віртуоз(ний), віртуальний

звідси також слова:
✓ тріумвірат – #дослівно "(союз) трьох чоловік";
✓ курія = лат. co(m)- "разом" + vir;
✓ вира "штраф за вбивство вільної людини за часів Русі" ~ псл. *virъ "чоловік" ~ нім. Wergeld;
✓ англ. virtue "чеснота", virile "змужнілий";
✓ англ. world "світ", що походить від прагерманського складного слова з первісним значенням "вік (час) людини";
✓ англ. werewolf, нім. werwolf "перевертень, вовкулака (людина-вовк)";

і все це може зводитися до прадавнього кореня *weyh₁- "переслідувати, полювати", звідки укр. воїн, вояк, війна, вина.

ч. čerstvý "свіжий"
&
укр. черствий "несвіжий"

Справа в тому, що спільне для обох мов псл. *čr̥stvъ(jь) означало "твердий, міцний".

✓ Для ч. čerstvý (та слц. čerstvé) така #приблизна_еволюція_семантики:

"твердий, міцний"
>
"нев'ялий, бадьорий"
>
"свіжий",

✓ а для укр. черствий така:

"твердий, міцний"
>
"затверділий, сухий"
>
"несвіжий"

фонтан
<
лат. aqua fontana "джерельна вода"
<
fons "джерело", fontis "джерелá" (род. в.)
<
піє. *dʰenh₂- "текти, бігти"
>
Дон(ець), Дніпро, Дністер, Дунай

бити ключем
✓ "бурлити, вириватися";
✓ "проявлятися на всю силу, бурхливо розвиватися";

ключ "джерело" та ключ "відмичка, інструмент" (див. ключ & шлюз & close) – лише омоніми;

ключ "джерело" в першу чергу пов'язане з такими звуконаслідувальними словами як клекотати "переривчасто звучати; бурлити, шумувати" та клюкати "пити, пиячити", тобто ковтати зі звуком (чи не схоже полоскання горла на "биття ключем"?))
~
🇱🇹 kliõkti "хлюпотіти, дзюрчати",
🇵🇱 klukać "булькотіи; квоктати",
🇨🇿 kloktat "полоскати горло",
🇸🇮 kljúkati "стукати, бити",
🇭🇷 kljùčati "кипіти, бурлити",
🇺🇦 ключитися "проростати";

йога, іго, зигота, хунта, кон'юнктура, англ. yoke "ярмо", join "приєднуватися" ...

#приблизна_еволюція_семантики до слова йога:

з'єднувати, зв'язувати
>
з'єднувати ярмом, запрягати, приборкувати
>
приборкування розуму / єднання з вищим ...

гр. σκοπός (skopós) "спостерігач" є метатезою піє. *speḱ- "дивитися, спостерігати" (див. лат. specere).

Ось деякі "спостерігачі" #дослівно:

✓ єпископ – "наглядач",
✓ архієпископ – "першонаглядач",
✓ гороскоп – "часогляд",
✓ телескоп – "далекогляд",
✓ мікроскоп – "дрібногляд",
✓ гіроскоп – "обертогляд",
✓ стробоскоп – "вертогляд",
✓ перископ – "навкологляд",
✓ стетоскоп – "грудиногляд",

гр. ρολόι < ὡρολόγιον (hōrológion) "годинник" > лат. horologium > хорологія "наука про вимірювання часу"

✓ ярий, яровий, ч. jaro "весна";
✓ ярмарок, англ. year "рік";
✓ гороскоп, англ. hour "година".

Магічне дологічне мислення прадавніх породило один з найцікавіших механізмів словотворення – табуїзацію: люди вірили, що озвучена думка про загрозу може її прикликати, тому замінювали прямі назви, наприклад, небезпечних тварин евфемізмами (гр. εὐ- + φήμη "добре + мовлення").

укр. ЗМІЯ / ЗМІЙ – один з прикладів такого табуїстичного словотвору, адже походить від псл. *zemja "земля" з первинним значенням "земна (тобто істота, яка плазує по землі)".

✓ ч. had відповідає нашому гад(ина), гадюка та споріднене зі словами гид(кий), огидний, гидувати;

✓ п. wąż відвідає нашому вуж та споріднене з укр. вугор, ч. užovka, лтс. odze, лит. angis, лат. anguis, вірм. իժ (iž), гр. ἔχιδνα > єхидна, φίδι < ὄφις > офідіофобія "страх змій";

✓ нім. Schlange "змія" > укр. шланг,
~ укр. змійовик;

✓ від лат. serpens (р.в. serpentis) "змія, плазун", походять слова серпентарій, серпантин, а віддалено споріднені: герпес (через значення "розповзатися") та герпетологія "наука про плазунів";

армія & гармонія

звідси також:

інерція & інертність
<
лат. inertia "бездіяльність, невміння"
=
in- "не-, без-" + ars (р.в. artis) "ремесло, діяльність, уміння, майстерність, мистецтво"

Вперше слово інерція як позначення "явища збереження руху тіла за відсутності впливу зовнішніх сил" з'явилося у роботі Йоганна Кеплера Epitome Astronomiae Copernicanae 1621 року.

Цікаво, що у фізиці його похідне – інертність має в чомусь протилежне значення, адже позначає "явище збереження руху тіла під час дії зовнішніх сил".

✓ куди штовхнули, туди й лечу – бездіяльність;
✓ штовхають, а рухатись не хочу – бездіяльність;)

Ні риба, ні м'ясо

Вислів походить із західноєвропейських країн:
🇬🇧 neither fish nor flesh;
🇩🇪 nicht Fisch, nicht Fleisch;
🇫🇷 ni chair, ni poisson;
🇮🇹 né carne né pesce;

Повна українська версія - ні риба, ні м'ясо - ні кафтан, ні ряса. Зазвичай вважається, що приказка утворилася за часів релігійних воєн між католиками та протестантами періоду Реформації у 16 ст. Останні виступали проти жорстких релігійних догм, старих традицій, посередників між людиною і богом та, навіть, дозволяли собі їсти м'ясо в піст. Відтак католиків почали асоціювати з рибою, протестантів - із м'ясом. А про людей, що були байдужими до вибору релігії, зневажливо говорили - "ні риба, ні м'ясо";

Цікаві трансформації в інших мовах (під впливом тяги до милозвучності):

🇨🇿 ani ryba ani rak
"ні риба, ні рак";
🇵🇱 ni pies, ni bies
"ні пес, ні біс";
🇸🇪 varken fågel eller fisk
"ні птах, ні риба";
🇪🇸 ni chicha ni limonada
"ні чича, ні лимонад";
+
🇺🇦 ні пава, ні ґава;
🇺🇦 ні се, ні те > нісенітниця;

нейтральний
<
лат. neutralis = neuter "ні той, ні інший" + -alis ~ "-ний"

🇺🇦 череда
🇵🇱 trzoda "стадо, натовп"
🇨🇿 třída "клас"
🇧🇬 чърда "стадо";
🇭🇷 krdo "стадо";
🇱🇹 (s)ker̃džius "старший пастух";
🇬🇷 κόρθυς "купа";
🇮🇳 शर्ध (śardha) "ватага";
🇮🇪 crodh "худоба, багатство";
🇩🇪 Herde "стадо";
🇳🇱 herder "пастух";
🇬🇧 herd "стадо, ватага";

Якщо піє. *kerdʰ- "череда, ряд" мало первинне значення "надріз, насічка", то може виявитися похідним від *ker- "різати", оскільки вирізанням рисок на паличці у давнину позначали кількість худоби та черговість її випасання.