💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
But Telegram says people want to keep their chat history when they get a new phone, and they like having a data backup that will sync their chats across multiple devices. And that is why they let people choose whether they want their messages to be encrypted or not. When not turned on, though, chats are stored on Telegram's services, which are scattered throughout the world. But it has "disclosed 0 bytes of user data to third parties, including governments," Telegram states on its website. WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world. A Russian Telegram channel with over 700,000 followers is spreading disinformation about Russia's invasion of Ukraine under the guise of providing "objective information" and fact-checking fake news. Its influence extends beyond the platform, with major Russian publications, government officials, and journalists citing the page's posts. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. The company maintains that it cannot act against individual or group chats, which are “private amongst their participants,” but it will respond to requests in relation to sticker sets, channels and bots which are publicly available. During the invasion of Ukraine, Pavel Durov has wrestled with this issue a lot more prominently than he has before. Channels like Donbass Insider and Bellum Acta, as reported by Foreign Policy, started pumping out pro-Russian propaganda as the invasion began. So much so that the Ukrainian National Security and Defense Council issued a statement labeling which accounts are Russian-backed. Ukrainian officials, in potential violation of the Geneva Convention, have shared imagery of dead and captured Russian soldiers on the platform.
from us
