишається особливо гострим на фоні новин про втрату позицій України в рейтингу Індексу сприйняття корупції (СРІ).

35 балів зі 100 – результат України в Індексі сприйняття корупції (CPI) за 2024 рік за підсумками дослідження Transparency International. За рік ми втратили 1 бал, що є в межах похибки, проте у попередні роки спостерігався відчутний прогрес, повʼязаний із впровадженням антикорупційних реформ. Наприклад, за підсумками 2023 року ми показали один з найкращих у світі результатів.

Що це означає?

Результат України цьогоріч нижчий за середній світовий показник у 43 бали, однак наш бал дорівнює середньому по Східноєвропейському регіону.

Дослідження оцінює лише корупцію в державному секторі, тому результат є свідченням того, що цього року негативні тенденції переважали ефект від втілення антикорупційних та євроінтеграційних реформ.

Цього року податкова та митниця не раз відзначались корупційними скандалами.

У червні 2024 року керівника зміни митного поста «Ягодин» Михайла Бурдейного затримали з $700 тисячами у багажнику авто. Його підозрювали у сприянні контрабанді та отриманні хабарів за безперешкодний пропуск товарів через кордон.

Незважаючи на це, після нетривалого відсторонення він повернувся на посаду.

Податкова ж має непрозорий процес призначення на керівні посади. При цьому Міністр фінансів вважає, що кадрові призначення є прерогативою виключно керівників служб.

Формула, що лежить в основі корупції:
це: монополія + дискреція – підзвітність
Ось це явище на прикладі податкової та митниці:

▪️непрозорі критерії щодо блокування податкових накладних для бізнесу в системі СМКОР;
▪️відсутність чіткого визначення бази оподаткування для податку на прибуток;
▪️можливість митників коригувати вартість товару під час митного контролю, стягуючи штрафи з імпортерів.

Водночас інститут податкової служби в Україні не передбачає жодного громадського контролю, який має, наприклад, БЕБ, а в митній службі Громадська рада має дуже обмежену кількість повноважень і важелів впливу.

Яким має бути «домашнє завдання» для влади?

Попередній прогрес України в СРІ став можливий завдяки виконанням міжнародних зобов’язань щодо отримання фінансової допомоги та євроінтеграції. Необхідно неухильно дотримуватись Ukraine Facility Plan, майбутньої Дорожньої карти з верховенства права та рекомендацій Звіту про розширення ЄС щодо України.

Реформи митниці та податкової, які пропонує Інститут Економічного Лідерства, також вирішують корупційні проблеми у двох основних органах, з якими взаємодіють бізнес та інвестори.

​​Засідання робочої групи з дерегуляції не проводяться вже понад 8 місяців!

Міжвідомча робоча група (МРГ) з питань дерегуляції в Україні працює вже 2 роки. У її склад входять представники як експертного середовища (зокрема – Інститут Економічного Лідерства), так і уряду. МРГ почала працювати з понад 1000 регуляторних інструментів, майже половину з яких запропонувала скасувати.

План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату включав лише 32 пункти, однак тоді МРГ тільки запустила свою роботу.

У листопаді 2024 року уряд представив оновлений План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, який включає лише 99 пунктів. Серед запланованих на 2024 рік заходів виконали 20 або близько 17% – тобто, було ухвалено 20 відповідних законопроєктів, що закріплюють оптимізацію або скасування норм.

❓Чи ефективно працює робоча група?

Дерегуляція, розпочата два роки тому, не є продуктивною. Попередні заяви про скасування 47% інструментів на фоні таких скромних результатів здаються популістичними.
Засідання МРГ з дерегуляції не ініціювались урядом протягом 8 місяців попри те, що вони мають відбуватись раз на місяць.

Прогрес залежить від злагодженої роботи експертів, Кабміну та парламенту, тому ми сподіваємось на активізацію дерегуляції в 2025 році.