⚡️Уряд схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року Кабмін за поданням Міністерства енергетики схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року, в який передбачається досягнення вуглецевої нейтральності енергетичного сектору до цього терміну, зокрема й за рахунок атомних технологій.
Міністр енергетики України Герман Галущенконаголосив, що відповідні цілі досягатимуться завдяки розвитку сучасної та безпечної атомної генерації, відновлюваних джерел енергії, модернізації й автоматизації систем передачі та розподілу.
В документі, поміж іншого, враховано наслідки повномасштабної війни російської федерації проти України, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми, наявність новітніх технологій, зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, впровадження малих модульних реакторів, установок зберігання енергії тощо.
Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін наголосив на тому, що розвиток вітчизняної атомної галузі – це запорука безвуглецевого майбутнього нашої держави. І додав: «Енергоатом продовжує працювати над новими проєктами передових ядерних технологій, від яких у цей складний час залежить енергетична безпека України».
Проєкт Стратегії був підготовлений Міненерго разом з енергетичними компаніями, зокрема з НАЕК «Енергоатом», НЕК «Укренерго», НАК «Нафтогаз України», ОГТСУ, ПрАТ «Укргідроенерго» та іншими, за підтримки уряду Великої Британії із залученням KPMG.
⚡️Уряд схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року Кабмін за поданням Міністерства енергетики схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року, в який передбачається досягнення вуглецевої нейтральності енергетичного сектору до цього терміну, зокрема й за рахунок атомних технологій.
Міністр енергетики України Герман Галущенконаголосив, що відповідні цілі досягатимуться завдяки розвитку сучасної та безпечної атомної генерації, відновлюваних джерел енергії, модернізації й автоматизації систем передачі та розподілу.
В документі, поміж іншого, враховано наслідки повномасштабної війни російської федерації проти України, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми, наявність новітніх технологій, зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, впровадження малих модульних реакторів, установок зберігання енергії тощо.
Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін наголосив на тому, що розвиток вітчизняної атомної галузі – це запорука безвуглецевого майбутнього нашої держави. І додав: «Енергоатом продовжує працювати над новими проєктами передових ядерних технологій, від яких у цей складний час залежить енергетична безпека України».
Проєкт Стратегії був підготовлений Міненерго разом з енергетичними компаніями, зокрема з НАЕК «Енергоатом», НЕК «Укренерго», НАК «Нафтогаз України», ОГТСУ, ПрАТ «Укргідроенерго» та іншими, за підтримки уряду Великої Британії із залученням KPMG.
At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. Telegram users are able to send files of any type up to 2GB each and access them from any device, with no limit on cloud storage, which has made downloading files more popular on the platform. And while money initially moved into stocks in the morning, capital moved out of safe-haven assets. The price of the 10-year Treasury note fell Friday, sending its yield up to 2% from a March closing low of 1.73%. The last couple days have exemplified that uncertainty. On Thursday, news emerged that talks in Turkey between the Russia and Ukraine yielded no positive result. But on Friday, Reuters reported that Russian President Vladimir Putin said there had been some “positive shifts” in talks between the two sides. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders.
from us
